У конференц-залі Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького відбувся науково-просвітницький захід «Енциклопедичний образ Закарпаття». Його представляв провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства музею, професор кафедри соціології та соціальної роботи Ужгородського університету Маріан Токар.
Науковець актуалізував на питаннях важливості енциклопедій для суспільства як особливої форми збереження, систематизації та поширення людських знань. Він підкреслив, що належні енциклопедичні знання стосуються історичної пам’яті, ідентичності та відповідальності перед наступними поколіннями. Водночас енциклопедії є своєрідним інтелектуальним відображенням історії, культури й суспільного розвитку людства, дають можливість не лише отримати інформацію про певні історичні події, явища та персоналії, а й побачити цілісну картину розвитку окремих країн, регіонів і народів. Також він представив присутнім еволюцію енциклопедичних видань від друкованих до електронних, розповів про історію світового досвіду та української енциклопедистики, яка пройшла свій складний шлях до національного самопізнання. Говорилося і про окрему цікаву сторінку енциклопедистики – тематичні енциклопедії – за сферами людської діяльності та зайнятості, галузями знань тощо.
Основна увага була зосереджена на тому, як Закарпаття представлене в енциклопедичному просторі, наскільки повно й системно в наукових виданнях відображена його багатовікова історія, складні суспільно-політичні трансформації та багатокультурна спадщина. Також піднімалося питання, наскільки ґрунтовно енциклопедичні видання розкривають внесок видатних особистостей, котрі формували історію краю, розвивали його культуру, науку, освіту, літературу та мистецтво. Звучала й проблема необхідності критичного осмислення наявного доробку, визначення, які сторінки регіональної історії вже отримали належне наукове висвітлення, а які досі залишаються недостатньо дослідженими або представленими в енциклопедичних виданнях. Це важливо і для формування цілісного інтелектуального портрету Закарпаття. Зрештою, це спонукає замислитися над тим, наскільки повним, об’єктивним і репрезентативним є сучасний енциклопедичний образ нашого краю, чи відображає він усе розмаїття його історичного досвіду, культурних традицій, інтелектуальних здобутків і людського потенціалу.
Відтак ішлося про комплексне відображення регіону у відомих енциклопедіях – його історії, географії, природи, етнокультурного розмаїття, соціальних процесів, економіки, науки, освіти, релігії, мистецтва, літератури, архітектури та видатних особистостей. Адже Закарпаття – надзвичайно цікавий об’єкт для енциклопедичного пізнання. Енциклопедичний образ Закарпаття – це не просто сукупність відомостей про регіон, а систематизоване відображення його історичної долі, культурної самобутності, природного багатства, людського потенціалу та місця в українському і європейському цивілізаційному просторі. Саме така збалансована позиція є важливою і для сучасного енциклопедичного краєзнавства.
Загалом Маріан Токар подав енциклопедичний образ Закарпаття крізь п’ять основних вимірів: історичний, природно-географічний, етнокультурний, інтелектуальний і біографічний, музейно-культурний. Науковий співробітник представив найпопулярніші загальноукраїнські енциклопедичні видання, де відображено історію, культуру, біографістику Закарпаття, а також регіональні енциклопедичні праці. У підсумку доповідач констатував, що в нашому краї маємо вже сформовану традицію регіональної енциклопедичної та довідкової роботи як послідовного процесу накопичення, систематизації та осмислення знань про Закарпаття. Було сказано і про проблеми, зокрема заангажованість та відсутність системної єдності накопиченого досвіду в енциклопедичній справі.
Краєзнавець розповів і про власний багаторічний досвід енциклопедичної роботи у знаних національних видавничих проєктах «Сучасна енциклопедія України» та «Енциклопедія історії України», поділився враженнями про співпрацю з редколегіями і специфікою енциклопедичного стилю. Своїм досвідом творення історичних енциклопедій поділився і відомий краєзнавець Дмитро Поп, який високо оцінив актуальність науково-пізнавального заходу і розповів про особливості й складності енциклопедичної праці. Свої думки з цього приводу озвучив і відомий історик, доцент Ужгородського університету Михайло Зан. Він також подякував організаторам за цікавий змістовний захід і наголосив на важливості енциклопедичних видань для комплексного пізнання Закарпаття, оскільки це має не тільки наукове, а й суспільне, культурне та національне значення.
Наприкінці заходу було запропоновано для огляду на книжкових стелажах близько двадцяти унікальних енциклопедичних видань із фондів Наукової бібліотеки Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та приватних зібрань. Усі охочі мали змогу потримати в руках і погортати раритетні друковані примірники енциклопедичних книжок, виданих упродовж 1881–1939 років у Берліні, Лейпцигу, Грюнвальді, Відні, Будапешті, Празі та інших містах. А сам музей отримав ще й подарунок – німецькомовну «Енциклопедію технічної хімії» 1930 року видання.
Завершила науково-пізнавальний захід директорка краєзнавчого музею Ольга Шумовська, котра подякувала за подарунок, особливу увагу до енциклопедичного образу нашого краю, представлені унікальні видання та звернулася через присутніх із запрошенням до наукової спільноти, істориків, краєзнавців відвідувати музей, бібліотеку й працювати з її багатими видавничими фондами.



