Згідно з доповідною запискою №247 від 31.08.2021 та з метою поглиблення наукової роботи на тему «Біологічні та краєзнавчі дослідження життєвого простору церковних веж на Закарпатті» завідувач сектору природи взяв участь у триденному виїзді (з 8 по 10 вересня) у гірські частини Мукачівського району Закарпатської області (Воловеччина, Міжгірщина).
До співпраці в експедиції Біланич Михайло був запрошений старшим науковим співробітником Інституту екології Карпат Національної академії наук України Андрієм-Тарасом Баштою, провідним науковцем у сфері дослідження птахів та рукокрилих. Разом з ним у команді був орнітолог з м. Берегова Леонід Покритюк.
Під час експедиції дослідницькою групою було обстежено низку храмів (багато з яких є дерев’яними) від м. Мукачева до села Синевирська поляна (Міжгірщина, Хустський р-н).
Греко-католицькі: церква Різдва Богородиці (м. Мукачево, мікрорайон Росвигово), церква Петра і Павла (с. Нижні Ворота), храм Вознесіння Господнього (смт Воловець), церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Пилипець), церква св. Миколая (с. Ізки), церква Покрови Пресвятої Богородиці (с. Синевирська Поляна), церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Синевир), храм Преображення (с. Колочава, вул. Дружби), Введення Пресвятої Богородиці (с. Негровець), храм Успіння Пресвятої Богородиці (с. Негровець), церква св. Архистратига Михаїла (м. Міжгір'я), храм св. Миколая (с. Лозянське), церква св. Вознесіння (с. Лозянське), церква св. архангела Михаїла, дерев’яна церква св. Димитрія (с. Репинне).
Храми Православної церкви: церква Петра і Павла (с. Нижні Ворота, Воловецький район), церква Покрови Пресвятої Богородиці (с. Синевирська Поляна), церква Успіння (с. Синевир), церква Святого Предтечі Йоана (с. Колочава), Православний храм (с. Подобовець), Православна церква (с. Гукливий, присілок Таламаш).
Результати досліджень
У цілому під час експедиції було обстежено 22 храми. Виявлено, що для цих районів у цей час під дахом храму залишаються виводкові колонії та поодинокі особини вуханя звичайного (Plecotus auritus) та нічниці великої (Myotis myotis). Поселень чи слідів хижих птахів у гірських районах під дахом храмів не зафіксовано.
Окрім біорізноманіття храмового простору, дослідили також етнографічні особливості назв та різноманіття конструкцій церковних клепал (калатал) у визначеному регіоні.
У ході досліджень робили систематичну фотофіксацію місць та об’єктів досліджень. Зібраний фактичний матеріал за умови відповідності його вимогам до музейних експонатів може бути переданий до фондів музею. Матеріал, отриманий під час фотофіксації, може бути використаний для художнього оформлення вітрин, стендів, а також у наукових презентаціях чи публікаціях.
Знання і досвід, набуті співробітником Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького під час виходів у природу, використовуються при проведенні оглядових, тематичних екскурсій тощо.