13 жовтня 2026 р. в стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького відбулося вшанування 180-річчя з дня народження видатної та неординарної постаті в крайовій історії о. Феодосія Злоцького.
Захід модерувала завідувачка відділу історії та краєзнавства Валерія Русин. Присутні з подякою згадали пам'ять тих, хто віддав життя за свободу України, вшанувавши загиблих хвилиною мовчання.
Старший науковий співробітник відділу історії та краєзнавства, кандидат історичних наук, доцент Юрій Данилець виступив з об’ємною та цікавою лекцією на тему: «Феодосій Злоцький – письменник, етнограф та церковний діяч» (до 180-річчя з дня народження).
У центрі уваги лекції була постать о. Феодосія Злоцького як важливої сполучної ланки між добою закарпатських «будителів» та модерним народовецьким рухом першої чверті XX століття. Попри значний внесок у збереження й розвиток української культури Закарпаття, його спадщина тривалий час залишалася маловивченою.
Під час лекції детально висвітлили походження та душпастирський шлях о. Феодосія. Народившись 11 жовтня 1846 р. в селі Осій у родині священника із давнім шляхетським корінням, він здобув освіту в гімназіях Сатмара та Ужгорода, а вищу теологічну підготовку пройшов у стінах Ужгородської та Будапештської центральної духовної семінарії. Після висвячення в сан священника у 1874 р. його душпастирська діяльність проходила в парафіях сіл Ільниця, Ізки, Копашново та Золотарьово, де він плідно поєднував церковне служіння із дослідницькою працею.
Значну увагу Юрій Данилець приділив художній та літературній спадщині діяча. У доповіді було простежено еволюцію автора від ранніх поетичних спроб, написаних «язичієм», до визрівання власного художнього стилю на основі живих закарпатських говірок. Лектор подав жанровий огляд його доробку, який охоплює епічні поеми («Кобзар», «Чорнокнижник»), балади («Дівчина і чоботята»), патріотичну й інтимну лірику, а також угорськомовні поезії, у яких автор відстоював права свого народу. Окремо було розглянуто прозовий та драматичний доробок, зокрема філософсько-історичну повість «Вічний жид Агасфер» та тритомну працю «Кирило і Мефодій на Підкарпатській Руси».
Окрім літературної творчості, під час заходу проаналізували мовознавчі й філологічні здобутки о. Феодосія. Зокрема, розкрито значення його наукової праці «Історична граматика підкарпатського руського язика» (1883), написаної угорською мовою. Лектор охарактеризував внесок Ф. Злоцького в обґрунтування нормування правопису на основі живих говірок, повернення до вжитку літери «ґ» та розробку граматичної термінології.
Важливою складовою лекції став огляд етнографічної та фольклористичної діяльності науковця. Доповідач висвітлив його роботу на чолі Ужгородської філії Угорського етнографічного товариства. Також було представлено систематизований доробок дослідника, що включає описи понад 200 народних обрядів і вірувань, унікальний збірник із 1050 прислів'їв та приказок, а також рукописні зібрання народних пісень.
У блоці, присвяченому публіцистиці та краєзнавству, розглянуто активну співпрацю Ф. Злоцького з часописами «Светъ», «Новый светъ», «Kelet», «Наука» та іншими виданнями, де висвітлювалися соціально-економічні питання, проблеми шкільництва й мовні дискусії. Окрім цього, слухачам презентували краєзнавчі праці та розвідки дослідника, зокрема рукопис «Історія села Осій» та дослідження про монастирі й храми Закарпаття.
Підсумовуючи, Юрій Данилець підкреслив, що головна заслуга Феодосія Злоцького полягає у здійсненні рішучого переходу від книжного класицизму та «язичія» до живої народнорозмовної мови, реалізму й модерного художнього смаку. Постать о. Феодосія є прикладом видатного «будителя» Закарпаття, наукова й літературна спадщина якого є важливим і невід'ємним надбанням української культури.
Після цього з вітальною промовою до гостей та учасників заходу звернулася директор музею Ольга Шумовська. Вона наголосила на важливості дослідження забутих імен закарпатської історії, котрі залишили значний слід в різних галузях науки та літератури. Особливо важливо у наш складний час прививати любов до історії різного краю молодшому поколінню, яке навчається в школах та університетах.
З боку присутніх та гостей виступив греко-католицький священник із с. Золотарьово на Хустщині о. Віталій Полянський. Від імені делегації педагогів та управлінців з с. Золотарьово та Драгово, які відвідали захід, він подякував керівництву музею за чудову ініціативу вшанування пам’яті о. Ф. Злоцького, наголосив на необхідності поглиблення співпраці між музеєм та сільською громадою. Священник висловив сподівання, що дослідження творчої спадщини о. Ф. Злоцького буде продовжуватися та запевнив у зацікавленні і сприянні з свого боку.
Юрій Данилець,
старший науковий співробітник
відділу історії та краєзнавства
