Щороку в третю неділю липня Україна
відзначає День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості. У
2025-му році це свято припало на 20 липня. Професія
металургів і гірників є однією з найважчих та найдавніших. Металургам
та ливарникам ми зобов’язані не тільки безліччю прогресивних досягнень у
металургійній галузі, а й багатою культурною спадщиною.
Розквіт художньо-побутового литва на
Фрідешівському та Шелестівському залізоробних заводах пов'язують з іменами двох
скульпторів-модельєрів: Валентина Віллашека та Андраша Шоссела. Високе
визнання і заслужену славу закарпатському художньому литву принесла діяльність
скульптора Андраша Шоссела (András Schossel) (1824 – 1874). Багато дослідників, зокрема Ласло
Пустої, Людвіг Філіп, Юрій Філіп, Сергій Мільчевич та Сергій Лакатош у своїх
працях певну увагу приділяють цьому відомому майстру.
У фондових зібраннях
Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького помітне місце
займає колекція виробів литва ХІХ – першої половини ХХ ст., які певною мірою
відображають історію залізо-ливарної справи у нашому краї. У зібранні
нараховується близько 300 предметів, серед них взірці художньо-декоративного
литва, предмети побуту, грубки, знаряддя праці і т. д.. Найбільш цінні з них
експонуються у експозиціях та на виставках музею. Колекція формувалася з 1946
року шляхом закупки від приватних осіб та інших організацій. Частина музейних
предметів зібрані працівниками музею у 1970 – 1980-х роках. Тут слід відзначити
наукову та музейну діяльність дослідника художнього литва, завідувача відділу
музею Людвіга Філіпа. Серед цих предметів виділяються чудові високо-художні
роботи А. Шоссела:
-
бюст
Лайоша Кошута. 1849 р.;
-
бюст
Франца Йосифа. Середина ХІХ ст.;
-
бюст Карла Шенборна.
1854 р.;
-
бюст Кароліни
Шенборн. 1854 р.;
-
барельєф на сюжет
картини Леонардо да Вінчі «Тайна вечеря».
Народився Андраш
Шоссел у 1824 році. Син місцевого столяра‐модельєра з юних років почав працювати на
Фрідешівському заводі, де швидко помітили обдарованість і талант юнака. У 1840
році граф Фрідріх Шенборн направив його вчитися до знаменитого пештського
скульптора Ференца Угрі. У 1843 – 1847
роках Шоссел продовжив навчання в майстерні Віденської Академії мистецтв під
керівництвом Кеегс мана Гунделя і Вінсеса Неулінга. Під час навчання він двічі отримував премію ім. Гунделя – І та ІІ ступенів у 1846 та 1847 роках. Також був нагороджений призом
мецената Вінценца Неулінга. Після закінчення академії
Шоссел вивчав технологію литва на кращих заводах Німеччини. Повернувся до
Мукачева в кінці 1847 або напочатку 1848 року, й одразу приступив до роботи на
Фрідешівському
заводі. Працюючи з досвідченим скульптором-модельєром
Валентином Віллашеком, він виготовив свою першу роботу – погруддя одного з керівників угорської
революції 1848 – 1849
років Лайоша Кошута, за що довгий час переслідувався австрійською владою. З 1849 року він заміняє Віллашека і стає головним
скульптором-модельєром. На «мукачівських» заводах йому вдалося підняти справу
художнього литва на більш високий рівень. Своїми роботами майстер приніс заслужену славу
цим підприємствам, що стали кращими в Угорщині. Його скульптурні твори –
«Гефаістос» (1850), «Наполеон» (1850‐ 1860), «А. Кралованський та Ф. Балог»
(1854), «Карл і Кароліна Шенборн» (1854),
«Шандор Петефі та Янош Арань» (1870), композиція «Смерть Міклоша Зріні»
(1863‐1864) та інші вироби у формі малої пластики (підсвічники, шкатулки,
фігурки тварин) належать до кращих витворів художнього литва XIX ст., а знамениті шахові фігурки
(1860) були удостоєні премії золотої медалі на виставці у Відні у 1873 році. З
перерахованих творів Шоссела помітно вирізняються погруддя Кароля і Кароліни
Шенборнів, виконані у середині 1850‐х років. Дослідник залізоливарної справи
Л. Пустої припускає,
що всі ці вироби виготовлялись майстром на замовлення. Також є відомості про другу
пару таких скульптур, які відрізняються від вищеназваних. Вони знаходяться у
музеї декоративно‐прикладного мистецтва м. Будапешта.
Чверть століття
роботи Шоссела
на Фрідешівському ливарному заводі
привертали увагу до ще однієї
важливої речі. Тоді як в Європі, за винятком кількох заводів, після 1850 року лиття художніх чавунних
виробів починає занепадати, ливарня біля
Мукачева процвітає, а талант Шоссела перетворює фабрику на відому майстерню художньо-декоративного
литва. Він також автор
чудових гравюр – зображень Фрідешівського та Шелестівського заводів, які дають
нам змогу побачити як виглядали ці підприємства у середині ХІХ ст.
Помер А. Шоссел у 1874
році і
похований на цвинтарі в смт. Кольчино, яке знаходиться якраз
неподалік від того місця, де колись розміщувався Фрідешівський залізоливарний
завод.
Михайло
Джахман – завідувач відділу новітньої історії та
Меморільного музею-кімнати А. Волошина
Автор
світлин Івета Горкій – завідувач відділу маркетингу та розвитку музею
.png)
.png)
