Для народу його історія – це не просто минуле, це його майбутнє

 15 квітня Закарпатський ОКМ ім. Т. Легоцького відвідали учні Ківерцівського ліцею №4 Волинської області під керівництвом вчителя історії Ващинець Світлани Йосипівни. На їхнє прохання завідувач відділу новітньої історії Меморіального музею-кімнати Августина Волошина проводить тематичну екскурсію по експозиціях «Закарпаття між двома світовими війнами», «Карпатська Україна. 1938 – 1939» та «Меморіальний музей кімнатаАвгустина Волошина».

Це короткий хронологічно та водночас складний, названий і яскравий період в історії нашого краю. Саме в цей час зародилися й укріпилися ті ідеї державотворення, які вилилися у проголошення незалежної Української держави – Карпатської України (14-15 березня 1939 р.). Карпатська Україна як держава проіснувала недовго, заявив світовий протест про волелюбність українського народу, залишила свій слід в українській історії, підтвердила, що Закарпаття є українською землею. Також короткотривале визначення цієї держави стало символом національних прагнень усього українського народу.

Музейні співробітники вдячні таким наставникам як Світлана Йосипівна, які так натхненно віддають вихованню молодого покоління. Надзвичайно приємно, що молодь з інших регіонів України цікавиться історією Закарпаття та історією українського державотворення в нашому краї. Під час екскурсії учні ставили питання, активно брали участь в обговорених окремих подіях, що говорять про їх відомість з історією Закарпаття ХХ століття.

Події, що відбуваються в Україні протягом останніх років, зумовлюють необхідність виховання національно свідомих громадян, справжніх патріотів, відданих Вітчизни, готових до плідної праці в ім’я рідного народу. Стрижньою системою виховання в українській країні стає національна ідея, яка переживає консоліду шкільного фактору у становленні молодого покоління, формування в ньому активної громадянської позиції, відповідальності за народ, країну, а для кожного із нас необхідно знати історію свого народу, своєї держави. Адже без минулого немає сучасного, без традицій немає нового, без минулого немає майбутнього.

Михайло Джахман,

завідувач відділу новітньої історії,

Меморіального музею-кімнати А. Волошина

Відкриття виставки «Дивовижний світ плазунів»

 Квітень – один із найбагатших на екологічні дати. Саме в цей місяць в Україні відзначають День довкілля, День Землі, День кажена… 15 квітня у Міжнародний день екологічних знань на першому поверсі Ужгородського замку відкрили виставку «Дивовижний світ плазунів». Ця вразлива група займається своїм місцем у довкіллі і успішно виконує певну роль у ланцюгу живлення. Через зовнішній вигляд вони чи не найбільше потерпають відлюдини, тож інформація про них є дуже актуальною.

Виставка створена з ініціативи Інституту еколого-релігійних студій у рамках проекту «Молодіжна школа сталого розвитку в Карпатах. Збереження вразливих видів під час війни», що реалізується у співпраці Інституту еколого-релігійних студій (IERS) (керівник Олександр Бокотей) Союзу охорони природи та біорізноманіття Німеччини (NABU Bundesverband, NABU International) за підтримки VGP Foundation, координатора проекту Наталії Куля (IERS), керівника проекту Івана Тимофєєва (NABU). Вона складається з 13 великих банерів, на яких представлені цікаві факти про рептилій: від їх походження до проблеми сьогодення і протягом двох тижнів відвідувачі музею зможуть отримати додаткові знання про змій, ящірок та черепах.

Виставка відкрила завідувачка відділу історії та краєзнавства Валерія Русин. Вона подякувала колегам з Інституту еколого-релігійних студій за співпрацю і нагадала про те, що це вже третя виставка в музеї за їхню участь. У 2021 році вони презентували «Повітряні акробати ночі» (про кажанів), а в 2022 році – «Крилаті вісники волі» (про птахів). Про сам проект розповіла його координатор Наталія Куля, а про художнє оформлення та дизайн – Емілія Сливчук. Виставка представляє серію інфографічних банерів, на яких вона разом зі своїми студентами використовувала графіки, зображення та піктограми. Наукову інформацію до виставки підбирала наукова співробітниця Ужанського національного парку Неля Коваль. Вона теж поділилася своїми враженнями від роботи над виставкою. За її словами, чим більше вона занурювалася у світ плазунів, тим більше він став для неї цікавішим. На завершення завідувачки сектору природи Руслана Джахман подякувала всім присутнім і, в першу чергу, військам ЗСУ за можливість працювати, і попросила також зануритися у світ плазунів, щоб знайти відповіді на всі свої запитання. Ви також маєте можливість відвідати Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького і побачити виставку, яка буде діяти протягом двох тижнів, і, можливо, вона допоможе вам змінити своє ставлення до рептилій.

Руслана Джахман

завідувачка сектора природи

У об’єктиві наших краєзнавців – ретроспекція про пожежну справу на Закарпатті

 Напередодні Дня пожежної охорони, яке відзначається в Україні 17 квітня, в конференц-залі Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького в Ужгороді відділ історії та краєзнавства представив публічну оглядову ретроспекцію з історії пожежної справи на Закарпатті.

Слайдова презентація, яку провів старший науковий співробітник Маріан Токар, була насичена фактами, джерелами, фотокопіями унікальних подій у протипожежній крайовій історії. Зокрема, було озвучено хроніку становлення і розвитку пожежної справи в краї, охарактеризовано її символіку, печатки, уніформу добровільних пожежників. Окремо було сказано про різноманітні види «гасильної техніки», будівництва каланчі, кадрову підготовку й практичний вишкіл пожежників, описано умови створення місцевих дружин добровільних пожежників, відзнаки і пам’ятні значки різних років, інші статистичні дані.

Особливо цікавою була інформація про сільські добровільні пожежні дружини – "гасичів" 1930-х років. Повага до них та їхня популярність серед місцевого населення були тоді надзвичайними. Крім виконання професійної діяльності вони брали участь у різних культурно-просвітніх заходах. Без пожежної дружини не обходилося жодне сільське свято, а "гасильна" техніка та інший необхідний інвентар ставали родзинкою огляду й зацікавлення. Представлені науковцем оригінали фото сільських дружин добровільних пожежників сіл поблизу Ужгорода – Сторожниця (Йовря), Холмок, Велика Добронь та інші невдовзі доповнять основний фонд фотораритетів краєзнавчого музею.

Наприкінці заходу присутні також могли ознайомитися з тематичними книжковими виданнями, зокрема й раритетними 1914 та 1924 років, які знаходяться у науковій книгозбірні музею.

Інформація відділу історії та краєзнавства ЗОКМ ім. Т. Легоцького

Історія, що оживає в дитячих очах: екскурсія для дітей із Запоріжжя та Харкова

 Сьогодні в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького провели захопливу екскурсію для дітей, у числі 50 осіб із Запорізької та Харківської областей, що постраждали внаслідок ударів російського ворога. Діти були допитливі, уважні та щиро зацікавлені в розповіді екскурсовода. Разом з дітьми ми розглянули історичні факти та легенди в Ужгородському замку, які завжди справляють враження на туристів. Діти жваво ставили запитання, а екскурсовод задоволено відповідала.

Атмосфера була теплою й дружньою — діти активно реагували на нову інформацію про розбудови замку. Особливо вони звернули увагу на скульптури Геракла, Гермеса та відомих правителів замку — Міклоша Берчені та Крістіну Чакі.

Ця екскурсія була не тільки пізнавальною, а й емоційно насиченою, щоб кожна дитина відчула себе частиною маленької подорожі Ужгородським палацом. Дякуємо дітям за їхню щирість та допитливість! До нових зустрічей — і нових подорожей!

Іванна Бабинець,

старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи

Запрошуємо

 

Майстер-клас з писанкарства в Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького

 12 квітня сектор етнографії разом з ужгородськими пластунами провели майстер-клас з писанкарства для всіх охочих.

Учасники майсте-класу мали можливість прослухати лекцію про символіку, технологію створення писанок. Окремо почули про особливості закарпатської традиційної писанки та побачили фото писанок із колекції музею, які надихнули кожного на створення свого.

Наступним кроком була практична частина майстер-класу, де кожен міг зануритися в атмосферу Великого свята і створити власну писанку. Під керівництвом інструкторів учасники освоїли техніку воскового розпису та відчули радість від творчого процесу. Крім того, хто тримав писачок вперше, вийшли з неймовірними результатами - кожна писанка була особлива, зі своєю історією та душею.

Дякуємо всім, хто долучився!

До нових зустрічей на наших майбутніх заходах!

Оксана Марічевська,

старший науковий співробітник сектору етнографії Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького

Рубрика «Мій улюблений експонат» ( до 80-річного ювілею створення музею)

 

«Ритми Великодня»

 Сьогодні в Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького відбулося відкриття виставки “Ритми Великодня”.

Експозиція виставки залучила експонати декоративно-ужиткового мистецтва з фондів музею, які в кожному підсвідомо асоціюються з великими святами та традиціями.

Значною частиною експозиції стали, звичайно, писанки - унікальне явище української культури, яке по цьому в собі естетичні, релігійні та етнографічні традиції. Її орнаментика, техніка виконання та символікавідображають історію, духовність і культурну ідентичність кожного регіону. Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького поталанило охороняє унікальну колекцію традиційної писанки Закарпаття ХХ ст., завдяки якій можна говорити про особливий колорит, орнаментальні мотиви та локальні особливості. Саме в писанках відзеркалювалися інші види народного мистецтва, тому в усіх регіонах орнаментика, пропорції та колорит писанок створює стилістичний ансамбль з іншими видами декоративно-ужиткового мистецтва. Саме такий ансамбль ми прагнули відтворити в експозиції вистави “Ритми Великодня”, залучивши до писанок кераміку, народний одяг, вишивку, дерев’яні вироби. Вивчення цих експонатів дає можливість не лише простежити художні особливості мистецтва Закарпаття, але й відчути ритми та енергетику, властиву Великодню.

Запрошуємо вас відвідати вас та надихнути її атмосферою напередодні Великодня. Виставка триватиме до 30 квітня.

Оксана Марічевська,

старший науковий співробітник сектору етнографії Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького

Відео з відкриття виставки "Ритми Великодня"

 

Міждисциплінарний підхід у обстеженні експонатів музею

 Одним із напрямів діяльності музею є наукова обробка експонатів. Для правильної ідентифікації предмету здійснюються різні обстеження, а у випадку необхідності – й залучення зовнішніх спеціалістів. Часто музейні експонати виступають об'єктом інтересу з боку спеціалістів з інших наукових установ, які досліджують той чи інший артефакт для встановлення точного віку, складу та призначення предмету. Результатом співпраці є отриманнябільш точної інформації, що дозволяє правильно атрибутувати експонат. В окремих випадках для таких цілей використовується міждисциплінарний підхід із застосуванням методів досліджень, які застосовуються для різних галузей наук.

Сьогодні в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького було проведено одне із таких обстежень. У рамках співпраці між нашим закладом та Закарпатським угорським інститутом ім. Ференца Ракоці ІІ для студента цього навчального закладу Б. Балога було надано експонати із фондів музею для здійснення їх дослідження. Мова йде про 2 мечі, а саме меч двосторонній із могили угорського війська Х ст. (с. Соломоново) та меч з могили угорської війни того ж періоду (Мала Гора, м. Берегове). Для обстеження використовувалися неруйнівні методи – рентгенографічний метод, який використовується для дослідження археологічного металу. Виявлений спосіб є абсолютно безпечним для експонатів та дозволяє отримати форму предмета, наявність декору, включення, поверхневих деформацій, а також наступну послідовність залягання та характер корозійних нашарувань. Результати дослідження будуть науково опрацьовані та опубліковані у фахових наукових виданнях, а також надані музею для більш точної атрибуції експоната й використання її в подальшій науково-експозиційній роботі.

Для музею проведення подібних міждисциплінарних обстежень є число не тільки з точки зору отримання детальнішої інформації. Це дозволяє залучити до наукової обробки широке коло фахівців та ввести в наукове поле ще більшу кількість експонатів.

Василина Палинчак-Кутузова,

провідний науковий співробітник

відділу історії та краєзнавства