Першими, хто почав перемелювати зерна кави, були бедуїни-кочівники. Саме вони вперше спробували справжній смак кави і дізналися про способи їх приготування. Бедуїни розтирали зерна кави у ступках, але це не давало потрібного ефекту, натомість вимагало багато фізичних зусиль. Бо як відомо, для приготування кави по-східному (турецька) потрібно, щоб кава була дрібного помолу. Для цього були створені ручні кавомолки різних конструкцій, в яких зерна перемелювали (на зразок борошняних млинів) жорнами.
Згідно наукових досліджень, перші кавомолки з’явилися у XV ст. За конструкцією ручні кавомолки поділяються на кілька видів. На території Європи найбільшого поширення набули ручні кавомолки у вигляді квадратного, переважно дерев’яного ящика, внизу якого знаходилася висувна шухлядка для меленої кави. До верхньої частини кріпився металевий механізм для перемелювання. У середині такої кавомолки знаходяться два жорна які мелють каву. За допомогою гвинта їх можна зжати і розжимати. Таким чином регулювали помол зернят. Жорна виготовляли з різних матеріалів: чавун, сталь та кераміка. Металеві відомі своєю міцністю та довговічністю, а от керамічні краще зберігають смакові якості кави. Це пояснюється тим, що кераміка не вступає у хімічні реакції при нагріванні. Цікавим фактом є те, що відомий на сьогодні французький автогігант «ПЕЖО» свою виробничу діяльність розпочав із виготовлення млинків у другій половині ХІХ ст.
За іншим принципом створені млинки для кави на сході, зокрема турецькі. Вони мають форму циліндру, що набагато зручніше у використанні, і дають дуже дрібний помол. Але був у них і недолік: розраховані на малі заправки, які складали у середньому 30 г. Досить поширеними були і кавомолки на зразок м’ясорубки. Принцип дії аналогічний, тільки замість ножа стоять диски для перетирання продукту.
Деякі старі кавомолки схожі на колісниці через колеса по боках, які служили ручками. Такі пристрої розраховані на більші обсяги переробки кави. Вони використовувалися у комерційних цілях і були поширені переважно на американських просторах. Цікаво, що «кавомолками» називали перші кулемети системи Аджира у ХІХ ст.; все через ті ж великі колеса по боках.
У фондових зібраннях Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького невелике але помітне місце займає колекція млинків для помолу кави та інших продуктів кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Загалом зібрання нараховує 34 пристрої для перемелювання сипучих продуктів. Колекція формувалася шляхом закупки музейних предметів у приватних осіб. У 1980 р. два пристрої для помолу закупили від гр. Чулак М. А. з Мукачева та один від гр. Якоб О. Д. з Ужгорода. Колекція фактично була сформована у 1981 р. коли від гр. Крамського В. М. з Ужгорода було закуплено колекцію з 26 млинків. Тут представлені пристрої виключно європейського виробництва. Є серед них вироби відомих торгових марок: «F. O. Osterreich & Ungarische Industrie» (Австро-Угорщина), «Aero», «Sphinx. Filakovo», «Sava», «Garantie. B. O.» (Чехословаччина, Словаччина), «Java», «Leinbrock's-Reform (Reform)», «F. O.», «M. G. St. Garantiert» (Mocca maklwerk geschmiedetes garantiert) (Німеччина), «Goldenberg et Cie» (Франція) та ін. Також представлені кавомолки виготовлені підприємствами у нашому краї. Зокрема, по одному екземпляру із Буштина та Кобилецької Поляни. Механізми для перемелювання з чавуну відливали на залізо-ливарних підприємствах нашого краю, зокрема на заводі у Кобилецькій Поляні. Всі млинки, за винятком одного, належать до європейського зразка з характерним ящиком внизу переважно квадратним і виготовленим з дерева, проте у колекції є екземпляри і з циліндричними та овальними нижніми частинами та виготовлені з металу. У нижній частині контейнера розміщувалися висувні шухлядки для мелених продуктів. До верхньої частини прикріплений механізм для перемелювання.
Тематичним доповненням колекції є дві чудові кавоварки, виготовлені у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Одна з них мідна гасова кавоварка виготовлена у Сполучених Штатах Америки, інша – спиртова, виготовлена в Австрії (Відень). Всіх поціновувачів історії та ароматного напою запрошуємо відвідати експозицію Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького «Кава на жорнах століть», де можна побачити всі ці експонати
Михайло Джахман – завідувач відділу
експозиційної та науково-методичної роботи
