Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, Ужгородський замок

Щиро вітаємо Вас з Новим Роком! Бажаємо весь наступний рік бути в оточенні виключно доброзичливих і позитивних людей, відчувати тільки приємні емоції і радіти кожному прожитому дню. Хай цей Новий Рік стане для Вас особливим!

Підбірка Новорічних листівок 100-річної давнини (1921-1922 роки).

Адміністрація музею.

РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПІДСУМКИ 2021 РОКУ

29 грудня 2021 року відбулося завершальне засідання Реставраційної ради музею, на якому підбито підсумки реставраційних і консерваційних робіт, участь сектору реставрації у наукових дослідженнях та в оформленні експозицій і виставок, які були створені або доповнені у 2021 році, а також обговорено план на наступний 2022 рік.

Радою позитивно оцінено роботи з реставрації та консервації близько тисячі музейних предметів. Понад 800 з цих предметів це кахлі і посуд з Ужгородського та Невицького замків, гуцульська кераміка з груп археології і етнографії, які сортувалися, очищалися, тонувалися, склеювалися з фрагментів кераміки з реконструкцією втрат. Також для створення нових та поповнення діючих експозицій реставровано вироби з чорного та прикраси з кольорового металу, меблі, твори живопису, предмети з дерева, текстилю, шкіри, паперу, гіпсу.

За активної участі реставраторів музею були оформлені тимчасові виставки «Ніч музеїв», а також «Карой Мейсарош – перший історик Ужгорода» та «Святий Миколай чудотворець». Повністю оновлено експозиції «Закарпаття між світовими війнами» та «Колекція годинників з фондових зібрань ЗОКМ».

Імре Ревес, «Млин»

Реставратори музею внесли свій вклад у просвітництво через проведення таких заходів як лекція про особливості музейної реставрації для учнів гуртка «Юного археолога» та лекція про реставрацію ікон для студентів 2-го курсу живопису Закарпатської академії мистецтв, популярізацію музейної справи в інтерв’ю про реставрацію музейних пам’яток для видання «Урядовий кур’єр» та для програми «Європейське перепуття» на 21 каналі.

Результатами науково-дослідницької та пошукової роботи реставраторів стали атрибуція для взяття на облік меблів ХIХ століття, деталей з карети єпископа Андрія Бачинського, застосування аналогів та досвіду інших музеїв за кордоном для виготовлення ескізів, креслень і проведення розрахунків для реконструкції печі XVI- XVII століття з розкопок Невицького замку, участь у відборі експонатів та розробці коцепції для майбутньої експозиції «Невицький замок – видатний автентичний комплекс замкової архітектури Закарпаття ХІІІ –ХІV століть».

Радою погоджено основні заходи, спрямовані на збереження експонатів основного та науково-допоміжного фондів музейного зібрання, які рекомендовано включити у план роботи музею на 2022 рік, серед яких реставрація народного одягу для майбутньої експозиції, комоду ХIХ століття та скрині ХVIII століття, верстатів і знарядь праці для запланованої на 2022 рік виставки «Давні ремесла. Села і міста», завершення реставрації картин ХVIII століття “Різдво Богородиці”, «Свята Варвара» та реставрація хорогви «Свята Єлизавета» ХIХ століття, планові обстеження музейних пам’яток.

Керував роботою Реставраційної ради в.о. директора з музею, голова Реставраційної ради М. В. Делеган.

МІЖНАРОДНА ФОТОВИСТАВКА “ЗАМКИ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ. 37 ІСТОРІЙ”

28 грудня 2021 року у Карпатському виставковому центрі Міжнародної федерації фотомистецтва в Ужгородському замку урочисто відкрито фотовиставку “Замки Карпатського регіону. 37 історій”. Тут представлено 43 світлини 37-ми замків або їх руїн з України, Словаччини, Угорщини, Румунії та Польщі. Серед учасників виставки Олександр Рокосовик, Володимир Татарський, Ольга Ньорба, Юрій Крилівець, Володимир Хила, Ярослав Макар, Сергій Зиськ, Василь Габорець, Володимир Ньорба з України; Жолт Бікфалві, Овідій де Поп з Румунії; Томаш Оконєвскі з Польщі; Павол Кочіш, Ян Маргулік, Йозеф Гефферт, Данієл Пастуха, Роман Чонка зі Словаччини.

Зі вступним словом виступив в.о. директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Михайло Делеган, який наголосив на важливості співпраці музею зі Спілкою фотохудожників Закарпаття у рамках презентації проекту “Українська фотографічна платформа”. Голова Спілки фотохудожників Закарпаття Володимир Ньорба підкреслив, що представлені світлини саме втілюють у життя Програму збереження історичної та архітектурної спадщини Карпатського регіону.

Фотовиставка діятиме до 26 січня 2022 року.

Ужгородський замок в монохромі та кольорі – зимова засніжена панорама

Ужгородський замок в монохромі та кольорі – зимова засніжена панорама. Для створення цього фото було зроблено панораму...
Posted by Uzhhorod Castle, T. Lehoczky Transcarpathian Regional Local History Museum on Sunday, December 26, 2021

Як вітали з Різдвом 100 років тому (Різдвяні листівки: 1921/1922 рр.)

Люди вітають один одного з Різдвом вже сотні років. Перше зафіксоване використання «Веселого Різдва» було в різдвяному листі, надісланому в 1534 році.

Перший відомий предмет, який трохи нагадував різдвяну листівку, був подарований королю Англії Джеймсу I. Це було більш схоже на великий орнаментальний рукопис. У центрі зображення троянди, а на троянді та навколо неї було написано: "Різдвяно-новорічне послання до короля та його сина".

Звичай надсилати різдвяні листівки, як ми їх знаємо сьогодні, започаткував у Великобританії в 1843 році сер Генрі Коул. Він був старшим державним службовцем, який допоміг створити нове «Відділення публічних записів» (тепер воно називається «Поштове відділення»). Сер Генрі мав ідею різдвяних листівок зі своїм другом Джоном Хорслі, який був художником. Вони розробили першу картку і продали її за 1 шилінг. Близько 1000 карток було надруковано та продано.

У міру вдосконалення методів друку різдвяні листівки стали набагато популярнішими і почали випускатися у великій кількості приблизно з 1860 року.

На перших картках зазвичай були зображення вертепу. У пізні вікторіанські часи стали популярними малиновки (британський птах) і снігові сцени.

У 1910-1920-х роках стали популярними саморобні листівки. Вони часто були незвичайної форми і мали такі речі, як фольга та стрічки. Зазвичай вони були надто делікатними, щоб надсилати їх поштою, і передавались вручну.

Зараз на листівках є всілякі малюнки: жарти, зимові картинки, Дід Мороз чи романтичні сцени із життя минулих часів. На жаль, надсилання листівок стає дедалі рідшим явищем, але це вже ціла історія, яка має у пам’яті кожного з нас приємні спогади.

Провідний програміст музею В. В. Габорець,

завідувачка сектору археології О. Ю. Шумовська.

ВАЖЛИВІ ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ МУЗЕЙНИКІВ ТА НАЛЕЖНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ СКАРБІВ

Впродовж багатьох десятиліть приміщення фондосховищ Закарпатського обласного краєзнавчого музею потребують реконструкції та ремонту. Зокрема, незадовільний стан вікон не забезпечував нормативного температурно-вологісного, світлового та санітарного режиму у зазначених приміщеннях. Створював дискомфортні умови праці для фахівців закладу.

Оновлені вікна на другому поверсі відділу фондів

Спеціально створена комісія музею нинішнього року обстежила стан шести вікон другого поверху фондосховищ і зробила експертні висновки, що вікна дійсно уже тривалий період знаходяться у аварійному стані, тобто фізично зношені в результаті багаторічної експлуатації та погодно-кліматичних умов згнили і стали трухлявими. Немає можливості надійно закріпити скло, віконні рами важко відкриваються і закриваються, на них утворилося багато значних за розмірами щілин, що в сукупності становить небезпеку для працівників і надійного зберігання експонатів та матеріалів музею. Комісія свої висновки щодо стану вікон на другому поверсі відділу фондів зафіксувала у Дефектному акті та рекомендувала терміново замінити їх.

З метою усунення недоліків, зазначених у Дефектному акті, керівництвом Комунального закладу «Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького» Закарпатської обласної ради було направлено відповідне звернення 01.11.2021 за № 302 до Міністерства культури та інформаційної політики України. В результаті отримано дозвіл на заміну шести віконних заповнень відповідно до Дефектного акту від 11.10.2021.

Згідно чинних нормативних актів, за результатами проведеної процедури торгів, було укладено договір на виконання зазначених робіт з ТОВ «БУДСЕРВІС» ЛТД. В результаті 20 грудня 2021 року, напередодні новорічних та різдвяних свят, працівниками ТОВ «Будсервіс» ЛТД у відділі фондів здійснено демонтаж старезних вікон і встановлено сучасні, відповідної аутентичної форми вікна.

Зазначені роботи здійснені з урахуванням вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, а також ДБН А.2.2-14-2016 та ДСТУ-НБВ.з.2-4.2016. В результаті заміни віконних заповнень дотримано автентичний колір та малюнок. Під час монтування елементів кріплення та інших супутніх робіт пошкодження стін будівлі замку не допущено.

Окремо зазначимо, що усі шість вікон виготовлено і встановлено за кошти, зароблені працівниками закладу.

Відтепер музейні предмети зберігатимуться відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, а працівники музею отримали теплі і затишні умови роботи.

Перегляд робіт студентів реставраторів

21 грудня 2021 року у залах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького відбувся екзаменаційний перегляд робіт студентів реставраторів кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв. Студентами під керівництвом завідувачки сектору реставрації Кліси К. І. було відреставровано пам'ятки історії та мистецтва 18-19 ст. Експонати у майбутньому будуть представлені у експозиціях нашого музею.