16 червня наукові співробітники сектору природи відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького провели практичне заняття для юннатів Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру разом з керівниками гуртків (Величканич Ольгою, Копча Мирославою, Стрічко Оксаною, Катрич Іриною, Андрусь Ганною, Спащук Анастасією, Павко Мариною) в природному середовищі. Метою польових практик є гармонійне поєднання дослідницької та практичної роботи з учнівською молоддю безпосередньо в природі, екологічне виховання і ознайомлення з пам’ятками природи, історії й культури Закарпаття.
У дубовому лісі в мікрорайоні «Шахта» на околиці Ужгорода науковці поділилися з дітками своїм досвідом роботи в польових умовах. Завідувач сектору природи Михайло Біланич розповів про основні деревні породи, які учні бачили під час екскурсії. Домінуючим видом тут був дуб звичайний, траплялися сосни, граби, черешні дикі, кущі глоду та ожини, всього 12 видів дерев і кущів. Діти розглядали та порівнювали листкові пластинки, досліджували кору, збирали й визначали плоди, робили обміри дерев. Під час екскурсії звертали також увагу на трав’яну рослинність, гриби та слухали спів пташок.
Старший науковий співробітник сектору природи Руслана Джахман провела цікавий майстер-клас із виготовлення гербарію. Гербарний аркуш містить багато цікавої інформації для ботаніків, адже це прямий доказ того, що рослина зростала на певній території. Про деякі види відомо лише завдяки гербарію. У природі вони вже зникли. Руслана Василівна показала світлини гербарних зразків, які зберігаються у музейних фондах: найстаріший - із 1851 року. та розповіла про вчених, які збирали гербарій на Закарпатті. Діти дізналися про Лайоша Вагнера (1815-1888), Шандора Магочі-Дітца (1855-1945) та Іштвана Лаудона (1862-1924). Науковці також наголосили на тому, що рідкісні червонокнижні види рослин вилучати з природнього середовища не можна. Інформацію про них потрібно занотувати в польовому щоденнику. Юні дослідники природи теж записували спостереження у своїх зошитах.
Практичне навчання безпосередньо в лісі закріплює теоретичні знання, набуті в шкільному класі а спілкування з природою покращує стосунки дітей зі світом навколо.