Двадцять сьому річницю прийняття Конституції України наш народ зустрічає в ході визвольної війни проти російських окупантів, звільняючи міста і села на тимчасово окупованих територіях країни.
Наша держава пройшла кілька етапів творення Української Конституції: від першої Івана Орлика до нині діючої 1996 року.
Два етапи її історії пов’язані з нашим краєм. Автор проекту Конституції Західно-Української Народної Республіки Станіслав Дністрянський помер 5 травня 1935 року в Ужгороді і похований на цвинтарі «Кольварія». С. Дністрянський (1870-1935) був одним із найвизначніших правників України, професор Львівського, Віденського і Празького університетів, автор поважних наукових праць з цивільного, майнового, виборчого права, розробник теоретичних засад побудови самостійної Української держави.
Другий Конституційний процес пов’язаний з діяльністю Карпатської України 1938-1939 років. На Першому Соймі Карпатської України, що відбувся в Хусті 15 березня 1939 року був прийнятий «Конституційний Закон №1», в якому відображені всі основні засади діяльності молодої Української держави.
В зовсім новому експонаті, який тільки-но поступив у фонди музею Вітальному листі від Крайової управи Організації Українок Канади ім. О. Басараб до Комітету вшанування ювілею 60-ліття Карпатської України, березень 1999 року є такі слова: « Проголошення незалежності Карпатської України, встановлення кордонів, організація національної армії «Карпатська Січ» та прийняттям конституції з визначенням української символіки – це пролог відродження Соборної України.
Нам треба знати, що Карпатська Україна це стяг – це боротьба за найвищі національні ідеали!
Сьогодні нам приємно, що започаткована Вами боротьба увінчалась здобуттям Соборної Української Держави.
Прийняття Конституції України, «Конституційна ніч з 27 на 28 червня 1996 року»
Конституційний процес в Україні фактично розпочався після прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. Спираючись на проголошені в документі причини, Верховна Рада затвердила склад Конституційної комісії та проект концепції майбутньої Конституції. Проте боротьба між різними політичними силами загальмувала конституційний процес.
Після виборів 1994 року розпочався новий етап її творення. В листопаді 1994 року Верховна Рада затвердила новий склад Конституційної комісії, співголова якої стали президент Л. Кучма та голова Верховної Ради О. Мороз. В грудні 1994 року президент подав до Верховної Ради законопроект про владу та органи місцевого самоврядування. Однак і цього разу суперечки навколо закону перетворилися на тривале протистояння парламенту і президента.
Роботу над проектом Конституції України продовжувала Конституційна комісія. У березні 1996 року співголови Л. Кучма та О. Мороз підписали завершальний проект. Після оприлюднення проект розглядався ще майже три місяці.
17-18 червня 1996 року у Верховній Раді відбулося обговорення доопрацьованого комісією проекту, яке не дало результатів. Щоб змусити Верховну Раду прийняти Конституцію, Л. Кучма 26 червня 1996 року оприлюднив Указ про проведення 25 вересня Всеукраїнського референдуму щодо цього питання.
Далі настала безсонна для депутатів ніч з 27 на 28 червня. Компроміс був знайдений, статті проекту приймалися одна за одною у небаченому до того темпі. 28 червня о 9 годині 20 хвилин Основний Закон України було прийнято. За нього проголосувало 315 народних депутатів.
День прийняття Конституції – 28 червня – став державним символом. Конституція України – основний закон України, що визначає її державний та суспільний лад, правову систему, проголошує й закріплює основні права та обов’язки громадян, окреслює компетенції й повноваження законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.
Сьогодні, відзначаючи День Конституції України наш народ веде найбільшу війну в Європі з часу завершення Другої світової війни. Українська Армія захищає не лише свої землі, але й весь демократичний світ і свій європейський цивілізований вибір. Платить за свободу український народ неймовірну високу ціну – зруйновані міста і села, а саме головне: життям найкращих своїх синів, дочок, батьків країни. Ми віримо в близьку Перемогу і покарання окупантів-варварів, що принесли стільки горя нашому народу.
Слава Україні! Героям Слава!
Орос І.І. – зав. відділом історії Карпатської України,
меморіальної кімнати-музею А. Волошина,
меморіального комплексу «Красне поле» .