27 жовтня 2026 року в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулося відкриття виставки «На сторожі рідного слова: творчий спадок Марійки Підгірянки та Олександра Маркуша», приуроченої до Дня української писемності та мови. Захід розпочався хвилиною мовчання на знак вшанування пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Саме завдяки їхній мужності й самопожертві ми маємо змогу жити, розмовляти рідною мовою та зберігати свою національну ідентичність.
Ідея виставки належить завідувачу відділу новітньої історії, «Меморіальний музей-кімната ім. А. Волошина» Михайлу Джахману. На виставці представлено близько 30 оригінальних предметів із фондів і бібліотеки музею, розміщених у п’яти вітринах. Відвідувачі мають змогу ознайомитися з книжковими виданнями, портретними світлинами та документами, що розкривають життєвий і творчий шлях Марійки Підгірянки та Олександра Маркуша. На виставці також представлено філателістичні матеріали, що засвідчують визнання їхнього внеску в українську літературу й культуру.
Документальні свідчення доповнює художня інсталяція – узагальнений образ творчої майстерні, що символізує народження літературного слова, письменницьку працю та безперервність культурної традиції. Тематичні розділи виставки послідовно розкриватимуть значення рідного слова як носія історичної пам’яті, духовної опори народу та зв’язку між поколіннями.
Під час відкриття заходу завідувачка відділу історії та краєзнавства Валерія Русин відзначила, що подібні виставки мають важливе значення для збереження й популяризації української культурної спадщини, адже знайомлять відвідувачів із творчістю Марійки Підгірянки та Олександра Маркуша, які зробили вагомий внесок у розвиток українського слова на Закарпатті.
Старший науковий співробітник музею Ігор Шніцер, який модерував відкриття виставки, представив постать Олександра Маркуша, відомого письменника, педагога та видавця, чия діяльність посідає важливе місце в культурному й літературному житті краю. Значну частину свого життя він присвятив освітній і культурно-просвітницькій праці. Працюючи вчителем і шкільним інспектором, він дбав про розвиток українського шкільництва, укладав підручники та читанки, збирав зразки народної творчості. Важливим напрямом його діяльності стало редагування й видання журналу «Наш рідний край», який знайомив читачів із літературою, історією, традиціями та природою Закарпаття.
Про життєвий і творчий шлях Марійки Підгірянки розповів присутнім на відкритті виставки старший науковий співробітник музею Василь Міщанин. Особливу увагу він приділив закарпатському періоду життя поетеси та її педагогічній діяльності, що стала важливою складовою культурно-просвітницької праці. У своїх поетичних творах і щоденній роботі з дітьми Марійка Підгірянка плекала любов до рідної мови, України та національних традицій. Її творчість і педагогічна спадщина суголосні головній ідеї виставки – збереженню українського слова як духовного надбання народу та передаванню його наступним поколінням.
Відзначення Дня української писемності та мови у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького в 2026 році стало нагодою наголосити, що рідне слово є носієм історичної пам’яті, духовних цінностей і культурних традицій. Воно єднає покоління, зберігає зв’язок із минулим і зміцнює нашу національну стійкість.
Ігор Шніцер,
Василь Міщанин,
старші наукові співробітники музею
