“Федір Потушняк – відомий вчений Закарпаття”
Михайловича Потушняка, поета, письменника, етнографа, археолога, який вписав своє ім'я не тільки в літературу, але й археологічну науку України.
Відділ історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького вшановує пам'ять видатного земляка тематичною виставкою “Федір Потушняк – відомий вчений Закарпаття”.
У виставковому залі на другому поверсі музею, де розгорнута виставка, зібралися представники інтелігенції міста, науковці та краєзнавці. З вітальним словом до присутніх звернулася директор музею Ольга Шумовська, яка відзначила необхідність проведення таких заходів та інтерес до визначних постатей краю з боку громадськості. Своє слово у необхідності популяризації таких постатей, як Федір Потушняк, виголосив і Костянтин Куцов, головний спеціаліст департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА, який акцентував на актуальності дослідження такої вагомої особистості, особливо серед молоді. Він також наголосив на необхідності впорядкування бібліографії творів вченого. Цікавий подарунок музею презентував Маріан Токар, директор науково-дослідного інституту політичної регіоналістики УжНУ з особистої спадщини свого діда. Це – літературний альманах «Радянське Закарпаття» 1947 року, в якому вміщено оповідання Ф. Потушняка «Наспіл». Приємними спогадами у пам'яті присутніх залишився виступ Габріели Потушняк, невістки дослідника. Вона поділилася з присутніми про спадщину свого свекра, якого хоч і не застала в живих, та багато знала про нього із розповідей сина Михайла. Завдяки їй у 2014 році археологічна колекція Федора Михайловича Потушняка, якою володіє музей, поповнилася його рукописами і нотатками. Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького закупив від родини 230 примірників рукописів і машинопису, серед яких 83 становлять етнографічні матеріали, 75 — з питань літератури, 18 — по філософії, 44 — конспекти лекцій, 11 — різні. До наукової бібліотеки музею закуплено 198 підшивок газет і журналів за 1930 — 1950 роки, якими користувався Федір Потушняк, та 92 літературні твори.
З вартісної спадщини вченого у музеї на виставці представлено дещицю. Задумка у стислій формі розкрити основні віхи життя і творчості Федора Потушняка найцікавішими експонатами. Виділено біографічні дані через авторські рукописи, машинописи, фото, пов'язані з рідним селом Осій на Іршавщині, його родиною, навчанням у Берегівській державній реальній гімназії з 1922 по 1929 роки, у Карловому королівському університеті в Празі з 1930 по 1935 роки, пізніше – викладання в УжДУ, працевлаштування в Закарпатському краєзнавчому музеї у 1946 році.
Знання європейських мов (німецької, французької, розуміння англійської, чеської, угорської) дало можливість глибше вивчати західну філософію, модерні у той час психоаналітичні теорії Фрейда, Канта. Ніцше, особливо знаного професора психології і достеменного знавця окультних наук Сайрона Деймона. Своїми філософськими поглядами вчений виділявся серед інших. Потяг до вивчення магії перейшов у глибокі та серйозні дослідження Потушняка, про що свідчать безліч його як наукових, так і літературних публікацій, які стосуються народних вірувань населення Закарпаття, фольклору, мови, історії, філософії тощо. Тут окремо виділено досі невідомий авторський варіант оповідання “Капелюх із зеленим пером”. На старому комоді розташовані оригінали видань поезії, прози Федора Потушняка з 1934 по 1944 роки. Серйозне захоплення літературою з гімназійних років мало позитивні результати. Перед смертю встиг вийти в друк роман Ф. Потушняка «Повінь», четверту частину якого так і не закінчив автор. Поряд з іншими, тут представлено 3 видання різних років найвідомішого твору нашого земляка.
Багато уваги приділено на виставці Федору Потушняку як археологу. Протягом 1946 – 1959 р. він провів археологічні дослідження у більш ніж 40 населених пунктів і вивчив понад 80 різних пам'яток. Географічно ці пам'ятки концентруються в передгірській зоні (Ужгородський, Мукачівський, Іршавський райони). Хронологічно – від кам'яного віку до епохи середньовіччя. У 1958 р. за власний кошт він опублікував монографію «Археологічні знахідки бронзового та залізного віку на Закарпатті», на яку донині покликаються науковці майже всієї Європи. Але найбільше цікавило його рідне село Осій, де він відкрив кілька різночасових поселень, розкопав кургани скіфського часу. Пізніше фонди музею поповнилися знахідками з бронзового, неолітичного скарбів дослідника. У 1953 р. у м. Берегово в кар'єрі цегельного заводу № 2 дослідник зафіксував ще одну унікальну пам'ятку: колодязь-кадуб бронзового віку, який на основі знайдених в ньому чудової роботи глиняних посудин, датується XIV-ХІІІ ст. до н.е. (культура Станово). На стіні по обидва боки зали висять схематичні плани розкопок у с. Запсонь і Дрисино. Перший пов'язаний з іменем сина Михайла, який з 1970-их років займався вивченням мідного віку (4500/4400 – 2700/2600 рр. до н.е.) і розробив сучасну концепцію культурно-історичного розвитку епохи на Закарпатті. Другий план – про знахідки Федора Потушняка у с. Дрисино. Важки, знайдені археологом у 1955 р. в с Оріховиця на Ужгородщині в урочищі Валищанець, виставлені окремо.
Чому поряд з археологічними артефактами можна побачити пару незвичних експонатів – снігоступів? Датовані початком ХХ ст., вони були виготовлені на батьківщині вченого в с. Осій на Іршавщині. У 1970-их роках Михайло Потушняк передав їх до нашого музею.
Після смерті почалася реабілітація Федора Потушняка як письменника, з’явилися дослідження про нього. На стіні будинку, де він проживав (вул. П. Мирного, 4) встановили меморіальну дошку, автором якої був відомий закарпатський скульптор Іван Гарапко. На відкритті були присутні представники спілки письменників Закарпаття, його добрий знайомий Федір Манайло, викладачі з університету. А сам будинок взяли на державний облік як пам’ятку історії – будинок, в якому проживав відомий закарпатський історик, етнограф Федір Потушняк. Меморіальну дошку згодом встановили і в Осої на рідній школі науковця.
Дана виставка триватиме всього місяць, тому запрошуємо гостей та жителів краю не зволікати, особливо студентів і школярів, ознайомитися з такою непересічною постаттю та найбільшим інтелектуалом краю ХХ століття.
Куратори виставки Валерія Русин і Василина Палинчак-Кутузова, наукові співробітники відділу історії та краєзнавства музею
