Ці птахи, як правило, асоціюються у нас зі снігом, холодною порою року та Новим роком. Ще в минулому столітті, коли не було жодних месенджерів, люди писали паперові листи й на свята вітали один одного такими ж листівками. Їх із нетерпінням чекали, купували для своїх близьких та колекціонували. Часто на новорічних листівках зображали снігурів, зазвичай самців, бо саме вони виділяються своїм червоним забарвленням. Мало хто знає, що для них характерний статевий диморфізм і самочки не мають такого яскравого оперення, а пташенята взагалі не схожі на батьків, тому на листівках деколи можна було побачити милу родину однакових пташок із червоними грудками. Завдяки червоному кольору птахи й отримали латинську назву Pyrrhula pyrrhula, що в перекладі означає «вогняний».
Птахи Ужгородського замку: снігурі
Українці з назвою не дуже заморочувалися і назвали пташок снігурами, бо лише взимку, коли вже випадав сніг, помічали їх біля свого помешкання. Більшість людей думає, що вони, як і омелюхи, прилітають до нас зимувати з півночі. У багатьох областях України так і є, але закарпатці можуть зустріти снігурів і влітку. Вони гніздяться й висиджують пташенят у гірських хвойних, та й у букових теж, лісах. Коли вже не вистачає їм їжі, то можуть спускатися ближче до людей.
Зараз є дуже велика ймовірність побачити цих яскравих пернатих і в Ужгороді, оскільки тримається холодна й морозна погода. Деколи вони залітають і в парк Ужгородського замку. Вони дуже ефектно виглядають на засніжених деревах, ніби маленькі вогники мерехтять високо у кронах дерев. Саме тому їх часто люди не помічають у місті та вважають, що снігурі зникли. Варто лише час від часу підіймати голову вверх та прислухатися до їхнього специфічного свисту. Птахи дуже полюбляють насіння ясеня, граба, клена, вільхи… Вони вміло добувають насіння горобини та калини, а м’якуш залишають. Для цього у них є міцний і широкий дзьоб. Навіть своїх пташенят переважно вигодовують рослинними кормами, що досить рідкісним є у птахів.
Снігурі можуть гостювати в Ужгороді аж до середини березня. Це залежить від погоди. Як тільки потепліє, зграйки розіб’ються в пари й відлетять до своїх місць гніздування, щоб виконати свою важливу функцію збереження виду. Тож часу ще достатньо, щоб спостерігати за ними. Для цього відвідайте найбільші парки нашого міста або придивіться до дерев у своєму дворі. Якщо у вас росте ясен, то рано чи пізно птахи знайдуть свої улюблені ласощі й навідаються до вашого подвір’я. Ну, а якщо не пощастить побачити снігурів у природному середовищі, то приходьте до музею. Ви завжди знайдете їх в експозиції «Природа Закарпаття».
