22 червня, в День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, ми схиляємо голови перед подвигом тих, хто віддав найдорожче за свободу нашої землі. 22 червня для українців уже стало символом не тільки страшної Другої світової війни, що забрала життя кожного п’ятого українця. Ця дата акумулювала в собі жертовність української нації, яка впродовж століть, стаючи об’єктом нападу, загарбання та поневолення, безстрашно ставала до боротьби. 22 червня 1941 року о 4-й годині ранку нацистські бомби впали на Київ та інші українські міста, а 24 лютого 2022 року о 4-й годині ранку Україна знов прокинулася у вогні: удари російських ракет порушили тишу над Києвом та всією Україною.
У Другій світовій війні Україна втратила понад 8 мільйонів життів людей, які проживали на наших етнічних землях. Українські землі напередодні війни перебували у складі різних держав: СРСР, Польщі, Румунії та Чехословацької республіки. Українська земля стала одним із основних плацдармів бойових дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву. Друга світова війна для України не обмежувалася військовими діями та окупацією території. Українці брали участь у військових операціях на різних фронтах. Слід наголосити на внеску саме українців у розгром нацизму і згадати як про військовослужбовців Червоної армії (близько семи мільйонів), вояків УПА (понад 100 тисяч), так і про тих українців і вихідців з України, що перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі (120 тисяч у 1939 році), США (до 80 тисяч у 1945), Канади (до 45 тисяч у 1945), Франції (до п’яти тисяч у 1940 році), Чехословаччини (до 70% Першого Чехословацького корпусу становили закарпатці).
У експозиції Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького «Закарпаття в роки ІІ світової війни» окремий розділ приурочений вшануванню пам’яті про загиблих закарпатців в жорнах цієї жахливої за масштабами війни. Серед експонатів є «Книга скорботи України»… На її сторінках увіковічнено прізвища закарпатців, які стали жертвами Другої світової війни. Трагічно склалися долі багатьох наших краян. Вони вимушено брали участь у бойових діях різних армій. Зокрема в угорській (німецькій) та чехословацькій і радянській, які воювали між собою. Багато закарпатців загинуло в боях у складі угорської армії яка на стороні гітлерівців воювала у 1941 – 1945 роках. І це не їхня провина, це їхня біда. Вони були насильно мобілізовані і змушені воювати за чужі інтереси. Тисячі краян були залучені для будівництва укріплень та примусових робіт. Частина з них там і загинули. Серед закатованих та розстріляних були і закарпатці – активні діячі Карпатської Січі. В роки Другої світової війни жорстоких репресій зазнало єврейське населення Закарпаття. За офіційними даними понад 85 тис. євреїв загинуло в таборах.
Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від російської експансії і дають шанс на побудову більш тривкого миру Від самого початку війни жертвами російських авіаударів стали передусім мирні українські міста та села, інфраструктура та енергетика. Географія ударів охопила всі регіони України. Російські війська руйнують не лише аеродроми, військові частини, нафтобази, але й житлові споруди, пологові будинки, лікарні, дитячі садки, школи тощо. Сьогодні Україна стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Держава-агресор використовує перемогу в Другій світовій війні і свою нібито «виключну роль» в ній як індульгенцією на вчинення масових злочинів в Україні – проти військовополонених і цивільних.
Окремий розділ в експозиції Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького «За Україну, за її волю», присвяченій російсько-українській війні, відведено вшануванню пам'яті закарпатців, які віддали своє життя за Українську державу. Світлини героїв які загинули постійно змінюються на телеекрані і це повинно бути постійним нагадуванням яку високу ціну заплачено за нашу свободу.
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії
та Меморільного музею-кімнати А. Волошина
