30 січня в стінах ЗОКМ ім. Т. Легоцького, була прочитана лекція під назвою «Ювелірне мистецтво і розкіш епох», яка присвячена Всесвітньому дню ювеліра, і яка мала на меті розкрити різні сторони світського життя багатьох знаних родів, що супроводжувалось багатьма аспектами розкоші, вагоме місце в якій, посідає саме ювелірне мистецтво.
Сьогодні ми знайомилися з яскравими зразками ювелірного мистецтва різного спрямування. Тут можемо виділити:
• Прикраси (особисті): каблучки, сережки, кольє, намиста, браслети, кулони, підвіски, діадеми, брошки;
• Предмети побуту: шпильки, гудзики, застібки, пряжки, годинники тощо;
• Культові предмети: хрести, кадила, оправи Євангелія тощо;
• Мала пластика (вт.ч. побутова) : статуетки, фігурки, столові прибори та сервірувальні предмети.
В ході лекції розкривались окремі деталі біографії представників багатьох угорських родів, чия діяльність прямо чи опосередковано стосувалась історії Ужгородського замку, це, зокрема, Естергазі, Берчені, Дюлоі та ін.
Життя представників цих, а також інших родин, було наповнене розкішшю та статусом, яскравим репрезентантом чого було і ювелірне мистецтво. Відтак ми оглянули окремі прикраси, елементи одягу та моду XVII ст. династії Естергазі, представники якої були знаними замовниками в ювелірів і чия колекія, значна частина якої збережена і до наших днів, дуже добре допомагає зрозуміти їхню епоху та маркери статусності. Зокрема ми розглядали постаті Міклоша Естергазі, Крістіни Нярі, а також Марії Естергазі (Другет). Неможливо було оминути увагою і родину Міклоша Берчені та Крістіни Чакі, які стали найавдомішими власниками Ужгородського замку і перетворили його на розкішну перлину свого часу. Тут ми опиралися на описи замку 1701 року, а також на інформацію істориків, яка вкотре допомгла нам переконатися, що епоха Берчені для Ужгородського замку була дійсно «золотою добою». Окремо також приділили увагу і одному цікавому кубку XVIIІ з монограмою та родинним гербом графа Ференца Дюлоі – останнього правителя нашого замку. Про його побут, а надто про окремі ювелірні вироби з його колекцій, практично нічого невідомо, тому світлина такого артефакту, є дуже цінним джерелом в контексті історії цієї постаті.
Нам надзвичайно приємно, що на нашу лекцію завітало чимало гостей, це для нас хороший показник того, що наша робота і дослідження проводяться недарма. Адже такі лекції, є нашою спробою в цікавий спосіб, сприяти популяризації історії Закарпаття та мотивувати, все ширше коло наших гостей, вивчати її та оберігати. Лише в такий спосіб ми здатні гарантуваи собі збереження власної ідентичності та стійкість перед майбутнім в такі важкі часи. Тому обов’язково запрошумо всіх і на наші подальші заходи, нам є що Вам розповісти!
Михайло Лесів,
зав. відділу науково-освітньої роботи
