В кінці 2021 року Закарпатська туристична організація оголосила туристичний рік в Закарпатті 2021-22 роком бірдвотч-туризму (спостереження за птахами). Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук Федір Шандор https://www.facebook.com/photo/?fbid=4202293709899889&set=a.235482703247696. У парку Ужгородського замку теж можна спостерігати за птахами. Загалом тут зафіксовано близько 50 видів пернатих, які у різні пори року можна побачити на замковій горі. Це чудове місце для тих, хто тільки починає знайомитися з птахами.
Синиця велика |
Наша перша розповідь присвячена синиці великій та її «родичам». Майже всі, від малого до великого, впізнають синицю велику. Симпатична пташка має гарне забарвлення. Спинка в неї жовто-зелена з маслиновим відтінком, крила та хвіст темні, голова чорна з білими щічками, посеред яскраво-жовтого черевця проходить чорна смуга. Пташка зовсім невелика, розміром з горобця, просто є найбільшою в родині синичок, тому й називається так. Вона добре пристосувалася до людських ландшафтів. Її завжди можна побачити у парку Ужгородського замку.
Синиця чорна |
Кожного дня великі синиці займаються своїми синиччиними справами. Весною співають, радіють сонечку, влітку займаються вихованням малих, а холодний період проводять у пошуках їжі. Часто залітають у виставкові зали чи робочі кабінети працівників.
Синиця велика |
Деколи поруч крутиться менша, одягнена в світло-синю «шапочку», синиця блакитна. Ці два види дуже подібні за способом життя: гніздяться в дуплах, весною і літом харчуються павуками, комахами, а ближче до зими — насінням.
Синиця блакитна |
Синиця велика |
Рідше, ніж попередні види, трапляється синиця чорна. Вона схожа на велику синицю, тільки менша, голова і потилиця в неї чорні, щоки бруднувато-білі, на горлі і у верхній частині грудей — велика чорна пляма, полюбляє насіння хвойних. Побачити її на території замкового парку можна тільки в осінньо-зимовий період. Тут вона разом із іншими синичками поїдає насіння біоти східної, модрини та червоні плоди тису ягідного.
Зрідка на обід навідуються довгохвості синички. Ці рожеві кульки з довгими хвостиками ніколи не літають поодинці. Невеличкі зграйки раптово з’являються у кронах дерев, погаласують і миттю зникають, наче їх тут і не було. Надовго вони не затримуються, тому побачити їх — це справжня удача.
Синиця велика |
Синиця довгохвоста |
Зараз основне завдання синичок — знайти достатньо їжі й пережити зиму. Весь день проводять у пошуках їжі. Цікаво спостерігати, як вони безперервно бігають по гілках дерев, іноді навіть зависають головою донизу. Деколи через харчі можуть і почубитися. Залюбки вони приймають і гостинці від людей, зокрема несмажене насіння соняшнику та несолоне сало на годівничці.