У весняному парку

    Боздоський парк є одним із найбільших парків Ужгорода і  займає площу  58 гектарів. Поруч із екзотичними деревами тут зростають граби звичайні, клени, ясені та інші аборигенні види, які місцями утворюють справжній лісовий масив, тому це чудове місце для прогулянок у природі. 

    5 квітня 2021 року  працівники сектору природи Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького під час планового виходу в природу досліджували  фенологічні природні явища, які відбуваються весною у Боздоському парку.

    Листяні дерева, які тут переважають, ще лише випускають бруньки, а ясен звичайний та алича вже  квітують.  Птахи дуже активні: у повітрі чути звуки дятла звичайного та свист жовни сивої, зяблики та дрозди чорні весело заливаються піснями, немов змагаються, хто кращий співак. Припутні –  найбільші   голуби в Європі, залицяються до самок. Кількість їх в Ужгороді з кожним роком  помітно збільшується. На території рекреаційної зони парку багато голубів сизих.  Зяблики, вільшанки,  синиці (блакитна й велика), гаїчки болотяні, горихвістки чорні, ворони збирають гніздовий матеріал. Найцікавіше було спостерігати за трапезою сойки. Вона  дістала із землі представника класу земноводних (схоже на ропуху звичайну), піднялася з нею на дерево і  смачно «обідала». Чикотні теж весь час шукали поживу у землі. Їм до смаку більше дощові черв’яки. Літають вже й комахи: метелики, джмелі, земляні бджоли, багато клопів-солдатиків. Із тваринного світу відзначили ще білку карпатську.

    Великі площі парку і багато дерев вкриті зеленим плющем. Із квіткових рослин цвітуть характерні для цього періоду квіти: медунка лікарська (скрізь росте), ряст бульбистий, анемона гайова, фіалки, зірочник середній, пшінка весняна, кропива пурпурова, барвінок малий, починає кульбаба лікарська, зрідка трапляється проліска дволиста. Дуже багато екземплярів медунки лікарської було з білими квітками (альбіноси).   Конвалія звичайна та кліщинець плямистий ще тільки випустили листочки.

    Цікавою знахідкою була рослина Петрів хрест лускатий. Вона  паразитує на коріннях дерев, переважно граба, горіха або бука і  все життя проводить під землею. Побачити її можна тільки весною під час цвітіння. Квітки ніжного рожевого кольору, листки видозмінені у блідо-рожеві лусочки і розташовані в нижній частині стебла. Квітки ніжного рожевого кольору щільно туляться одна до одної й утворюють суцвіття китицю. Рослина не виробляє хлорофіл, тому й не має зеленого забарвлення. Живиться поживними речовинами дерев і кущів, на яких паразитує.  Петрів хрест декілька років може не проявляти себе на поверхні, тому не кожного року його можна побачити. Основна частина рослини – кореневище. Воно росте в різні боки, розгалужуючись і утворюючи з’єднання у вигляді хреста – звідси і пішла така назва. У народі ще називають цар-травою, земляним виноградом або мишачою травою. 

    Боздоський парк – це куточок природи в місті, де можна насолоджуватися співом диких птахів та цвітінням рослин. Єдине, що псує цю красу – побутове  сміття, якого дуже багато. Воно є всюди: біля озер, вздовж берегів річки та на галявинах. 

    За дорученням в. о. директора музею Делегана М. В. підготовлено листа на адресу голови м. Ужгорода з пропозицією забезпечити ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ у зоні відпочинку – Боздоському парку зусиллями комунальної служби. Адже такі сміттєзвалища руйнують екологію.

Джахман Р. В. (старший науковий співробітник
сектору природи відділу історії та краєзнавства).