У переддень Дня Незалежності України 23 серпня в нашій державі встановлено свято – День Прапора.
Свято – День Прапора офіційно встановлено 24 липня 2000 року.
Після проголошення в 1991 році Незалежності України постала нагальна потреба у власних державних атрибутах і символіці. Утвердження нової символіки відбувалося за умов гострої політичної боротьби. Демократичні події в країні, стрімке розширення її міжнародних відносин зумовили запровадження нових символів ще до відповідних рішень Верховної Ради України.
В атмосфері національного піднесення, 4 вересня 1991 року було прийняте історичне рішення про підняття над будинком Верховної Ради України національного синьо- жовтого прапора.
На початку 1992 року Верховна Рада України прийняла Закон про всі державні символи України.
28 січня 1992 року верховна рада України прийняла Закони про всі державні символи України.
Державний Прапор – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
19 лютого 1992 р. Верховна Рада України визнала тризуб малим Державним Гербом України.
15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державним Гімном України музику на вірш «Ще не вмерла України…», а 6 березня 2003 року було прийнято Закон «Про Державний Гімн України». Згідно зі статтею 1 цього Закону, Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплета та приспіву твору П. Чубинського з незначними змінами.
В експозиції Закарпатського обласного краєзнавчого музе. ім. Т. Легоцького державні прапори Української держави представлені в експозиціях «Карпатська Україна» (1938 – 1939 рр.) та експозиції «Коли гримлять гармати, музи мовчать», яка розкриває події періоду АТО, ООС, російсько – української війни 2022 – 2023 рр.
Період існування Карпатської України – славна сторінка в історії українського народу. Проголошення незалежності 15 березня 1939 року на засіданні Сойму пояснювалося стремлінням українського народу. Прийняті на Соймі Карпатської України декларації держави майже повністю відображають головні засади сучасної Української держави і Конституції. П’ятий параграф Конституційного Закону №1 звучить «Барви Державного прапору Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя – горішня, а жовта – долішня». В експозиції Карпатської України представлені всі атрибути молодої держав, в тому числі два прапори.
В експозиції новітньої історії, в нашому музеї представлені прапори активістів Євромайдану, учасників Революції Гідності з Ужгорода та районів області. Активними учасниками усіх українських революцій періоду незалежності України були члени Всеукраїнського об’єднання «Свобода». В залі експозиції значна кількість оригінальних експонатів, історичних фотознімків, а головне прапор, який разом із свободівцями пройшов майдани Києва і Ужгорода.
Найбільшою цінністю в залі експозиції є Український Прапор, обгорілий, розплавлений, який знайшли всередині згорілого, розбитого танку члени громадської організації «Чорний тюльпан» і принесли до нашого музею.
Сьогодні, до Дня Прапора, працівники музею зібрали і вперше представили на виставі нові експонати музею, прапори бойових частин, батальйонів нашої області, громадських організацій, волонтерів області.
Представлені прапори: «15 Окремого гірського - штормового батальйону», «128-ї окремої гірсько - штурмової Закарпатської бригади», «Добровільно - розвідувального батальйону «Сонечко», громадської організації «Щит і Меч», громадської волонтерської організації «Рух підтримки закарпатських військових».
На виставці прапор міста Маріуполь, який подарували музею працівники благодійного фонду «Я - Маріуполь», центру гуманітарної та соціальної підтримки, які сьогодні тимчасово, на час окупації міста, базуються в Ужгороді.
Український прапор, як один із символів держави, в час війни набув особливої уваги і значення. Сьогодні він і в солдатських окопах, і разом з українцями за кордоном, і навіть на дитячих малюнках, а головне на звільнених нашими воїнами - героями визволених міст і селах. Вороги бояться його більше, ніж міцної броні.
Підготував Орос І.І. - зав. відділом історії
Карпатської України, меморіальної
кімнати-музею А. Волошина,
меморіального комплексу «Красне поле».