День української писемності та мови
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Встановлене воно 9 листопада 1997 року Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови для консолідації українського суспільства».
Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Тому що наш народ створював мову віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання. І ми, як свідомі громадяни нашої країни, повинні не тільки зберегти набуте, а й примножувати її багатства для прийдешніх поколінь.
З нагоди відзначення Дня української писемності та мови в науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького представлено тематичну виставку «З рідним словом міцніє держава».
Підготувала бібліотекар І категорії Сачавська Н.Є.
Шановні працівники музею!
Вітаємо Вас з професійним святом - Днем працівників культури та аматорів народного мистецтва. Ви зберігаєте, примножуєте й популяризуєте безцінні скарби матеріальної й духовної культури закарпатців, усього українського народу й народів Центрально-Східної Європи.
В складних умовах пандемії Ви створюєте для численних відвідувачів чудові експозиції та виставки, сієте вічне добро-зерно знань, зокрема серед молоді та школярів. Допомагаєте зберегти національно-культурні надбання і традиції українського народу, створюєте посильною працею умови для їх подальшого розвитку.
Нехай у Вас завжди нестримно пульсує творча енергія, що дасть добрі плоди радості від результативної праці.
Бажаємо Вам і Вашим родинам міцного здоров'я, перемогти усі негаразди, повсякденного добра й безмежного благополуччя!
Дирекція музею.
Шановні відвідувачі
Тимчасово, з 2 листопада 2020 року
призупиняється робота експозицій, виставок
та проведення масових заходів у музеї.
Це пов"язано з заходами попередження розповсюдження захворювання COVID-19.
Адміністрація музею
ДО 76-РІЧЧЯ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ Й ЗАКАРПАТТЯ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ
До 76-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників в науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького відкрито книжково-ілюстративну виставку «Визволення України: ціна перемоги», присвячену безсмертному подвигу, ратній та трудовій звитязі українського і всього радянського народу в роки Другої світової війни.
Представлені на виставці документи, книги та інші матеріали розкривають історичну правду про переможні й трагічні дні Другої світової війни, змальовують образи учасників воєнних подій.
На виставці широко представлені, зокрема документальні видання про події згадуваного періоду на території Закарпаття, участь у них наших краян та жертви жахливих років періоду окупації краю гортіївськими військами Угорщини. Як відомо, в результаті варварських репресій фашистським режимом було безпідставно знищено і відправлено в концентраційні табори (де більшість із закарпатців загинула в нелюдських умовах) близько 200 тисяч жителів Закарпаття.
Привертають увагу також видання про героїчну боротьбу воїнів Радянської армії за визволення Закарпаття від поневолювачів. На жаль впродовж останніх десятиліть багато з памʹятників та меморіальних знаків, встановлених на честь визволителів краю від фашистських окупантів зруйновано, або залишено напризволяще. Таке ставлення до історичної памʹяті, безсумнівно, має вкрай негативний вплив на належне виховання молоді …
МУЗЕЄЗНАВЕЦЬ І МУЗИКОЗНАВЕЦЬ ШОСТАК В. А. ПРО НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАКАРПАТТЯ
Чи думав колись молодий студент Ужгородського музичного училища, котрий жив і щоденно розробляв техніку гри на скрипці в гуртожитку на території Ужгородського замку, що у майбутньому стане одним із провідних фахівців-етнографів музею? Віктор Шостак повернувся до замку, а саме музею, у 1980 р. як науковець, маючи також і диплом історика. До 2017 року включно Віктор Андрійович був незмінним завідувачем відділу народного мистецтва та етнографії Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, а після структурної реорганізації – по жовтень 2020 р. – завідувачем сектору народного мистецтва.
За роки роботи в музеї Віктору Андрійовичу вдалося зібрати унікальну колекцію традиційних музичних інструментів Закарпаття. Такою збіркою міг би пишатися будь-який музей Європи. Треба бути дуже добрим польовим дослідником традиційної інструментальної культури краю, щоб робити записи музичного матеріалу, вивчати і досліджувати його, самому грати на скрипці і переймати техніку гри від виконавців. Усі набуті практичні знання вимагали належного опрацювання, розробки наукової концепції експозиції. Так виникла ідея створити експозицію “Народні музичні інструменти Закарпаття”, яка б стала джерелом науково-дослідної роботи не тільки музейних співробітників, але й етномузикантів, фольклористів та інших дослідників. Навесні 2020 р., після реекспозиції відвідувачам була запропонована повністю оновлена збірка, збагачена новим цікавим і неповторним підрозділом, присвяченим історії дитячих народних інструментів та іграшок. Багатьма цікавими й унікальними експонатами представлена нинішня експозиція музичного інструментарію. Як відзначив автор експозиції Віктор Андрійович. вона побудована згідно систематизації музінструментів Е. Хорнбостеля і К. Закса й несе у собі наукове призначення, поєднуючи художній смак та віками відшліфовані традиції їх виготовлення.
В особі Віктора Андрійовича Шостака поєдналися і скрипаль, і етномузикант, і історик. Це поєднання простежується і в його творчому доробку, який складають фотоальбом “Народний фольклорно-етнографічний ансамбль “Ужгород”, художнім керівником якого він є, унікальне видання «Тисячолітнє дерево. Народні музичні інструменти Закарпаття: музичні традиції і сучасність», видання пісенних та музичних творів Закарпаття “Музика незабутніх предків”, яке отримало обласну премію імені Дезидерія Задора в галузі музичного і виконавського мистецтва у номінації “Фольклорист” у 2016 р. Традиційний музичний інструментарій краю Віктор Шостак систематично описує в багатьох дослідженнях, надрукованих в Наукових збірниках Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та у вагомих енциклопедичних музичних виданнях.



