22 грудня у приміщенні Посольства Республіки Беларусь у Києві відбулася урочиста передача найбільшим бібліотекам і музеям України, зокрема Закарпатському обласному краєзнавчому музею ім. Т. Легоцького, заключної частини факсимільного видання «Книжкової спадщини Франциска Скорини» у кількості десять томів, а також спеціального тому «Вяртанне» («Повернення»).
Директор Національної бібліотеки Республіки Беларусь Роман Мотульський інформував учасників зустрічі про масштабний проект, підтриманий президентом Білорусії, по збору і виданню літературної спадщини першодрукаря Ф. Скорини. В багатьох країнах світу виявлено 519 видань зазначеного автора. Найбільше його книг збереглося, крім Білорусії, в Росії, Україні та Німеччині. У фондах музею також є «Біблія» Ф. Скорини 1519 року видання.
Дослідники вважають, що переклади і видання Франциска Скорини грунтуються на венеціанському виданні 1506 року. Як додаткове джерело він також використовував латино-римські богословські коментарі. Основою ж видань Скорини є церковно-слов᾽янський текст, який у різних книгах проявляється у неодинаковій мірі. Псалтир – перша друкована білоруська книга. Всього Скорина опублікував в 1517-1519 рр. у Празі під загальною назвою «Біблія Руска» 20 древньбіблійних книг, у числі яких є: Псалтир, Іова, Притчі, Сирахова, Премудрость, Царства, Навін, Второзаконіє та ін. Біблія Ф. Скорини – це не церковне і не чисто академічне видання, це – перше видання Святого Письма для домашнього читання. Особливості перекладу, структура і художнє оформлення – все підпорядковане просвітництву.
Народився Ф. Скорина в Полоцьку близько 1490 року. В 1506 році здобув першу наукову ступінь – бакалавра, а згодом доктора «вільних мистецтв». Це давало право Франциску поступати на найпрестижніші факультети університетів Європи, якими вважалися медичний і теологічний. Отримана освіта уже давала можливість претендувати на відповідну посаду. У 1512 році у м. Падуя (Італія) здобув високе звання доктора медичних наук.
Відомо, що в 1534 році Франциск зробив поїздку до Московського князівства. Але не знайшов там порозуміння через те, що його книги були видані на території, підвладній римській церкві.
З іменем Скорини пов᾽язано становлення і розвиток білоруської мови та національної писемності. Він був біля джерел формування національної білоруської культури і є її символом.
Крім Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, директор Національної бібліотеки Республіки Беларусь передав «Книжкову спадщину Франциска Скорини» в дарунок Науковій бібліотеці ім. Я. Мудрого, Державному музею книги і книгодрукування України, Державному історико-культурному заповіднику міста Острога, Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка, Одеській національній науковій бібліотеці, Національному музею у Львові ім. А. Шептицького і Національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника. Перша частина «Книжкової спадщини Франциска Скорини» була передана зазначеним установам в травні 2016 року.
В урочистому зібранні взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Беларусь Ігор Сергійович Орел.
На запрошення Посольства в церемонії взяв участь і виступив заступник директора музею з наукової роботи, голова Закарпатської обласної організації НСКУ М. В. Делеган.
