Вишите Закарпаття: традиції народів краю в орнаментах, нитках і барвах

 10 листопада – Міжнародний день вишивальниць

Вишивка – це не лише оздоба одягу чи домашнього текстилю. В орнаментах, кольорах і техніках відображені місцеві традиції, естетичні уподобання та культурні зв’язки поколінь. Особливо виразно це простежується на Закарпатті – багатонаціональному краї, де кожна спільнота зберігала власні особливості вишивального мистецтва.
Міжнародний день вишивальниць відзначають 10 листопада. Його започаткували у 2013 році, пов’язавши дату з ушануванням святої великомучениці Параскеви Іконійської, яку в народній традиції вважають покровителькою вишивальниць. Із її іконою можна ознайомитися в експозиції музею «Сакральна скарбниця». Ще однією покровителькою майстринь вишивання вважають святу Варвару, зображення якої представлено в експозиції «Історія духовної культури Закарпаття».
З цієї нагоди в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького представили інсталяцію «Вишите Закарпаття: традиції народів краю в орнаментах, нитках і барвах», розміщену в експозиції «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття». Вона знайомить відвідувачів із розмаїттям вишивальних традицій українців, угорців і румунів Закарпаття.
Перед початком заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників і захисниць України.
Звертаючись до учасників, директорка музею Ольга Шумовська наголосила, що вишивка є особливою мовою культурної спадщини, у якій поєдналися майстерність, пам’ять і традиції багатьох поколінь. За кожним музейним експонатом стоїть праця й талант конкретної майстрині. Тому завдання музею – не лише зберігати ці свідчення минулого, а й відкривати їх сучасникам, підтримувати інтерес до народного мистецтва та сприяти передаванню традицій наступним поколінням.
Авторка інсталяції, завідувачка сектору етнографії Василина Палинчак-Кутузова, ознайомила присутніх із представленими предметами та розповіла про особливості вишивки різних етнографічних груп і народів краю.
Українська вишивка Закарпаття формувалася в середовищі лемків, бойків, гуцулів і долинян. Кожна група мала характерні особливості оздоблення одягу, а в окремих місцевостях побутували власні варіанти орнаментів, кольорових поєднань і розташування вишивки.
Так, у лемківських осередках Перечинщини жіночі сорочки прикрашали комір, манжети, плечову частину та нагрудний розріз. Для ранніх зразків були характерні геометричні орнаменти, виконані низинкою, хрестиком і гладдю; на початку ХХ століття поширилися також стилізовані рослинні мотиви. Бойківські сорочки вирізнялися стриманішим декором і дрібними геометричними візерунками: спочатку переважала біла вишивка, згодом з’явилися багатоколірні поєднання. Гуцульська вишивка Рахівщини відома геометричними композиціями та насиченою кольоровою гамою. Вона доповнювала оздоблення інших складових жіночого строю, зокрема кептарів. У долинянських осередках особливості сорочок визначалися не лише орнаментом і кольорами, а й кроєм та розташуванням вишивки на рукавах, манжетах і нагрудній частині.
Своєрідністю відзначалися й вишивальні традиції угорського населення Закарпаття, особливо в осередках Берегівщини. Для оздоблення одягу використовували різні різновиди гладі, часто поєднуючи вишивку з мереживом. Серед поширених мотивів – тюльпани, фіалки, волошки та інші квіти, скомпоновані у букети й симетричні композиції. Ці особливості відображені в угорських вишитих рушниках 1930–1940-х років із сіл Великі Береги та Оросієво, які зберігаються в музейній колекції.
Локальні риси мала й вишивка жіночого одягу румунського населення краю. Одним із характерних типів сорочки, поширених у південних районах Закарпаття, була так звана «волоська» сорочка. Її вирізняли прямокутний виріз горловини, призбирані частини полотна та оздоблення рукавів, манжет і нагрудної частини. У музейній збірці цей напрям представлений жіночою сорочкою 1930–1940-х років із Добрянського Тячівського району, спідницею-фартухом із Солотвина 1940-х років і фартухом «плат» того самого періоду з Бая-Маре (Румунія).
Окрему частину інсталяції становлять предмети, що демонструють використання вишивки в повсякденному побуті. У фондах музею зберігаються рушники, скатертини, серветки, фрагменти оздоблення подушок та інші текстильні вироби. Серед них – рушник із Киблярів 1930-х років, відомий під місцевою назвою «пулька», рушник із Чорної Тиси, виконаний у 1950-х роках Василиною Дердюк, скатертина 1930-х років із Виноградова, серветка 1960-х років з Ужгорода та таця з вишивкою під склом із Кушниці 1940-х років. Особливу увагу привертає чоловіча вишита краватка 1940–1950-х років.
Про майстринь минулого нагадує також поштова листівка 1930-х років із зображенням вишивальниці з Рахівщини. Адже саме жіноча праця забезпечувала передавання навичок від матері до доньки: жінки створювали одяг і домашній текстиль, готували посаг, зберігали й розвивали місцеві орнаментальні традиції.
Традиція вишивання продовжується і сьогодні. І приємно бачити, як народні вишиті орнаменти займають все більше місця в оздобленні сучасного одягу, стають мейн-стрімом. Представлена інсталяція дає змогу побачити вишивку як важливу складову матеріальної та духовної культури Закарпаття. У музейних предметах збереглися свідчення майстерності, смаків і повсякденного життя мешканців краю, а діяльність сучасних вишивальниць підтверджує тяглість традиції, яка й надалі знаходить своє продовження.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії










Відзначення музейників з нагоди професійного свята

 Сьогодні, 10 листопада, з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва, який щороку відзначають 9 листопада, в атріумі Закарпатської обласної державної адміністрації відбулося урочисте нагородження представників культурної спільноти краю.

Захід об’єднав численних працівників музеїв, театрів, бібліотек, мистецьких шкіл, закладів освіти, культурно-мистецьких установ, творчих колективів, а також митців і діячів культури, які своєю щоденною працею збагачують культурне життя Закарпаття та дбають про збереження його самобутньої спадщини.
Під час урочистостей представникам галузі вручили грамоти та подяки за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток культури та збереження культурної спадщини краю.
До відзначення долучилися і представники Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького на чолі з директоркою Ольгою Шумовською.
За сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди професійного свята були нагороджені музейні працівники: Марія Боднар — завідувач сектору обліку; Лариса Ганусинець — провідний науковий співробітник відділу фондів; Наталія Сачавська — завідувач бібліотеки; Людмила Никитюк — старший інспектор з кадрів; Наталія Товтин — завідувач відділу фондів; Надія Поп — головний бухгалтер; Ігор Шніцер — старший науковий співробітник відділу новітньої історії та меморіальної кімнати-музею Августина Волошина; Неллі Гасинець — старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи.
Таке відзначення — це не лише визнання професійних здобутків, а й важливе свідчення поваги до людей, які щодня працюють задля збереження історичної пам’яті, культурних традицій та духовних цінностей нашого краю.
Адже за кожною музейною експозицією, збереженим артефактом, дослідженням, виставкою чи культурною подією стоїть велика праця фахівців, відданих своїй справі.
Саме завдяки цим людям культурна спадщина продовжує жити, передаватися наступним поколінням і залишатися невід’ємною частиною нашої національної ідентичності.
Щиро вітаємо всіх нагороджених колег! Дякуємо за професіоналізм, відповідальність, відданість музейній справі та вагомий внесок у збереження культурного надбання нашого краю.
Неллі Гасинець,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи






Запрошуємо на презентацію стендової виставки Тракайського музею (Литва) «Хвалити, благословляти, проповідувати: історія релігійних та світських орденів»!

 Виставка познайомить відвідувачів із зародженням, еволюцією та роллю лицарських, чернечих і світських орденів у європейській історії та історії Великого князівства Литовського.

Експозиція розкриває історію духовно-лицарських орденів, що виникли за часів Хрестових походів, зокрема госпітальєрів, тамплієрів і тевтонців, які поєднували чернечі обітниці з військовою діяльністю задля захисту християнства.
📅 18 листопада;
⏱️ о 16:00;
📍Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького, Ужгородський замок;
Запрошуємо відкрити маловідомі сторінки історії, дізнатися більше про традиції лицарства та чернецтва й ознайомитися зі спільною історичною спадщиною європейських народів.
Чекаємо на вас!



📢 Запрошуємо на презентацію міжнародного проєкту Heritage 3D!

 10 листопада 2026 року відбудеться презентація результатів реалізації спільного з Асоціацією YADRO lab міжнародного проєкту Heritage 3D, що впроваджується в межах програми Interreg NEXT Hungary – Slovakia – Romania – Ukraine.

Під час заходу буде представлено напрацювання та результати міжнародної співпраці, спрямованої на збереження й популяризацію культурної спадщини за допомогою сучасних технологій 3D-оцифрування.
📅 Дата: 10 листопада 2026 року 🕑 Початок: 14:00
📍Каплиця Ужгородського замку, 2-й поверх;
Запрошуємо всіх зацікавлених долучитися до презентації!



ПОДАРУНОК МУЗЕЮ ДО ДНЯ ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ ТА МАЙСТРІВ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ


9 листопада цього року, у День працівників культури та майстрів народного мистецтва, відбулася чудова та символічна подія у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького. Відомий закарпатський живописець, мистецтвознавець Аттіла Коприва подарував нам свою картину «Вечір у Невицькому». На полотні, технікою акрилом, відтворено характерний осінній пейзаж, на фоні якого видніється стародавній Невицький замок. Автор виконав твір у 2025 році у своїй звичній експресивній манері. Сам художник зазначив, що передача картини саме в цей день — це його особиста подяка музейникам за їхню відданість, невтомність та збереження українських традицій у найскладніші часи.
Передача картини в професійне свято символізує міцний зв'язок між творцями сучасного мистецтва та тими, хто щоденно працює задля його збереження й популяризації. За словами директора закладу Ольги Шумовської, такий дарунок є свідченням високої довіри до музею як до хранителя національної пам'яті та мистецьких здобутків
Адміністрація та колектив музею висловлюють глибоку вдячність митцеві за цей благородний жест і справжнє прагнення продовжувати тісну співпрацю з нашим закладом у справі збереження й примножування української культури.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства









Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького – серед культурних просторів нового туристичного маршруту «Подорож до себе. Шляхи відновлення».

 Культурна спадщина, історична пам’ять і музейні простори стають важливою складовою туристичних маршрутів, спрямованих не лише на пізнання нових місць, а й на відновлення, емоційне збагачення та внутрішню рівновагу людини.

У межах національної програми «Подорож до себе. Шляхи відновлення» розроблено новий авторський п’ятиденний маршрут Львівщиною та Закарпаттям. Його концепція передбачає поєднання активного відпочинку, знайомства з культурною спадщиною, відвідування музейних просторів, спілкування з природою та пізнання локальних традицій.
Особливе місце в цьому маршруті посідає Ужгород – місто з багатовіковою історією, багатонаціональною культурною спадщиною та неповторною атмосферою. Важливим осередком збереження й популяризації історико-культурної спадщини краю є Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького, експозиції та колекції якого відкривають відвідувачам багатогранну історію Закарпаття, знайомлять із традиціями, культурою та історичними постатями регіону.
Важливо, що програма «Подорож до себе» орієнтована також на формування нової культури гостинності для військовослужбовців і ветеранів. Саме тому подорож розглядається не лише як можливість відпочинку, а і як простір підтримки, прийняття, спілкування та відновлення.
Новий маршрут уже пройшов апробацію: разом із командою програми його протестували Олександр Терен та група військових і ветеранів.
Для Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького участь у розвитку таких туристичних ініціатив відкриває нові можливості популяризації культурної спадщини краю, розширення аудиторії та утвердження музею як відкритого, доступного й людиноцентричного простору. Адже знайомство з історією рідного краю – це також подорож до себе, до власного коріння, пам’яті та ідентичності.
🔗 Детальніше про програму «Подорож до себе. Шляхи відновлення»: https://dosebe.travel/
🔗 Ознайомитися з новим маршрутом Львівщиною та Закарпаттям: за посиланням.
🔗 Дізнатися про тестування маршруту за участю військових і ветеранів: за посиланням.
Ігор Шніцер
старший науковий співробітник






Анонс

 "Листи з фронту " мистецький проєкт про досвід війни

18 листопада 2026 року о 15:00 у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбудеться презентація мистецького проєкту "Листи з фронту" , що поєднує сучасне мистецтво та реальні свідчення війни.
Вперше проєкт було представлено 17 квітня 2026 року у Великій лаврській дзвіниці Національного заповідника "Києво-Печерська лавра " в Києві.
Проєкт об’єднує роботи художників Владислава Габди та Оксани Брензович. Серія "Війна без прикрас" звертається до візуальних свідчень воєнної реальності, а робота "Лист, який не можна переписати" досліджує пам’ять, матеріал і незворотність подій.
У цьому проєкті реальність набуває ознак живопису, а межа між життям і смертю стає визначальним елементом візуальної мови "- зазначає мистецтвознавець Михайло Сирохман.
В основі експозиції - реальні артефакти війни: пошкоджені бронежилети та елементи захисту, представлені як художні об’єкти, що поєднують документальність і мистецьку інтерпретацію.
Також у межах проєкту будуть представлені зразки сучасних військових технологій, надані 2-м штурмовим батальйоном 5-ї окремої штурмової Київської бригади та ротою управління безпілотних авіаційних комплексів РУБАК.
Проєкт реалізовано за підтримки Тракайського історичного музею Литва у співпраці з Культурними силами України.
Кураторка проєкту — Альвіга Змеєвскене,директорка Тракайського історичного музею



Анонс

 Вишите Закарпаття: традиції народів краю в орнаментах, нитках і барвах

До Міжнародного дня вишивальниць, який відзначають 10 листопада, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького запрошує на відкриття тематичної інсталяції, присвяченої мистецтву народної вишивки та майстерності тих, хто зберігає й продовжує цю традицію.
🪡 Вишивка — це особлива мова культури, у якій кожен стібок, орнамент і колір мають своє звучання. Вона супроводжувала людину в повсякденному житті та святах, прикрашала одяг і домашній простір, передавала естетичні смаки, родинні звичаї й художній досвід поколінь.
Буде представлено зразки вишивального мистецтва української, угорської та румунської культур Закарпаття: вишиту сорочку, рушники, скатертини, п’яльця та інші предмети. Також буде представлено незвичайний експонат — вишиту краватку.
Ця добірка дає змогу побачити розмаїття вишивальних традицій нашого краю, порівняти орнаментальні мотиви, техніки та особливості оздоблення різних виробів. А ще — замислитися над тим, скільки терпіння, вправності й творчості потребує мистецтво, у якому голка та нитка стають інструментами творення краси.
Запрошуємо відкрити для себе багатство вишитого Закарпаття та віддати шану майстриням, завдяки яким народні традиції не залишаються лише сторінками минулого, а продовжують жити!
📅 Дата: 10 листопада 2026 року
🕒 Початок: 15:00
📍 Місце проведення: Ужгородський замок, експозиція «Народні музичні інструменти та народний одяг Закарпаття».
Вхід: за музейним квитком.



Анонс

  Запрошуємо на майстер-клас «Новорічна іграшка із джинсової тканини»!


11 листопада о 12:00 у конференц-залі музею відбудеться творчий майстер-клас, присвячений Всесвітньому дню вторинної переробки сировини, який щороку відзначають 15 листопада.

Під час заходу поговоримо про вплив відходів на довкілля, дізнаємося, які матеріали можна переробляти та використовувати повторно, поділимося власними екологічними звичками й переглянемо мультфільм про джинси.

А найцікавіше — власноруч виготовимо оригінальну новорічну прикрасу з джинсової тканини, давши старим речам нове життя!

🗓️11 листопада 2026 року;
⏱️о 12:00;
📍Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького, Ужгородський замок;

Долучайтеся до творчості, адже турбота про довкілля починається з маленьких кроків!



Сакральна скарбниця музею: новий етап експозиційного розвитку

 6 листопада в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького відбулося відкриття виставки «Сакральна скарбниця музею», присвяченої духовній та мистецькій спадщині нашого краю.

Захід відбувся напередодні Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва й став нагодою не лише представити відвідувачам унікальні музейні пам’ятки, а й продемонструвати нові підходи до їх експонування.
Під час відкриття до присутніх звернувся Віктор Кравчук, заступник директора Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації. Він високо оцінив представлену експозицію, відзначивши її європейський рівень, та висловив захоплення продуманістю й якістю презентації музейних колекцій.
Директорка музею Ольга Шумовська під час свого виступу наголосила, що створення виставки стало результатом прагнення впроваджувати сучасні експозиційні підходи, натхненням для яких слугував досвід європейських музеїв. За її словами, «Сакральна скарбниця музею» стала черговим важливим етапом експозиційного розвитку установи, засвідчивши поступ музею в напрямі оновлення способів презентації культурної спадщини та створення якісного музейного простору.
Про концепцію виставки, її наповнення та особливості представлених пам’яток детально розповіла Лариса Ганусинець, провідний науковий співробітник відділу фондів музею, яка безпосередньо працювала над підготовкою експозиції. Вона ознайомила гостей з історією, мистецькими особливостями та призначенням кожного експоната, розкривши їхню культурну й духовну цінність.
Особливу увагу привертає те, що частина представлених предметів експонується вперше. Це дало змогу відвідувачам відкрити для себе нові, досі не представлені широкому загалу сторінки музейної збірки.
Центральне місце в експозиції посіли вироби з дерева — одного з найдавніших і найважливіших матеріалів сакрального мистецтва. Відвідувачі мали змогу побачити ікони, скульптурні образи, хрести та свічники, у яких втілилися релігійні традиції, духовні переконання й художні вподобання минулих поколінь.
Кожен із представлених предметів є не лише свідченням майстерності народних умільців, а й важливим джерелом для вивчення духовного життя, мистецьких традицій та культурної історії Закарпаття.
Виставка «Сакральна скарбниця музею» продемонструвала, що музейна колекція — це не лише зібрання цінних історичних предметів, а й простір для сучасних інтерпретацій, нових експозиційних рішень та змістовного діалогу з відвідувачем.
Відкриття виставки стало ще одним кроком у розвитку музею, підтвердженням прагнення відповідати сучасним музейним стандартам і водночас зберігати та популяризувати духовні надбання нашого краю.
Запрошуємо відвідати виставку «Сакральна скарбниця музею» в Ужгородському замку та ближче познайомитися з унікальними пам’ятками сакрального мистецтва, що зберігаються у фондах музею!
Михайло Лесів,
завідувач відділу науково-освітньої роботи