Птахи Ужгородського замку: дрізд чорний

 

     Чорний дрізд – невеликий птах розмірами щось середнє між горобцем і вороною сірою. Ще на початку ХХ століття він був лісовим видом і не зустрічався в Ужгороді, а зараз його можна побачити майже в кожному міському парку та скверику.  Птахи є постійними мешканцями замкової гори. Вони радують  своєю присутністю як працівників, так  і відвідувачів Ужгородського замку, а деколи навіть зустрічають їх своїм співом біля вхідної брами.

         Для чорних дроздів характерний статевий диморфізм. Самець чорного кольору з яскравим жовтим дзьобом. Саме він найчастіше потрапляє на очі туристам. Самки мають темно-буру спину,  черевний бік світліший. Вони не дуже люблять показуватися на люди і, мов мишки, шарудять під розлогими кущами тису ягідного у пошуках дощових черв’ячків. Це улюблена їжа чорних дроздів. Ними вони харчуються навесні та влітку.  Восени та взимку віддають перевагу  рослинним плодам, тож залишені в садку яблука чи виноград для них будуть дуже актуальними.

         Чорні дрозди є чудовими будівельниками. Свої гнізда вони розміщують на деревах, у живоплоті, тріщинах старих стін. Можуть поселитися і на балконі у вазоні з квітами. Гніздо має круглу форму, побудоване з сухої трави та корінців, всередині «поштукатурене» глиною, змішаною зі шматочками моху. Вже  наприкінці березня міська самка відкладає яйця, а лісова – у квітні. У травні вже поряд із дорослими можна  бачити й діток. Пташенята схожі на маму.

         За італійською легендою колись дорослі птахи були білого кольору. Одного разу в Мілані була дуже тепла зима і, коли до кінця першого зимового місяця залишилося три дні, дрізд заспівав образливу пісню про січень.

 Січень дуже розсердився і засипав місто снігом. Злякався дрізд і разом зі своєю дроздихою заховався у димар, від якого йшло тепло. Через три дні сніг перестав падати, птахи вилетіли й побачили, що тато-дрізд став повністю чорний від сажі, а маму з малими ще й попелом притрусило. Відтоді вони такими й залишилися, а італійці період із 29 по 31 січня «Днями Дрозда» (Giorni della Merla).

         Чорні дрозди в замковому парку зараз поводяться чемно і не дражнять зиму, тож сподіваємося, що січневі дні 2024 року будуть не дуже холодними. Їхніми співами ми будемо насолоджуватися в кінці лютого на початку березня. В той час, коли соловейки ще лише будуть збиратися додому з теплих країв, чорні птахи з жовтими дзьобиками вже будуть радувати нас своїми піснями і повідомляти про прихід весни.

 

 

                                         Руслана Джахман старший науковий       співробітник сектору природи