Початок ХХ ст. виявився найбільш плідним періодом археологічної діяльності Тиводара Легоцького. У цей період він досліджував нові поселення, кургани, городища не тільки на Закарпатті. Його пошукова робота велася і на інших територіях, зокрема у м. Печ і селі Едєк. Протягом 1901- 1909 років він придбав або отримав у подарунок понад 200 старожитностей з Едєка. У 1908 році Легоцький провів у Едєку і невеликі розкопки, де дослідив могильник бронзового віку. Переважна більшість речей, зокрема і чудово збережені глиняні посудини, відноситься до бронзового віку (культури Фюзешобонь і Едєк).
Назва населеного пункту Едєк, яке розташоване у східній області Угорщини Гойду-Бігор, відносно швидко увійшла в обіг археологічної науки ще на початку ХХ ст. Саме тоді тут почалися інтенсивні розкопки могильників, знайдені речі з яких науковці віднесли до археологічної культури Фюзешобонь.
Культура Отомань, також відома як Фюзешобонь в Угорщині, культура бронзового віку – 2100-1620 рр. до н.е. Ареал культури охоплює Східну Словаччину, Східну Угорщину, Західну Румунію, Південний Схід Польщі та Західну Україну – Закарпаття.
Однією з характерних рис культури є складна кераміка, яка часто вважається найвишуканішою керамічною культурою доісторичної Європи, з гарно прикрашеними амфорами, глеками, широкими чашами.