Міжнародний день рисі

 Сьогодні відвідувачі нашого музею мають можливість дізнатися більше про величну й таємничу рись. 11 червня її день, тож у експозиції «Природа Закарпаття» ми демонструємо відео з фотопасток Ужанського національного природного парку, які зафіксували плямисту велику кішку.

Рись належить до родини котячих, але набагато більша за звичних для нас домашніх котиків. У нашій природі вона трапляється в Карпатах та на Поліссі. Загалом в Україні близько півтисячі особин, а в минулому рись була досить поширеною у європейських лісах. Уявіть собі, що колись вона гуляла й подвір’ям Ужгородського замку. Про неї нам розповідала дочка краєзнавця Петра Сови Світлана Совіна, а у фондах зберігся документ, в якому вказано, що рисенятко потрапило до музею у липні 1953 р. Воно мало шість тижнів і було спіймане в Кобилецькій Поляні (Рахівський р-н), а мама загинула.

Рись дуже швидко росла і згадувала про свої природні інстинкти хижака, тож у працівників музею, які жили на території замку, поступово почала зникати домашня птиця, та й для туристів дика кішка ставала небезпечною. Хоч вона й не нападала на людей, але це все-таки дика тварина, а не домашня кицька. Її хотіли віддати до цирку, який тоді гастролював у місті, але рись обрала вільне життя і втекла до лісу.

Рись занесена до Червоної книги України і є рідкісним видом, тому потребує додаткових досліджень. Саме з цією метою Ужанський НПП бере участь у Міжнародному транскордонному Українсько-Словацько-Польському проєкті проекті LECA «Співжиття заради збереження» у партнерстві з WWF і Технічним університетом у Зволені (Словаччина).

Ми щиро вдячні колегам із Ужанського НПП за надані відеоматеріали для демонстрації в музеї. Вони допомагають відвідувачам наблизитися до живого тваринного світу.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

Візит до музею делегації з краю Височина Чеської Республіки

 Сьогодні до Закарпаського ОКМ ім. Т. Легоцького завітала делегація з краю Височина Чеської Республіки з представниками організації, які працюють в галузі соціального забезпечення та підтримки осіб похилого віку, що мають багаторічний досвід співпраці з Закарпатською обласною військовою адміністрацією.

Для наших поважних гостей було проведено екскурсію замковим парком, показано оригінальні експозиційні зали «Артефакти середньовічної церкви Ужгородського замку», «Закарпаття між двома світовими війнами(1918-1938)» ,

«Карпатська Україна 1938 – 1939», «Меморіальна кімната-музей ім. А. Волошина», «З історії духовної культури Закарпаття ХVІІ – початку ХХ століття», «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття». Найбільше нашим гостям сподобалися прикраси, які були знайдені під час археологічних розкопок середньовічної церкви св. Юрія, а також, мультимедійне Королевське Євангеліє, до сторінок якого можна доторкнутися.

Закарпатський ОКМ ім. Т. Легоцького висловлює щиру подяку нашим гостям за їхній візит до музею та за інтерес до історії нашого краю! У рамках перебування делегації в Закарпатті планується обговорення питання можливого залучення чеської сторони до проєктів, спрямованих на створення інфраструктури для безбарʼєрного доступу до памʼяток архітектури особами похилого віку.

Іванна Бабинець,

ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи.

Екскурсія для військових: зустріч з історією та вдячністю

 До Ужгородського замку завітали військові одного з підрозділів ССО ЗСУ, які проходять підготовку на Закарпатті. Екскурсію для них провела завідувач сектору природи Руслана Джахман. На подвір'ї вона розповіла історію Ужгородського замку, замкової церкви та паркових скульптур. У експозиціях музею Захисники довідалися про основні періоди в історії нашого краю. Багато хто з них вперше перебуває на Закарпатті й були щиро здивовані, коли почули про те, які історичні події відбувалися в нашому краї в минулому столітті.

Музейні працівники вдячн Воїнам за захист нашої Батьківщини і завжди раді приймати їх у музеї.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

Музейна екскурсія як форма пізнання історії для дітей

 Музейні екскурсії для дітей - це своєрідна інвестиція у майбутнє, адже саме під час них у діток формується інтерес і повага до багатогранної української культури. Сьогодні до нашого краєзнавчого музею завітало 76 діток з Сумської та Харківської областей, які на даний час перебувають в дитячому таборі "Children's Lucky Land". Активні, веселі, кмітливі - з приходом яких, всі зали Ужгородського палацу наповнюються дитячими посмішками та радістю.

Ознайомчу екскурсію з історією Ужгородського замку для юних гостей провела старша наукова співробітниця відділу науково-освітньої роботи Іванна Бабинець. Найбільше враження на дітей справили зображення Міклоша Берчені і Крістіни Чакі та оригінальне дзеркало венеціанського зразка, що було подароване нашому музею.

Насамперед, для дітей важливо показувати, що історія - це не тільки про хронологію й сухі факти, це й про долі людей, переживання, боротьбу та власний вибір. Сподіваємося, що сьогоднішня мандрівка в часі Ужгородським замком допомогла юним відвідувачам відчути себе частинкою глибинної історії і надовго збереже теплі спогади від побаченого.

Іванна Бабинець,

ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи.

Запрошуємо!

 

До Дня журналіста в Україні у краєзнавчому музеї провели пізнавальну лекцію з історії періодики Закарпаття

 6 червня в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького до Дня журналіста в Україні провели пізнавальну оглядову лекцію на тему «Із історії періодики Закарпаття др. пол. ХІХ – пер. пол. ХХ ст.». Історичний екскурс подав старший науковий співробітник відділу історії та краєзнавства музею Маріан Токар. На початку лекції присутні в конференц-залі хвилиною мовчання вшанували всіх загиблих у російсько-українській війні, чимало з яких були медійниками.

Головний акцент у виступі лектора був зроблений на еволюції періодики в краї впродовж другої половини ХІХ – першої половини ХХ століть, а також дійових особах, пов´язаних зі спробами започаткування й розвитку системи періодичних видань, їх редагування й меценатства в регіоні. Серед піонерів справи озвучено таких відомих культурно-освітніх і релігійних діячів того часу, як Олександр Духнович, Іван Раковський, Андрій Ріпай, Юрій Ігнатко, Кирило Сабов, Віктор Кимак, Євгеній Фенцик, Юлій Чучка, Василь Гаджеґа, Августин Волошин, Михайло Бращайко, Дмитро Німчук, Василь Гренджа-Донський, Іван Гарайда та багато інших.

Також було проаналізовано перші основні центри видання періодики та різноманітність видів, форм і її змістовного наповнення в різні періоди історії Закарпаття – часів Угорського королівства, Австро-Угорської монархії, Чехословацької республіки, Карпатської України, Підкарпатської території, Закарпатської України. Наголошено на особливостях впливу на розвиток крайової періодики суспільно-політичної ситуації в державних утвореннях, умов панівних політичних режимів, матеріально-технічного забезпечення справи й можливостей місцевої інтелектуальної еліти.

Маріан Токар детально зупинився на прикладах педагогічної та партійної преси 1920 – 1930-х років, що залишила яскравий слід в історії громадських та політичних організаційних структур на Закарпатті. Лекція супроводжувалася насиченими фактами, подіями, слайдовою презентацією. А наукова бібліотека ЗОКМ імені Тиводара Легоцького представила під час заходу вибірку десятків оригінальних видань із власних фондів – газет, журналів, бюлетенів різних періодів в історії краю, а також інших видань – каталогів, мемуарів, наукових і науково-популярних праць, у яких ідеться про сферу преси на Закарпатті.

Токар Маріан,

ст. науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

Відео з лекції

 

Інтерʼю з працівниками Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького до 80-тя з дня заснування музею у 1945 році

 

Птахи і навколишнє середовище

  5 червня завідувачка сектору природи Руслана Джахман провела для учнів Ужгородського ліцею «Теобенд» пізнавальний захід «Птахи і навколишнє середовище», присвячений Всесвітньому дню довкілля.

Першокласники, які навчаються в класі «Бетел» разом зі своєю вчителькою Тетяною Демко під час екскурсії дізналися багато цікавих фактів про роль пернатих у довкіллі. У парку Ужгородського замку дітки спостерігали за парою чорних дроздів, а Руслана Василівна пояснювала їм, чому самець яскравіший від самки. Також побачили найбільш поширені лісоутворюючі породи дерев: дуб, бук, ясен звичайний, липа серцелиста, в яких птахи будують свої гнізда.

У експозиції «Природа Закарпаття» представлено дуже багато видів крилатих. Тут є і поширені види: синички, горобці, сороки, ворони сірі й рідкісні: дрохва, сип білоголовий, беркут… Кожна пташка важлива і займає свою екологічну нішу в природі. Наприклад, сови поїдають гризунів, синички за день можуть з’їсти стільки комах-шкідників, скільки важать, а зозуля – волохату гусінь, яку інші птахи не дуже їдять. Таким чином вони підтримують природній баланс.

Біля ігрових стендів, які встановлені у рамках співпраці з Інститутом еколого-релігійних студій, діти розмістили тварин по своїх домівках, знайшли пару для птахів та загублені пера. Потім закріпили набуті під час екскурсії знання за допомогою гри «Правда-неправда». Всі були дуже уважні і піднімали картки відповідно червоного кольору, якщо твердження неправильне, або зеленого, якщо правда. Всі справилися із завданням і традиційно отримали солодкі подаруночки від Інституту еколого-релігійних студій.

Руслана Джахман,

завідувач сектору природи

Діти – наше майбутнє. Пам’ятаймо і захищаймо

 Сьогодні до Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького завітали учні 1-Б класу Ужгородського ліцею імені Василя Степановича Гренджі-Донського під керівництвом класного керівника Вікторії Олександрівни Березнай. Пізнавальною екскурсією музеєм діти відсвяткували завершення навчального року. Зробити цей день незабутнім їм допомогли співробітники нашого закладу – завідувач сектору природи Руслана Василівна Джахман та провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Василина Василівна Палинчак-Кутузова.

Що таке музей, що тут зберігається, які експонати найдавніші, які правила поведінки в музеї? На ці та інші питання дітям допомогла знайти відповідь Василина Палинчак-Кутузова. Прогулявшись музейним подвір’ям, діти згадали казки й пошукали героїв міфів і легенд, повиглядали мешканців замкового парку. Після цього завітали в експозицію «Природа Закарпаття», де Руслана Джахман розповіла про найцікавіших представників флори й фауни нашого краю – найменшу пташку, найдовшу змію, незвичних мешканців водойм та рідкісних рослин. Діти мали можливість порівняти розмах свої рук із розмахом крил беркута чи порівняти свій зріст з довжиною полоза, погратися пізнавальними іграми на еколого-природничу тематику.

Після прогулянки експозицією для учнів було проведено майстер-клас із виготовлення паперових голубів. Своїми виробами вони прикрасили інсталяцію, підготовану співробітниками нашого музею до Дня дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України. Голуб як символ миру і невинних душ демонструє віру в перемогу. І сьогодні, завтра, завжди ми маємо вірити, пам’ятати і захищати наших дітей, наше майбутнє.

Василина Палинчак-Кутузова,

провідний науковий співробітник

відділу історії та краєзнавств