Презентація ігрових стендів у експозиції «Природа Закарпаття»

 Щорічно 3 березня відзначають Всесвітній день дикої природи. Традиційно наукові співробітники сектору природи організовують у музеї до свята науково-освітні заходи для школярів та студентів: екологічні квести, спостереження за природою на замковій горі, перегляд фільмів, тощо. Цьогоріч у експозиції «Природа Закарпатя» презентували навчальні ігрові стенди, виготовлені у співпраці з Інститутом еколого-релігійних студій. Завідувачка сектору природи Руслана Джахман розповіла про ідею створення стендів. Всього їх є п’ять: «Світ метеликів», «Хто де живе?», «Добери пару», «Де чиє перо?», «Нічні тварини». На стендах є кружечки із зображенням тварин та їхніх назв, які потрібно розмістити відповідно до вказаного завдання. За допомогою Q-коду можна дізнатися правильну відповідь.

Директор музею Ольга Шумовська подякувала колегам за співпрацю і зауважила, що стенди є додатковою цікавою атракцією у музеї. Іван Тимофеєв заступник керівника програми Азії та Східної Європи Союзу охорони природи Німеччини (NABU) розповів про важливість екологічної освіти для населення, особливо для дітей. Саме від молодшого покоління залежить майбутнє нашої країни і навколишнього середовища. Від Інституту еколого-релігійних студій виступила координаторка проектів Інституту Наталія Куля, а дизайнерка стендів Емілія Сливчук поділилася прийомами, які використовувала при художньому оформленні стендів.
Наукові співробітники сектору природи щиро вдячні партнерам за підтримку і запрошують маленьких відвідувачів протестувати ігрові стенди уекспозиції «Природа Закарпаття» в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького.
Джахман Р. В.,
завідувач сектору природи

Відео з прес-конференціїї


 

День любові та гармонії

 Попри війну, час від часу до нас приїжджають іноземці, і цього дня , зокрема, ми стали свідками чудової події.
Сьогодні у нашому Замку відбулася важлива і красива подія — заручини Anna Wrzosek (Анна Вжосек) і Marcin Fonfara (Мартин Фонфара) знаного польського оператора

Марк Куцевалов у нашому музеї!

 Сьогодні наш музей відвідав відомий український гуморист Марк Куцевалов разом із знімальною командою. Директорка музею Ольга Шумовська провела для гостей коротку оглядову екскурсію територією музею, розповівши про його унікальну історію та значення.

Візит відбувся в рамках зйомок YouTube-шоу «Посол Посла», яке створюється на замовлення Посольства Німеччини в Україні. Проєкт висвітлює різні аспекти допомоги Німеччини Україні та знайомить глядачів із важливими культурними й історичними місцями.
📺
Чекаємо на вихід випуску, та завжди раді таким ініціативам!
Горкій І. - завідувач відділу маркетингу та розвитку музею

Старт міжнародного проекту Heritage 3D: збереження культурної спадщини через цифрові технології

 3 березня 2025 року в Ужгороді, у стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, відбулася прес-конференція, присвячена старту міжнародного проекту Heritage 3D. У заході взяли участь представники місцевої влади та міжнародні партнери, зокрема Андрій Шекета (заступник голови Закарпатської обласної ради), Міхал Репаський (міський голова Сабінова, Словаччина), Євгеній Лукша (ГО "Ядро", координатор проекту в Україні) та Павол Ваврек (експерт з 3D-мапінгу, Словаччина). Директор Ольга Шумовська розповіла про значення проекту для музею та очікування від запланованих результатів.

Проект Heritage 3D реалізується за підтримки програми Interreg VI-A NEXT (ЄС) і спрямований на цифрове збереження історичних об'єктів Ужгорода та Сабінова. Учасники заходу обговорили сучасні методи 3D-сканування, реконструкції та віртуальної гейміфікації, які сприятимуть популяризації культурної спадщини та розвитку туризму. Окрему увагу під час обговорень було приділено тому, як використання новітніх цифрових технологій вплине на сферу туристичних послуг, зокрема на залучення нових відвідувачів та розвиток інфраструктури довкола культурних пам’яток. В обговоренні брали активну участь власники турагенцій, голови різноманітних управлінь та директор департаменту культури Євген Тищук.
Основна мета проекту – оцифрування та збереження історичних пам'яток шляхом створення високоточного цифрового архіву. Це дозволить не лише задокументувати архітектурні особливості об'єктів, а й забезпечити інтерактивний доступ до них через вебплатформи, мобільні застосунки та VR-технології. Крім того, проект передбачає активну промоцію історичних місць та підвищення їхньої туристичної привабливості.
Проект буде реалізовано у два основні етапи:
Етап 1: 3D-сканування та фотограмметрія. На цьому етапі буде здійснено повне сканування будівель, архітектурних ансамблів та інтер’єрів, використовуючи як наземні системи, так і дрони. Отримані дані будуть оброблені в 3D-моделі з високою деталізацією, що дозволить створити точні цифрові архіви пам’яток.
Етап 2: Обробка даних 3D-фотограмметрії та їх інтеграція у кінцеві продукти. Передбачено створення цифрових креслень та візуалізацій, віртуальних екскурсій замковими комплексами, 3D-моделей у різних історичних епохах та цифрового відтворення втрачених архітектурних об’єктів.
Для Ужгородського замку в межах проекту буде реалізовано кілька ключових ініціатив: 3D-сканування замкового комплексу, створення віртуальної гейміфікації фортифікаційних споруд, цифрова реконструкція руїн історичних будівель, а також розробка інтерактивної навігації музеєм. Окремо буде вдосконалено вебсайт музею, що дозволить відвідувачам здійснювати віртуальні екскурсії та отримувати доступ до історичних матеріалів онлайн.
Проект Heritage 3D є яскравим прикладом ефективного міжнародного співробітництва у сфері збереження культурної спадщини. Ми вдячні всім партнерам за підтримку цієї ініціативи та завжди відкриті до нових можливостей співпраці для розвитку історичних і туристичних об'єктів регіону.
Горкій І. - завідувач відділу маркетингу та розвитку музею

Запрошуємо

 


Виставка «За Україну за її волю»

 Минуло 3 роки спочатку повномасштабного вторгнення росії на Україну. Від терору страждають мирне населення, інфраструктура, природні багатства. Департамент культури Закарпатської ОДА-ОВА У співпраці із Закарпатським ОКМ ім. Т.Легоцького створив спільний проект-виставку «За Україну за її волю». Виставка охоплює невеликий період (2013 — 2025рр.)— наповнений трагічними подіями в історії України. Розпочинається виставка подіями Євромайдану та Революції Гідності, які стали передумовою російсько — української війни, далі події присвячені АТО/ООС, повномасштабного вторгнення та участі в них Закарпатців. На виставці центральне місце займає інсталяція, яка символізує російську агресію проти українців, а саме уламки смертоносної зброї, якою понад 3 роки обстрілюють позиції українських бійців, знищують міста та цивільне населення. Також, виставлена професійна зброя та амуніція, яка була здобута українськими воїнами у боях, яка згодом передана до музею. Також на виставці презентовано зброю, яку використовують ЗСУ, зокрема яка передана союзниками України. В кінці виставки на телеекрані — світлини героїв, які загинули за нашу незалежність. Це повинно бути постійним нагадуванням про те, яку високу ціну кожен день віддає український народ за свободу. На виставку завітали представники словацької делегації, які ознайомились з даною виставкою.

Л.Ганусинець- провідний науковий співробітник відділу новітньої історії, «Меморіальний музей-кімнати ім. А. Волошина»

Єдність заради Криму: день пам'яті і боротьби.

 28 лютого 2025 р. на базі Ужгородського замку відбулася просвітницька лекція для студентів факультету іноземної філології УжНУ до Дня спротиву окупації Криму. Лекторкою виступала Неля Михайлівна Світлик, к.і.н, доцент кафедри Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби ФІМВ ДВНЗ «УжНУ».

♻️
Проблематика заходу є надзвичайно актуальною в наш час, коли росія продовжує відкриту збройну агресію проти України. Крим - це невіддільна частина території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів. Спікерка добре висвітлила етапи російського вторгнення на територію України, акцентуючи увагу студентів на двох мітингах, які відбулися 26 лютого 2014 року під стінами Верховної Ради АРК. Проукраїнський мітинг був організований Меджлісом кримськотатарського народу, який зібрав до 10 тисяч учасників, проросійський натомість охопив близько 700 осіб. Унаслідок незадовільних заходів безпеки від правоохоронних служб, відбувалися сутички між учасниками мітингів, що призвело до загибелі людей. Неля Михайлівна виокремила 7 пунктів деокупації Криму, які є шляхом до перемоги над російським ворогом. Адже після того як росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 р. Україна була змушена використовувати шляхи деокупації всіх територій та звільнення громадян, зокрема військовим шляхом. На жаль, як слушно зауважила доповідачка, зараз Крим перетворився у військову базу росії, став своєрідним "живим щитом та гарматним м'ясом" з економічними розрухами.
📜
Пам'ятна дата, яку ми відзначаємо сьогодні в нашому музеї, була прийнята спеціальним указом 26 лютого 2020 року президентом України Володимиром Зеленським. Передусім вона покликала вшанувати мужність й героїзм тих громадян України, які проживали на тимчасово окупованій території - в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, що виступили на підтримку проукраїнського мітингу та територіальної цілісності України. Цей мітинг зміг показати єдність українців, кримських татар та інших національностей. Поки Крим перебуває під окупацією РФ він є постійним джерелом загроз, через окупацію Криму заблоковані Чорне і Азовське море. Звільнити Крим від окупації - буде означати забезпечити нову систему безпеки Азовсько-Чорноморського регіону. Лише завдяки нашій згуртованості та міжнародній підтримці ми зможемо визволити Крим від російських окупантів.
🔰
Від імені дирекції та співробітників ЗОКМ ім. Т. Легоцького висловлюємо подяку Нелі Михайлівні за інформативну лекцію та безпосереднє включення студентів до важливих заходів музею. Сподіваємося, що гасла "Крим - це Україна" будуть не тільки гучними промовами серед населення, а й наближчими реаліями для нашої держави.
Іванна Бабинець,
старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи.

Тематична виставка до 115-річниці від дня народження

  “Федір Потушняк – відомий вчений Закарпаття”

27 лютого 2025 року виповнилося 115 років з дня народження Федора
Михайловича Потушняка, поета, письменника, етнографа, археолога, який вписав своє ім'я не тільки в літературу, але й археологічну науку України.
Відділ історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького вшановує пам'ять видатного земляка тематичною виставкою “Федір Потушняк – відомий вчений Закарпаття”.
У виставковому залі на другому поверсі музею, де розгорнута виставка, зібралися представники інтелігенції міста, науковці та краєзнавці. З вітальним словом до присутніх звернулася директор музею Ольга Шумовська, яка відзначила необхідність проведення таких заходів та інтерес до визначних постатей краю з боку громадськості. Своє слово у необхідності популяризації таких постатей, як Федір Потушняк, виголосив і Костянтин Куцов, головний спеціаліст департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА, який акцентував на актуальності дослідження такої вагомої особистості, особливо серед молоді. Він також наголосив на необхідності впорядкування бібліографії творів вченого. Цікавий подарунок музею презентував Маріан Токар, директор науково-дослідного інституту політичної регіоналістики УжНУ з особистої спадщини свого діда. Це – літературний альманах «Радянське Закарпаття» 1947 року, в якому вміщено оповідання Ф. Потушняка «Наспіл». Приємними спогадами у пам'яті присутніх залишився виступ Габріели Потушняк, невістки дослідника. Вона поділилася з присутніми про спадщину свого свекра, якого хоч і не застала в живих, та багато знала про нього із розповідей сина Михайла. Завдяки їй у 2014 році археологічна колекція Федора Михайловича Потушняка, якою володіє музей, поповнилася його рукописами і нотатками. Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького закупив від родини 230 примірників рукописів і машинопису, серед яких 83 становлять етнографічні матеріали, 75 — з питань літератури, 18 — по філософії, 44 — конспекти лекцій, 11 — різні. До наукової бібліотеки музею закуплено 198 підшивок газет і журналів за 1930 — 1950 роки, якими користувався Федір Потушняк, та 92 літературні твори.
З вартісної спадщини вченого у музеї на виставці представлено дещицю. Задумка у стислій формі розкрити основні віхи життя і творчості Федора Потушняка найцікавішими експонатами. Виділено біографічні дані через авторські рукописи, машинописи, фото, пов'язані з рідним селом Осій на Іршавщині, його родиною, навчанням у Берегівській державній реальній гімназії з 1922 по 1929 роки, у Карловому королівському університеті в Празі з 1930 по 1935 роки, пізніше – викладання в УжДУ, працевлаштування в Закарпатському краєзнавчому музеї у 1946 році.
Знання європейських мов (німецької, французької, розуміння англійської, чеської, угорської) дало можливість глибше вивчати західну філософію, модерні у той час психоаналітичні теорії Фрейда, Канта. Ніцше, особливо знаного професора психології і достеменного знавця окультних наук Сайрона Деймона. Своїми філософськими поглядами вчений виділявся серед інших. Потяг до вивчення магії перейшов у глибокі та серйозні дослідження Потушняка, про що свідчать безліч його як наукових, так і літературних публікацій, які стосуються народних вірувань населення Закарпаття, фольклору, мови, історії, філософії тощо. Тут окремо виділено досі невідомий авторський варіант оповідання “Капелюх із зеленим пером”. На старому комоді розташовані оригінали видань поезії, прози Федора Потушняка з 1934 по 1944 роки. Серйозне захоплення літературою з гімназійних років мало позитивні результати. Перед смертю встиг вийти в друк роман Ф. Потушняка «Повінь», четверту частину якого так і не закінчив автор. Поряд з іншими, тут представлено 3 видання різних років найвідомішого твору нашого земляка.
Багато уваги приділено на виставці Федору Потушняку як археологу. Протягом 1946 – 1959 р. він провів археологічні дослідження у більш ніж 40 населених пунктів і вивчив понад 80 різних пам'яток. Географічно ці пам'ятки концентруються в передгірській зоні (Ужгородський, Мукачівський, Іршавський райони). Хронологічно – від кам'яного віку до епохи середньовіччя. У 1958 р. за власний кошт він опублікував монографію «Археологічні знахідки бронзового та залізного віку на Закарпатті», на яку донині покликаються науковці майже всієї Європи. Але найбільше цікавило його рідне село Осій, де він відкрив кілька різночасових поселень, розкопав кургани скіфського часу. Пізніше фонди музею поповнилися знахідками з бронзового, неолітичного скарбів дослідника. У 1953 р. у м. Берегово в кар'єрі цегельного заводу № 2 дослідник зафіксував ще одну унікальну пам'ятку: колодязь-кадуб бронзового віку, який на основі знайдених в ньому чудової роботи глиняних посудин, датується XIV-ХІІІ ст. до н.е. (культура Станово). На стіні по обидва боки зали висять схематичні плани розкопок у с. Запсонь і Дрисино. Перший пов'язаний з іменем сина Михайла, який з 1970-их років займався вивченням мідного віку (4500/4400 – 2700/2600 рр. до н.е.) і розробив сучасну концепцію культурно-історичного розвитку епохи на Закарпатті. Другий план – про знахідки Федора Потушняка у с. Дрисино. Важки, знайдені археологом у 1955 р. в с Оріховиця на Ужгородщині в урочищі Валищанець, виставлені окремо.
Чому поряд з археологічними артефактами можна побачити пару незвичних експонатів – снігоступів? Датовані початком ХХ ст., вони були виготовлені на батьківщині вченого в с. Осій на Іршавщині. У 1970-их роках Михайло Потушняк передав їх до нашого музею.
Після смерті почалася реабілітація Федора Потушняка як письменника, з’явилися дослідження про нього. На стіні будинку, де він проживав (вул. П. Мирного, 4) встановили меморіальну дошку, автором якої був відомий закарпатський скульптор Іван Гарапко. На відкритті були присутні представники спілки письменників Закарпаття, його добрий знайомий Федір Манайло, викладачі з університету. А сам будинок взяли на державний облік як пам’ятку історії – будинок, в якому проживав відомий закарпатський історик, етнограф Федір Потушняк. Меморіальну дошку згодом встановили і в Осої на рідній школі науковця.
Дана виставка триватиме всього місяць, тому запрошуємо гостей та жителів краю не зволікати, особливо студентів і школярів, ознайомитися з такою непересічною постаттю та найбільшим інтелектуалом краю ХХ століття.
Куратори виставки Валерія Русин і Василина Палинчак-Кутузова, наукові співробітники відділу історії та краєзнавства музею

Відкриття тимчасової виставки «За Україну, за її волю»

 Виставка «За Україну, за її волю» охоплює насичений трагічними подіями в історії сучасної України період кінця 2013 початок 2025 років.) 21 листопада 2013 р. багато людей згуртувалися в соцмережах та вийшли на площу в Києві, щоб висловити протест проти відмови президента Віктора Януковича підписувати угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Через жорстокий розгін протестувальників, 1 грудня до Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Дії влади підняли громадян, обурених корупцією, узурпацією влади, порушенням прав людини, політикою зближення з Росією. Через євроінтеграційні гасла протести назвали Євромайданом. Згодом він отримав назву Революція Гідності.

Закарпатці з перших днів підтримали Євромайдан і вийшли на масовий мітинг в Ужгороді на площі Театральній та в інших містах. Найбільш активними були студенти, учасники патріотичних українських молодіжних організацій, члени Всеукраїнського об'єднання «Свобода» та ін. Сотні наших краян доєдналися до євромайданівців в Києві. Наприкінці січня 2014 р. в Ужгороді розпочали блокування будівлі Закарпатської ОДА. На площі Народній розбили наметове містечко та звели барикади.
Події 20 лютого на вулиці Інститутській в Києві увійшли в новітню історію України як «кривавий четвер». У цей день снайпери вбили 48 євромайданівців. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович із найближчим оточенням втік до Росії. Цього ж дня Росія розпочала окупацію Криму. На виставці представлена інсталяція в пам’ять про Героїв Небесної Сотні.
14 квітня 2014 року виконуючий обов’язки президента України Олександр Турчинов оголосив про початок антитерористичної операції із залученням Збройних Сил України (АТО). Це рішення було ухвалено після захоплення сепаратистами під керівництвом офіцерів спецслужб РФ українських міст Слов’янськ, Краматорськ і Дружківка та ін.
На початку липня сили АТО перейшли до стрімкого наступу. 5 липня звільнили Слов’янськ і Краматорськ, наступного дня − Бахмут, 21 липня − Торецьк, 30 липня − Авдіївку, 1 серпня − Красногорівку, 5 серпня − Мар’їнку, а бойові дії перемістились на південь Донбасу.
У серпні 2014 року українські військові вели бої за місто Іловайськ. Силам АТО майже вдалося оволодіти містом, але після прямого втручання російських регулярних військ наприкінці серпня іловайське угрупування опинилося в оточенні. Це призвело до втрати контролю над окремими районами Донецької та Луганської областей та підписанням Мінських домовленостей у вересні 2014 р.
Чергове загострення на фронті сталося у січні-лютому 2015 р. Найбільш складна ситуація склалася в районі Донецького аеропорту та Дебальцевого. Бойовики, за підтримки підрозділів збройних сил РФ, намагалися будь-якою ціною ліквідувати Дебальцевський виступ та захопити Донецький аеропорт, тим самим примусивши Україну йти на політичні поступки. 30 квітня 2018 р., було оголошено про початок операції об’єднаних сил (ООС).
Закарпатські військові підрозділи брали активну участь в АТО з перших днів. Військовослужбовці 128-ї ОГШБр тримали позиції в Луганській області в районі Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного, брали участь у боях під Дебальцевим в районі м. Артемівськ (Бахмут). Участь в АТО брали прикордонники Чопського та Мукачівського прикордонних загонів, співробітники спецпідрозділів МВС із Закарпаття. Багато закарпатців стали в ряди добровільних військових формувань.
Вранці 24 лютого 2022 р. російський президент Путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції». Її метою він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України». За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму.
Під надуманим приводом захисту російськомовного населення в нашій державі кремль поставив за мету знищити військовим шляхом українську державу та ідентичність. Путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ. Одночасно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – на Одесу, Миколаїв, Херсон та Маріуполь.
До основних епізодів повномасштабної війни належить битва за Київ, що тривала з 24 лютого по 1 квітня 2022 року. Стійкий опір ЗСУ зірвав плани росіян. З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати. Знаковими стали у 2022 р. бої за Маріуполь. Сили оборони України вимушені були відступити до міста й вести кругову оборону проти переважаючих сил ворога
На початку осені 2022 р. ворог втратив ініціативу та змушений був вживати заходи для збереження свого положення на окупованих територіях. Сили оборони України в цей час провели низку наступальних операцій. Першою з них була Харківська наступальна операція, розпочата 5 вересня. Заскочені зненацька ворожі підрозділи в Харківській області почали відступати. ЗСУ звільнили до 500 населених пунктів, і серед них – міста Ізюм, Балаклія, Куп’янськ. Успішно була проведена восени 2022 р. й Херсонська наступальна операція, під час якої звільнили від загарбника Херсон і ще понад 200 населених пунктів.
Від самого початку війни жертвами російських авіаударів стали передусім мирні українські міста та села, інфраструктура та енергетика Географія ударів охопила всі регіони України. Російські війська руйнують не лише аеродроми, військові частини, нафтобази, але й житлові споруди, пологові будинки, лікарні, дитячі садки, школи тощо.
27 лютого до третьої річниці повномасштабного вторгнення в атріумі Закарпатської ОДА-ОВА відбулося урочисте відкриття виставки, на яке завітали студенти Закарпатської академії мистецтв та Фахового коледжу мистецтв імені А. Ерделі ЗАМ та відвідувачі головної адміністративної будівлі нашого краю. Зі вступним словом виступив директор департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА Євген Тищук. Він наголосив, що це продовження проекту «Культура у війні», який був дуже успішний в кінці січня. Заступник директора департаменту культури Віктор Кравчук ознайомив з історією ОДА-ОВА. Для студентів це була хороша нагода потрапити також у історичну будівлю. Директорка Закарпатського ОКМ Ольга Шумовська представила студентам концепцію виставки та провела екскурсію. Вона показала озброєння ворога та зброю від союзників України. Вона акцентувала на важливості музею у висвітленні цих історичних подій та документування для майбутніх поколінь. Завідувач відділу новітньої історії та «Меморіального музею-кімнати А. Волошина» Михайло Джахман провів екскурсію для заступника голови Мукачівської районної ради Романа Тарабія.
Сьогодні Україна стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Завданням музею є зібрати, зберегти і передати нащадкам експонати, які є безпосередніми свідками війни.
Михайло Джахман
Завідувач відділу новітньої історії
Меморіального музею-кімнати А. Волошина