У фондосховищах Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького серед тисяч музейних предметів окрему групу становлять особисті речі та предмети вжитку відомих діячів історії та культури нашого краю. Сьогодні ми розповімо про особисті речі відомого художника, педагога, одного з основоположників закарпатської школи живопису – Адальберта Михайловича Ерделі (1891–1955). Народився у селі Загаття (тепер Хустський район) у родині сільського вчителя. Здобув художню освіту в Будапештській академії мистецтв, а з 1916 р. багато працював як художник і педагог, викладав у школах Ужгорода та Мукачева. У 1920–1930 рр. продовжував навчання у Мюнхені, Празі, Парижі, працював у Варшаві, Римі та Венеції, брав участь у багатьох європейських виставках. Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай у 1927 р. заснували Публічну школу малювання, яка стала першим художнім навчальним закладом у нашому краї. В останні десятиріччя життя він поєднував напружену творчу роботу художника з викладацькою та громадською діяльністю.
Згідно записів у інвентарних книгах у 1980 р. дружина А. Ерделі передала до музею на постійне зберігання робочий халат, два шкіряні футляри, мундштук та сигарницю. А у 1990 р. – шкіряний футляр для окулярів, коробку для зберігання пензлів і фарб, палітру та стек для розмішування фарб, ручку, лупу, та вишукану бирку до валізи. Бирка виготовлена з шкіри коричневого кольору та прозорого пластику. Всередині пожовклий папірець з написом на угорській мові: «ЕRDÉLYI BÉLA. Liceumi rajztanár-festőmüvész. UNGVÁR. Csendes u. 3., telefon szám: 546» (Адальберт Ерделі. Викладач малювання в Ужгородській вчительській семінарії. вул. Тиха, 3, тел. 546 ). Незабаром відвідувачі зможуть побачити предмети, яких торкалася рука нашого знаменитого земляка, в оновленій експозиції музею «Закарпаття між двома світовими війнами».
