Гортаючи старі часописи в бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького мимоволі переносишся в минуле й уявляєш собі, яке життя було тоді, чим займалися наші предки тощо. Дещо в нас змінилося за століття: одяг, побут, з’явилися різноманітні ґаджети, які значно полегшують наше життя, але є й вічні цінності, які передаються з покоління в покоління, зокрема й любов до природи та турбота про тварин.
Нашу увагу привернуло оповідання «Сон синиці» учня горожанської школи в Ужгороді Шніцера А., надруковане в шостому номері дитячого журналу «Наш рідний край» у лютому 1938 року. У розповіді йдеться про те, як важко дрібним птахам взимку, коли навколо все заметено снігом і їжу знайти досить складно. Синичка теж переживала з цього приводу та так у журбі й заснула. У сні вона перенеслася в теплий літній ранок, коли вдосталь черв’ячків та інших смаколиків. Прокинулася від холодного вітру й тривожні думки знову повернулися, але в маленькому серденьку з’явилася й надія, що люди про неї не забудуть і допоможуть пережити важкі часи й пташка полетіла в село. Оповідання невелике, але з глибоким змістом і дуже актуальне.
Зараз пернаті теж потребують нашої допомоги, тож не забуваймо їх підгодовувати. Всі зерноїдні птахи їдять соняшник, просо, крихти білого хліба. Гарбузове й кавунове насіння, а також несолоне сало полюбляють синички. Насіння соняшника й гарбуза має бути несмажене й подрібнене, зерна пшениці, жита, кукурудзи, вівса теж бажано подрібнити. Шматки сала можна нанизати на мотузку й поченити на гілках дерев і кущів так, щоб їх не могли дістати коти або собаки. Шишки, горіхи, жолуді можна розкласти прямо на сніг або на землю. Ними поласують дятли та сойки. Вишні, сливи, сухофрукти та ягоди з компоту теж підходять для підгодівлі птахів, а залишеними на дереві яблуками люблять ласувати дрозди, виноградом – сороки, горобці, горіхами – дятли, ворони, сойки й, безумовно, граки. Вони «носяться» з ними цілу зиму. Якщо на подвір’ї зростають кущі калини чи горобини, то можуть навідатися й омелюхи, які прилітають до нас на зимівлю.
Спостерігаючи за птахами на годівницях, можна вивчити їхні вподобання й далі підгодовувати улюбленими ласощами. Головне, щоб їжа не була зіпсована, а годівничка завжди чиста й доглянута. Також не слід забувати про те, що підгодівля має бути регулярною аж до весни, тому будьмо відповідальними, а пташки віддячать нам своєю піснею й працею.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи
