Міжнародний день музеїв – 2026 у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького запам’ятався відвідувачам насиченою програмою та відкриттям оновленої експозиції «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття». Завдяки поєднанню традиційного музейного підходу із сучасними мультимедійними рішеннями експозиція набула нового звучання та стала більш інтерактивною й доступною для відвідувачів різного віку.
Потреба в оновленні цієї частини музейного простору назрівала вже давно. Застарілі експозиційні меблі, необхідність осучаснення підходів до представлення музейних предметів та переосмислення самої концепції експонування спонукали колектив музею до проведення масштабної реекспозиції. За ініціативи директорки музею Ольги Шумовської спільно із завідувачкою сектору етнографії Василиною Палинчак-Кутузовою було ухвалено рішення представити оновлену експозицію саме до Міжнародного дня музеїв.
Підготовка до відкриття тривала понад рік. За цей час було проведено значний обсяг роботи: розроблено нову тематичну структуру та концепцію експозиції, здійснено добір музейних предметів, проведено їх очищення й часткову реставрацію, підготовлено нове експозиційне обладнання та виконано ремонтні роботи у виставковому залі. Особливу увагу приділено поєднанню автентичних експонатів із сучасними засобами музейної комунікації, що дозволило створити цілісний та емоційно насичений експозиційний простір.
Завідувачка сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова спільно з директоркою музею Ольгою Шумовською виступила авторкою концепції та тематичної структури експозиції оновленої експозиції. Робота з етнографічними колекціями музею, вивчення традиційної культури Закарпаття та особливостей локальної матеріальної спадщини дозволили сформувати цілісний експозиційний задум. Основна увага була зосереджена не лише на оновленні візуального вигляду залу, а й на переосмисленні підходу до представлення традиційної культури Закарпаття. Головною ідеєю стало створення експозиції, яка б не просто демонструвала окремі музейні предмети, а дозволяла відвідувачам відчути атмосферу народного життя та зрозуміти взаємозв’язок матеріальної й духовної культури мешканців краю.
В основу експозиції покладено ідею показати багатство та різноманіття традиційної культури Закарпаття через поєднання народного одягу та музичних інструментів як невід’ємних елементів повсякденного життя, святково-обрядової культури та духовного світу населення регіону. Народний одяг представлено як важливу складову щоденного та святкового життя, що супроводжувала людину під час календарних і родинних обрядів та відображала локальні особливості, естетичні смаки й майстерність народних умільців. Музичні інструменти, своєю чергою, розкривають багатство музичної традиції Закарпаття, яка формувалася під впливом природного середовища, локальних ремесел та міжкультурних контактів.
Важливою та надзвичайно відповідальною складовою підготовки оновленої експозиції стала фондова робота. Саме музейні фонди є основою для створення змістовного й повноцінного експозиційного простору. Завдяки роботі завідувача відділу фондів Анастасії Хоми, завідувача сектору обліку Марії Боднар, наукової співробітниці сектору обліку Юлії Шпільки та завідувача сектору етнографії Василини Палинчак-Кутузової було проведено ретельний відбір музейних предметів із фондових колекцій музею. Особлива увага приділялася не лише художній та історичній цінності експонатів, а й їхній здатності цілісно відобразити багатство й різноманіття традиційної культури Закарпаття. До експозиції увійшли унікальні зразки народного одягу, музичних інструментів та предметів декоративно-ужиткового мистецтва, які репрезентують різні етнографічні райони краю. Відібрані експонати дали змогу ширше показати локальні традиції, особливості народних ремесел, орнаментики та музичної культури населення Закарпаття. Значний обсяг роботи був пов’язаний і з підготовкою самих музейних предметів до експонування. Співробітники сектору реставрації Ян-Павло Роман і Данило Сургачов під керівництвом завідувача сектору Романа Мурника здійснили очищення, консервацію та часткову реставрацію окремих експонатів. Завдяки їхній кропіткій праці музейні предмети не лише зберегли свою автентичність, а й набули оновленого вигляду, відкривши відвідувачам багатство народної вишивки, фактуру тканин, дерева та декоративного оздоблення музичних інструментів.
Музейний простір потребує не лише змістовного наповнення, а й відповідного технічного та візуального оформлення. Велика роль у реалізації цього напряму роботи належить завідувачу відділу новітньої історії, Меморіальної кімнати-музею ім. Августина Волошина Михайлу Джахману, який розробив проєкт нових експозиційних вітрин. Особливу увагу приділено функціональності, сучасному дизайну та гармонійному поєднанню нових меблів із загальним простором експозиційного залу.
Разом зі співробітниками відділу новітньої історії Василем Міщанином й Ігорем Шніцером та працівниками господарської частини музею Михайлом Джахманом було здійснено монтаж нових експозиційних меблів. Конструкції вітрин розроблялися з урахуванням специфіки музейних предметів, що дозволило максимально вигідно представити експонати та привернути увагу відвідувачів до деталей народного мистецтва різних районів Закарпаття.
Необхідним стало й оновлення самого експозиційного залу. Важлива роль у цій частині роботи належала господарському відділу музею: Дмитру Солов’янову — завідувачу, Павлу Приходьку — електрику, Інні Апилат, Наталії Сньозик та Наталії Самойленко — працівникам. Вони забезпечили проведення ремонтно-підготовчих робіт та створення належних умов для функціонування нового експозиційного простору. Було підготовлено стіни та поверхні залу, здійснено технічний супровід монтажу експозиційного обладнання, а також оновлено систему освітлення залу та вітрин. Нове освітлення дозволило не лише покращити загальне візуальне сприйняття експозиції, а й вигідно підкреслити особливості музейних предметів, створивши сучасний і комфортний простір для відвідувачів.
Щира вдячність художниці-оформлювачці Олені Еврій за професіоналізм, тонке відчуття стилю та уважне ставлення до кожної деталі експозиційного простору.
Останнім, але не менш важливим етапом роботи над реекспозицією став монтаж експозиції, під час якого всі попередні напрацювання були об’єднані в єдиний цілісний музейний простір. До роботи долучилася майже вся команда музею, включно з представниками адміністрації. Процес побудови експозиції – це не лише технічна підготовка, а й злагодженої співпраці, уважності до деталей та спільного бачення кінцевого результату. Важливим у цьому процесі стало вміння делікатно й змістовно передати атмосферу традиційної культури мовою музейної експозиції, зберігши баланс між сучасними дизайнерськими рішеннями та автентичністю представленої культурної спадщини.
Особливий талант експозиційної роботи на цьому етапі проявила директорка музею Ольга Шумовська. Саме завдяки її творчому баченню, професійному досвіду та тонкому відчуттю музейного простору вдалося гармонійно поєднати музейні предмети, експозиційне обладнання, освітлення та художнє оформлення залу. Художнє оформлення стало не лише естетичним доповненням, а важливою складовою емоційного сприйняття експозиції. Воно допомогло глибше розкрити красу й самобутність традиційної культури Закарпаття, підкреслити унікальність народного одягу та музичних інструментів і створити для відвідувачів особливий простір, у якому історія, мистецтво та культурна пам’ять органічно поєдналися в єдину музейну розповідь.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії
