Щороку 24 березня в усьому світі Всесвітній День боротьби з туберкульозом. В Україні цей день також визначено як Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом. Сам 24 березня 1882 року доктор Роберт Кох оголосив про те, що він відкритий бактерію, що захворів на туберкульоз. Завдяки цьому з'явилася можливість розробити методику діагностики та лікування цієї недуги.
Перші згадки про активну боротьбу з туберкульозом (внароди – сухоти, гиртига, хвороба грудей) в нашому краї відносяться до 1920-их років, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини. В експозиції Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького «Закарпаття між двома світовими війнами» виставлено оригінальний музейний предмет, який є матеріальним підтвердженням цих слів. Відповідно до інвентарного опису – це «кружка» (кухоль) для жертв «Ліги Масарика боротьби з туберкульозом», яка діяла по всій території Чехословаччини. Боротьба з туберкульозом у ті часи набула загальнонаціональних масштабів, бо вважалося, що кожен сьомий житель республіки в 1919 році був заражений цією недугою. Надзвичайно багато хворих було серед дітей. Статистичні дані цього періоду свідчать, що померлих від туберкульозу було більше, ніж уперше захворілих. У звіті про діяльність мукачівського відділення Товариства Чсл. «Червоного Хреста» міститься інформація про «кружкові» збори пожертв. протягом 3 травня 1925 року в 50 кружках, розміщених у різних частинах міста, було зібрано понад 1700 крон. Відділення «Червоного Хреста» в Ужгороді було відкрито 18 січня 1920 року, а в Мукачеві в квітні цього року.
Відома журналістка Тетяна Літераті у статті «Втрачений Ужгород: Дім народного здоров’я» наводить цікаві факти про захворювання на туберкульоз у нашому краї. Так в ті часи навіть в Ужгородській гімназії в певні роки було до 50-ти хворих на цю недугу. «Дім народного здоров’я» (центр спостереження за здоров’ям населення) у 1930-х роках запровадив щорічний огляд учнів ужгородських навчальних закладів. Для діагностики почали використовувати рентген-апарати.
«Масарікова ліга боротьби з туберкульозом» спільно з Товариством Чсл. «Червоного Хреста», який очолювала дочка президента Чехословацької Республіки Томаша Масарика Аліса Масарик у ті роки відкрили в краю 18 амбулаторій, куди могли бачити хворі. Ці організації спільно проводили велику просвітницьку роботу, особливо серед молоді, яку намагалися привчити до гігієни. У місцевій пресі була масштабна інформаційна кампанія. В експозиції музею можемо побачити профільні медичні видання та короткі, в яких весь час нагадували і хворим, і здоровим, що туберкульоз – хвороба небезпечна, але виліковна, якщо на неї вчасно звернути увагу. Ця інформація актуальна і зараз, тож слідкуйте за своїм здоров'ям і зверніться до лікарів вчасно.
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії,
Меморіального музею-кімнати А. Волошина
