Відкриття тимчасової виставки «За Україну, за її волю»

 Виставка «За Україну, за її волю» охоплює насичений трагічними подіями в історії сучасної України період кінця 2013 початок 2025 років.) 21 листопада 2013 р. багато людей згуртувалися в соцмережах та вийшли на площу в Києві, щоб висловити протест проти відмови президента Віктора Януковича підписувати угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Через жорстокий розгін протестувальників, 1 грудня до Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Дії влади підняли громадян, обурених корупцією, узурпацією влади, порушенням прав людини, політикою зближення з Росією. Через євроінтеграційні гасла протести назвали Євромайданом. Згодом він отримав назву Революція Гідності.

Закарпатці з перших днів підтримали Євромайдан і вийшли на масовий мітинг в Ужгороді на площі Театральній та в інших містах. Найбільш активними були студенти, учасники патріотичних українських молодіжних організацій, члени Всеукраїнського об'єднання «Свобода» та ін. Сотні наших краян доєдналися до євромайданівців в Києві. Наприкінці січня 2014 р. в Ужгороді розпочали блокування будівлі Закарпатської ОДА. На площі Народній розбили наметове містечко та звели барикади.
Події 20 лютого на вулиці Інститутській в Києві увійшли в новітню історію України як «кривавий четвер». У цей день снайпери вбили 48 євромайданівців. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович із найближчим оточенням втік до Росії. Цього ж дня Росія розпочала окупацію Криму. На виставці представлена інсталяція в пам’ять про Героїв Небесної Сотні.
14 квітня 2014 року виконуючий обов’язки президента України Олександр Турчинов оголосив про початок антитерористичної операції із залученням Збройних Сил України (АТО). Це рішення було ухвалено після захоплення сепаратистами під керівництвом офіцерів спецслужб РФ українських міст Слов’янськ, Краматорськ і Дружківка та ін.
На початку липня сили АТО перейшли до стрімкого наступу. 5 липня звільнили Слов’янськ і Краматорськ, наступного дня − Бахмут, 21 липня − Торецьк, 30 липня − Авдіївку, 1 серпня − Красногорівку, 5 серпня − Мар’їнку, а бойові дії перемістились на південь Донбасу.
У серпні 2014 року українські військові вели бої за місто Іловайськ. Силам АТО майже вдалося оволодіти містом, але після прямого втручання російських регулярних військ наприкінці серпня іловайське угрупування опинилося в оточенні. Це призвело до втрати контролю над окремими районами Донецької та Луганської областей та підписанням Мінських домовленостей у вересні 2014 р.
Чергове загострення на фронті сталося у січні-лютому 2015 р. Найбільш складна ситуація склалася в районі Донецького аеропорту та Дебальцевого. Бойовики, за підтримки підрозділів збройних сил РФ, намагалися будь-якою ціною ліквідувати Дебальцевський виступ та захопити Донецький аеропорт, тим самим примусивши Україну йти на політичні поступки. 30 квітня 2018 р., було оголошено про початок операції об’єднаних сил (ООС).
Закарпатські військові підрозділи брали активну участь в АТО з перших днів. Військовослужбовці 128-ї ОГШБр тримали позиції в Луганській області в районі Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного, брали участь у боях під Дебальцевим в районі м. Артемівськ (Бахмут). Участь в АТО брали прикордонники Чопського та Мукачівського прикордонних загонів, співробітники спецпідрозділів МВС із Закарпаття. Багато закарпатців стали в ряди добровільних військових формувань.
Вранці 24 лютого 2022 р. російський президент Путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції». Її метою він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України». За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму.
Під надуманим приводом захисту російськомовного населення в нашій державі кремль поставив за мету знищити військовим шляхом українську державу та ідентичність. Путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ. Одночасно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – на Одесу, Миколаїв, Херсон та Маріуполь.
До основних епізодів повномасштабної війни належить битва за Київ, що тривала з 24 лютого по 1 квітня 2022 року. Стійкий опір ЗСУ зірвав плани росіян. З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати. Знаковими стали у 2022 р. бої за Маріуполь. Сили оборони України вимушені були відступити до міста й вести кругову оборону проти переважаючих сил ворога
На початку осені 2022 р. ворог втратив ініціативу та змушений був вживати заходи для збереження свого положення на окупованих територіях. Сили оборони України в цей час провели низку наступальних операцій. Першою з них була Харківська наступальна операція, розпочата 5 вересня. Заскочені зненацька ворожі підрозділи в Харківській області почали відступати. ЗСУ звільнили до 500 населених пунктів, і серед них – міста Ізюм, Балаклія, Куп’янськ. Успішно була проведена восени 2022 р. й Херсонська наступальна операція, під час якої звільнили від загарбника Херсон і ще понад 200 населених пунктів.
Від самого початку війни жертвами російських авіаударів стали передусім мирні українські міста та села, інфраструктура та енергетика Географія ударів охопила всі регіони України. Російські війська руйнують не лише аеродроми, військові частини, нафтобази, але й житлові споруди, пологові будинки, лікарні, дитячі садки, школи тощо.
27 лютого до третьої річниці повномасштабного вторгнення в атріумі Закарпатської ОДА-ОВА відбулося урочисте відкриття виставки, на яке завітали студенти Закарпатської академії мистецтв та Фахового коледжу мистецтв імені А. Ерделі ЗАМ та відвідувачі головної адміністративної будівлі нашого краю. Зі вступним словом виступив директор департаменту культури Закарпатської ОДА-ОВА Євген Тищук. Він наголосив, що це продовження проекту «Культура у війні», який був дуже успішний в кінці січня. Заступник директора департаменту культури Віктор Кравчук ознайомив з історією ОДА-ОВА. Для студентів це була хороша нагода потрапити також у історичну будівлю. Директорка Закарпатського ОКМ Ольга Шумовська представила студентам концепцію виставки та провела екскурсію. Вона показала озброєння ворога та зброю від союзників України. Вона акцентувала на важливості музею у висвітленні цих історичних подій та документування для майбутніх поколінь. Завідувач відділу новітньої історії та «Меморіального музею-кімнати А. Волошина» Михайло Джахман провів екскурсію для заступника голови Мукачівської районної ради Романа Тарабія.
Сьогодні Україна стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Завданням музею є зібрати, зберегти і передати нащадкам експонати, які є безпосередніми свідками війни.
Михайло Джахман
Завідувач відділу новітньої історії
Меморіального музею-кімнати А. Волошина