 |
| Статуетка собачки (притискач для паперу). ХІХ ст. Із колекції Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького |
Щорічно в третю неділю липня Україна відзначає День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості. У 2023-му році свято припадає на 16 липня. Професія металургів і гірників одна є однією з найважчих та найдавніших. Металургам та ливарникам ми зобов’язані не тільки безліччю прогресивних досягнень у металургійній галузі, а й багатою культурною спадщиною.
Розквіт художньо-побутового литва на Фрідешівському та Шелестівському залізоробних заводах пов'язують з іменами двох скульпторів-модельєрів: Валентина Віллашека та Андраша Шоссела. Хронологічно першим почав працювати на мукачівських заводах Віллашек (Willaschek) (1810 – 1886).
 |
| Печатка нотаря с. Фрідешево. 1844 р. |
Багато дослідників у своїх працях певну увагу приділяють цьому відомому скульптору, з яким пов'язують появу та розквіт художньо-декоративного литва у нашому краї. Окремо хочеться відзначити дослідження Ласло Пустаї, Людвіга Філіпа, Михайла Біланича та Сергія Мільчевича.
Припускають, що рід Віллашека походить із Чехії або Німеччини. І на сьогоднішній день це прізвище найбільш поширене саме у цих країнах. Валентин Віллашек був одружений на Юдіті Паворіс (Pavorisz). За віросповіданням він був римо-католик, а дружина протестантка. У шлюбі в них народилося восьмеро дітей. Всі діти були хрещені в Мукачівському римо-католицькому соборі про що є записи у Книзі реєстрації актів про народження за 1827 – 1863 рр.. Також у метричній книзі є відомості про те, що він довгий час був наглядачем Фрідешівського залізоливарного заводу.
.jpg) |
| Тарілка декоративна. Скульптор В. Вілашек. Шелестівський залізо-ливарний завод. Перша половина ХІХ ст. |
Угорський дослідник Ласло Пустаї доводив, що виробництво розп’ять, прес-пап’є, чорнильниць, свічників, рам для картин, десертних тарілок, підставок могло з’явитися після появи в 1834 р. у Мукачеві формувальника й скульптора В. Вілашека, який привіз з Німеччини ряд моделей. Міграція моделей серед ливарних заводів у той час була поширеним явищем. Вони переходили не лише від провідних заводів до провінційних, а й мігрували серед підприємств одного рівня в певному регіоні. Так, ажурні десертні тарілки виготовлені на мукачівських заводах, аналогічні тим, що вироблялися в Гляйвіці та Берліні.
Багато ливарних виробів, хоча й схожі на німецькі взірці, однак не є їх точними копіями, а змодельовані заново. Цю складну операцію міг виконати тільки модельєр, обізнаний з методом пустотілої заливки, який мав практику зокрема на німецьких заводах. Науковці припускають, що Віллашек практикував на провідних ливарних підприємствах того часу. Взявши за основу німецькі аналоги, він вносив суттєві зміни, які вимагали виготовлення нової моделі. Поряд з цим ним було виготовлено багато власних взірців.
.jpg) |
| Фігурка лежачої собаки. «Відпочиваюча собака». Прес-папє. Фрідешівський залізо-ливарний завод. Скульптор-модельєр В. Віллашек. ХІХ ст. |
Зростаюче виробництво художньо-декоративного та побутового литва стало можливим завдяки перебудові в 1830 –1832 роках доменної печі в Шелестові, яка внаслідок реконструкції почала працювати на кам’яному вугіллі й досягла висоти 22 фути (6.7 метра). В той же час спорудили ливарний цех разом із формувальною та столярно-модельною майстернею й спеціальним сушильним цехом.
Серед робіт В. Віллашека особливе місце займають декоративні ажурні тарілки (1835), підсвічник з Амуром (1836), Варвікська ваза (1840), плакетки із зображенням святих Петра і Павла (1840), підсвічники з жіночими фігурами (1840 – 1849), підставки для годинників (1840 – 1849) тощо. Більшість його виробів знаходяться в музейних та приватних колекціях Угорщини, Чехії та Словаччини. Окремі роботи майстра можна побачити в еспозиціях Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького. Це декоративна тарілка, підсвічники та мала пластика (фігура лежачої собаки, лежачого оленя, сидячого лева, статуетка собаки). Останні використовували для притискання документів або паперу. До відомих виробів майстра належать свічники, відлиті у 1840 – 1850 роках. Серед них свічник‐канделябр посріблений, дворамний у вигляді жіночої фігурки з крилами; свічник, основа якого відлита у вигляді скульптурної фігурки хлопчика, який тримає на голові основу чаші; свічник, що зображує фігуру жінки, яка опущена на ліве коліно.
 |
| Підсвічник. ХІХ ст. Із колекції Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького |
Протягом 1835 – 1850 pоків скульптором було виготовлено чимало високохудожніх виробів у стилі малої пластики. При цьому високий професійний рівень та неабияка майстерність автора стають відомими далеко за межами краю. Низка його виробів, виготовлених в цей час, сформували окремий стиль – «обличчя» підприємства. Скульптор-модельєр намагався перенести багатство античної пластики у світ побутових предметів, підняти їх до рівня художніх виробів. Відомий угорський дослідник залізо-ливарної справи Ласло Пустаї стверджував, що появу ранньої готики у німецькому художньо-декоративному литві пов'язують з іменем Фрідріха Шінкеля, а в Угорщині з іменем Валентина Віллашека, принаймні у галузі прикладного мистецтва. Підтвердженням є його витончена пропорційна Мадонна – перший зразок ранньої готики в Угорщині, виготовлений з чавуну та чудові розп'яття, виготовлені у 1835 – 1843 роках.
.jpg) |
| Лист-запрошення графа Е. Шенборна барону Ж. Перені на урочистості з нагоди нагородження Фрідешівського залізо-ливарного заводу золотою медаллю. 1843 р. |
Його високохудожні вироби з чавуну на Угорській промисловій виставці, що проходила у Будапешті у 1842 та 1843 роках двічі діставали високе визнання. В угорському журналі «Tűkör» (Дзеркало) за березень 1967 р. вміщено дві світлини, на одній із них зображено вишукану чавунну вазу на іншій – медаль якою було відзначено цей витвір. Оцінюючи високохудожні вироби мукачівських заводів, Лайош Кошут відмічав, що вони нічим не поступаються закордонним аналогам і найвищу нагороду – Золоту медаль Угорського промислового товариства отримали цілком заслужено. Вислів Кошута стосувався насамперед виробів Вілашека. Чавунна копія золотої медалі нагорода Угорського промислового товариства у 1842 р., відлита на Фрідешівському заводі, зберігається в Угорському національному музеї. У колекції Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького зберігається лист-запрошення графа Е. Шенборна барону Ж. Перені на урочистості з нагоди нагородження Фрідешівського залізо-ливарного заводу. Ласло Пустої згадує, що зберігся перелік виробів представлених на виставці 1843 р. Всього до Пешта було привезено 479 найкращих взірців залізо-ливарних виробів які представляли мукачівські заводи.
П'ятнадцятирічний період роботи Віллашека вважають першим розквітом ливарного виробництва на мукачівських заводах. На посаді скульптора-модельєра ним було виготовлено близько 60 моделей, на основі яких на Шелестівському заводі виготовляли чудову продукцію, яка реалізовувалася на внутрішньому ринку та експортувалася за кордон. Він працював скульптором до 1849 р. після чого зайняв посаду ливарного майстра.