У календарі професійних та державних свят є одна дата, оминути яку важко. Послугами людей, які присвятили своє життя цій професії, користувався кожен. І це й не дивно. Адже лікарі супроводжують нас усе життя – від народження й до самої смерті. Зараз до них звернутися може кожен, а кількість медичних спеціальностей і напрямів вражає. А ще якихось 100 років тому користуватися послугами служителів Гіппократа міг не кожен. Ба більше – їх боялися, при появі в селі жителі втікали, а зверталися до них лише за величезної потреби. Навіть народжувати намагалися вдома, користуючись послугами баб-повитух. Влада намагалася зробити так, щоб лікарям більше довіряли, зверталися до медичних закладів по допомогу. Це б дало можливість попередити спалах епідемій, покращити стан здоров’я населення та навіть вести перепис жителів того чи іншого населеного пункту. Один з напрямів медицини, який мав цьому сприяти, було акушерство та гінекологія.
Не були винятком і можновладці Підкарпатської Русі (назва Закарпаття у складі Чехословаччини у 1919-1939 рр.) та Ужгорода зокрема. У 1930 р. було збудовано новий корпус лікарні на вулиці Капушанській, який слугував одночасно і пологовим будинком, і школою для майбутніх акушерок, і лікарнею, де займалися «жіночими хворобами». Історії відкриття цього закладу й присвячено цю онлайн-виставку.