9 жовтня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відкрилася камерна виставка з художньої фондової колекції закладу «Незабутній Андрій Коцка (1911-1987)». Подія, присвячена Всеукраїнському дню художника, вшановує пам'ять знаного митця Андрія Коцки, якому у травні цього року відзначили 115-річницю від дня народження.
Шануючи пам'ять тих, хто віддав життя за свободу України, присутні розпочали захід хвилиною мовчання. Після цього з вітальною промовою до гостей звернулася директор музею Ольга Шумовська, яка наголосила на силі мистецтва представників закарпатської школи живопису, зокрема Андрія Коцки, зазначивши також, що представлені полотна є глибоким відображенням епохи, в якій творив художник.
Ініціатор виставки Валерія Русин підкреслила, що втілити в життя задумку авторів виставки допомогла, в першу чергу, адміністрація музею, підготувавши нову простору експозиційну залу, науковці з відділів фондів, новітньої історії, художники-реставратори та художник-дизайнер. Вона коротко розповіла про біографію Андрія Коцки, який належить до другого покоління закарпатських художників, що витворили місцеву живописну традицію, заснованою Адальбертом Ерделі та Йосипом Бокшаєм. Музейниця поділилася родинними споминами про нього, про незабутній стиль майстра, чиї картини прикрасили стіни нового музейного простору.
На камерну виставку відібрано 6 особливих полотен, написаних у часовому розрізі від 1937 – до 1981 року. Картини «Школярі» та «Дві дівчини у червоних хустках», датовані 1937-им та 1940-им роком, були створені Коцкою у селі Тихий, де він у той час вчителював. Саме учні школи та місцеві селяни (особливо дівчата й жінки Верховини) стали першими моделями для його відомих психологічних портретів.
У картинах «Гуцульська процесія в 1930-их роках», «Дерев'яна церква в с Ясіня», «Дерев'яна церква в с. Ужок» Андрій Коцка відтворив автентичні стилі закарпатського дерев'яного зодчества (зокрема, бойківський, лемківський та гуцульський), які органічно вписалися в карпатський ландшафт.
Як виявилося, у творчій спадщині народного художника України знайшлися і монументальні полотна. Нашу увагу привернула картина завдовжки 2 м «Перший герой соціалістичної праці на Закарпатті Пенчо Пенчев», виконана у 1981 році. Її замовило партійне керівництво, яке ідеологічно тиснуло на закарпатських митців, публічно дорікаючи за те, що вони тяжіють до західноєвропейських стилів і відмовляються працювати в рамках жорсткого соцреалізму. Прийшлося створювати портрети передовиків виробництва, зокрема так була написана картина про болгарина Пенчо Пенчева, який очолював ланку кукурудзоводів у колгоспі ім. Димитрова у Росвигові на Мукачівщині.
Камерна виставка «Незабутній Андрій Коцка», яка діятиме до 27 жовтня цього року, пропонує відвідувачам глибше пізнати спадщину митця крізь призму фондової колекції саме нашого музею.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства
