Василю Комендарю - 100 років.

 У науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького оформлена книжково-ілюстративна виставка «Василю Комендарю - 100 років». На ній експонуються монографії, навчальні посібники, доповіді на міжнародних, республіканських, регіональних, міжвузівських конференціях, статті з енциклопедій та Червоної книги України, науково-популярні статті з періодичних видань, фотоальбоми, наукові видання, особливо з природи Карпатського краю та захисту довкілля.

Комендар Василь Іванович - відома особистість у науковій ботанічній спільноті. Вагомим є його внесок у розробку підходів до комплексного популяційного вивчення рідкісних видів рослин, створенні заповідників та національних природних парків у Карпатах. Завдяки його принциповості та наполегливості вдалось зберегти Долину нарцисів, праліси Закарпаття та багато інших унікальних природних об’єктів.

Наталія Сачавська,

завідувачка наукової бібліотеки

Народний оберіг – ляльку-мотанку – представили в краєзнавчому музеї

 Сьогодні, 26 лютого, в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку ляльок-мотанок. Модератором заходу з цієї нагоди стала Василина Палинчак-Кутузова, завідувач сектору етнографії.

Така іграшка здавна була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралась. Це давній український сакральний оберіг, символ родючості, мудрості та зв'язку поколінь, архаїчний образ-символ, міцно вкорінений в українській традиції. У кожній нитці, у кожному вузлику й елементі закладено особливий сенс і внутрішню силу, завдяки чому кожен виріб є неповторним. Лялька-мотанка – складова нашої культурної пам’яті, історії та національної ідентичності. Її створення – це ритуалізований творчий акт, у якому майстриня передає виробу власні думки, наміри й духовний настрій. За народними уявленнями, лялька вбирає енергію своєї творчині й стає своєрідним талісманом для того, хто її зберігає.

Відкриття виставки розпочалося хвилиною мовчання у знак пошани й пам’яті за тими, хто ціною свого життя захищає нас і завдяки кому ми можемо жити, творити й відроджувати наші традиції.

У вітальному слові Ольга Шумовська, директор музею, наголосила на тому, що в ці важкі лютневі дні такі виставки – це промінь надії та віри в краще. Кожну ляльку роздивляєшся і перебираєш ті емоції й посили, які в ній закладені, заряджаєшся спокоєм, душевною рівновагою та умиротворенням. І в наш час це особливо важливо. Адже від ударів ворога страждають люди, цілі міста й села поринають у темряву, знищується наше надбання, наша культура. Але ці ляльки – не тільки іграшки, а й обереги, пам'ять і традиції яких наш народ спокон віків передавав з покоління в покоління. І їх треба берегти й відроджувати.

Родзинкою стали пісенні номери у виконанні вихованців відділу творчої діяльності «Джерела» КЗПО «ПАДІЮН». Софія Труш, солістка фольклорного ансамблю «Джерела» (керівник Кравчук Т.Е.) виступила з піснями «Пташка» та «Культура». Вокальний ансамбль «Промінці» (керівник Лещо Т.П.) виконав композиції «А на білім полотні» і «Мріяти».

Розповідь про ляльку-мотанку та майстерка від Марусі Орос стали чудовим екскурсом у історію іграшки-оберегу. Для демонстрації способів виготовлення мотанки юна майстриня обрала нитки як матеріал для основи. У ході майстерки вона виготовила ляльку, заряджену на перемогу України.

Оксана Кремінь, керівник відділу екології та захисту довкілля КЗПО «ПАДІЮН», за сприяння якої стала можливою підготовка виставки, розповіла про самі експонати. Вона наголосила, що ці ляльки були виготовлені учнями закладів шкільної та позашкільної освіти з усієї Закарпатської області. До їх виготовлення долучилися не тільки діти, а й їхні батьки, дідусі й бабусі. Таким чином, відроджувалася не лише традиція, а й налагоджувалися міжпоколіннєві зв’язки, відбувалася передача досвіду та обмін знаннями. А це, в свою чергу, сприяє культурному розвитку.

Тож приходьте до нашого музею і дізнавайтеся більше про традиційні українські обереги.

Василина Палинчак-Кутузова,

завідувач сектору етнографії

Кафедра лісівництва УжНУ передала бібліотеці Закарпатського ОКМ ім. Тиводара Легоцького наукові видання

 Кафедра лісівництва Ужгородського національного університету передала до наукової бібліотеки Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького збірники матеріалів V та VI Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Стан та перспективи природокористування в сучасних умовах».

У виданнях представлено результати досліджень закарпатських науковців. Публікації висвітлюють сучасний стан і перспективи природокористування з урахуванням базових принципів сталого розвитку. Значна частина матеріалів присвячена вивченню природно-заповідного фонду Закарпатської області.

Наукові роботи згруповано за тематичними секціями: «Облік та використання природних ресурсів», «Раціональне лісокористування», «Перспективи лісовідновлення в умовах сучасних економічних викликів», «Охорона та захист лісів», «Збереження біорізноманіття і безпека довкілля в контексті антропогенних та кліматичних змін», «Інформаційні технології в природокористуванні», «Природно-заповідний фонд Карпатського регіону: сучасний стан і перспективи розвитку».

Передані видання стануть у пригоді науковцям, фахівцям природоохоронної та лісогосподарської галузей, а також студентам природничих спеціальностей.

Запрошуємо всіх зацікавлених ознайомитися з новими надходженнями у фондах наукової бібліотеки музею.

Михайло Тофелюк,

ст. науковий співробітник сектору природи Закарпатського ОКМ ім. Тиводара Легоцького, інженер кафедри лісівництва УжНУ

Розмови про складне: як говорити з молоддю про окупацію АР Крим та м. Севастополь у музейному просторі

 26 лютого — День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя — це дата, що вшановує події 2014 року, коли тисячі кримчан вийшли під стіни парламенту автономії в Сімферополі, виступаючи за територіальну цілісність України. Цей день є важливим не лише як історична згадка про початок відкритої фази російської агресії, а як символ громадянської позиції, солідарності та відповідальності. У музейному середовищі ця дата має особливе значення, адже музей — це простір формування історичної пам’яті, критичного мислення та осмислення складних сторінок сучасної історії.

Саме тому сьогодні співробітники ЗОКМ ім. Т. Легоцького, зібрались для проведення невеличкого методичного семінару, щоб вчергове згадати ці події, а також поговорити про те, як доносити такі складні теми для нашої молоді та міжнародної спільноти.

Початок сучасної російсько-української війни безпосередньо пов’язаний із подіями лютого–березня 2014 року. 20 лютого розпочалася фаза військового втручання Російської Федерації, а в ніч із 26 на 27 лютого озброєні підрозділи без розпізнавальних знаків захопили будівлі Верховної Ради АР Крим і Ради міністрів. Згодом Росія визнала, що це були її регулярні війська. Під контролем збройних формувань 16 березня було проведено так званий «референдум», а 18 березня підписано договір про включення Криму до складу РФ. Уже 27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію №68/262 «Територіальна цілісність України», підтвердивши невизнання зміни статусу півострова.

Завдячуючи науковій бібліотеці нашого музею, наші співробітники отримали нагоду проаналізувати чимало літератури та джерел цих історичних подій, що особливо важливо, адже навколо них виникло чимало міфів. Так, твердження про утиски російської мови не відповідає фактам: до 2014 року вона домінувала в освіті та медіа Криму. Міфом є й теза про «законний референдум», адже він відбувався в умовах військової присутності, без передбачених Конституцією України процедур. Не підтверджується і твердження про повну одностайність кримчан чи «безкровність» анексії — були масові проукраїнські акції, випадки насильства, загиблі та зниклі безвісти.

Для музею ця тема — не лише про фіксацію фактів, а про спосіб розмови з молоддю. Важливо поєднувати історичну точність із педагогічною чутливістю, пояснювати складні поняття доступно, працювати з документами та свідченнями, створювати простір для запитань і критичного мислення.Музей у цьому контексті не є трибуною політичної агітації. Його завдання — створити простір для аргументованої розмови, для запитань і критичного аналізу джерел. Робота з документами, картами, міжнародними рішеннями, свідченнями очевидців допомагає формувати відповідальне ставлення до інформації.

Таким чином, День спротиву окупації Криму — це не лише про минуле. Це про здатність суспільства пам’ятати, аналізувати й робити висновки. А музей стає простором, де ця пам’ять набуває змісту, глибини та відповідальності — особливо для молодого покоління, яке формує майбутнє країни.

Михайло Лесів,

зав. відділу науково-освітньої роботи

Народний оберіг – ляльку-мотанку – представили в краєзнавчому музеї Сьогодні, 26 лютого, в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку ляльок-мотанок. Модератором заходу з цієї нагоди стала Василина Палинчак-Кутузова, завідувач сектору етнографії.

 

ДО УВАГИ ВІДВІДУВАЧІВ ! ЗМІНА ГРАФІКУ РОБОТИ ЗОКМ ІМ. ТИВОДАРА ЛЕГОЦЬКОГО

 

«Жива пам’ять: свідчення війни» – у музеї відбувся лекторій для учнів Ужгородського наукового ліцею

 25 лютого 2026 року в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького пройшов лекторій, присвячений осмисленню подій сучасної війни через призму історичної пам’яті. Гостями музею стали вихованці Ужгородського наукового ліцею у супроводі класного керівника, вчителя історії та правознавства, кандидата історичних наук Людмили Матьовки. Учнівську молодь привітала директорка музею Ольга Шумовська.

Головним спікером виступив старший науковий співробітник музею, доктор історичних наук Василь Міщанин. Розпочався захід біля символу незламності: прикордонного стовпа з острова Зміїний, який нині знаходиться в Ужгородському замку.

Основна частина лекції розпочалася вшануванням пам’яті загиблих у війні за Незалежність України. Саме так трактується російсько-українська війна у контексті державної політики пам’яті.

Під час основної частини лекції, що проходила безпосередньо в експозиції «За Україну, за її волю!», ліцеїсти змогли побачити історію не на сторінках підручників, а в реальних артефактах. Кожен експонат тут – це символ стійкості та німе свідчення випробувань, які проходить наш народ. Також присутні могли ознайомитися з відкритою напередодні тимчасовою виставкою «Філателія як літопис російсько-української війни».

«Пам’ять – це єдина зброя, яку неможливо відібрати, і єдиний фундамент, на якому ми зведемо храм нашої Перемоги», – ці слова стали лейтмотивом зустрічі.

Разом із молоддю ми пройшли шляхом від глибини спільних втрат до твердого переконання у швидкій Перемозі і справедливому мирі. Дякуємо ліцеїстам за щиру зацікавленість та небайдужість. Саме в такі моменти розуміємо: майбутнє України – у надійних руках.

Пам’ятаємо минуле. Творимо теперішнє. Віримо в Перемогу!

Василь Міщанин,

старший науковий співробітник відділу новітньої історії,

Меморіального музею-кімнати А. Волошина

Дослідження флори Закарпаття: п'ять імен в історії науки. До 100-річчя дня народження Комендаря В. І

 3 березня у Всесвітній день дикої природи запрошуємо на відкриття виставки, присвяченій 100-річчю від дня народження доктора біологічних наук, професора Ужгородського національного університету, академіка академії наук Вищої школи, професора Національного університету «Києво-Могилянська академія» Комендаря Василя Івановича.

Відвідувачі музею будуть мати можливість ознайомитися із життям та діяльністю п’ятьох постатей, які внесли вагомий вклад у розвиток ботанічної науки на Закарпатті. На виставці будуть представлені гербарії, наукові праці та особисті документи Людвіка Вагнера, Іштвана Лаудона, Антонія Маргіттая, Степана Фодора та Комендаря В. І.

3 березня

: 15:00

: виставкова зала, 2 поверх Ужгородського замку

Славетна дочка України

 25 лютого виповнюється 155 років від дня народження видатної української письменниці, поетеси, перекладачки та громадської діячки — Леся Українка (Лариси Петрівни Косач-Квітки). З цієї нагоди в науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького оформлено виставку-портрет «Славетна дочка України». Виставка висвітлює життєвий і творчий шлях видатної поетеси. До експозиції увійшли збірки поезій, драматичні твори 20-х років ХХ століття, фактографічні матеріали, монографії, художні та періодичні видання.

Леся Українка входить до переліку найвідоміших жінок як минулої, так і сучасної України. Вона писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, а також працювала в галузі фольклористики. Брала активну участь в українському національному русі. Письменниця завжди перебувала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової культури.

Спадщина Лесі Українки — це цілюще джерело краси й творчого духу народу, з якого черпатимуть натхнення всі нинішні та прийдешні покоління, братимуть наснагу для життя і праці.

P.S. 25 лютого відзначається День української жінки, також відомий як День українки, на честь народження Лесі Українки — символу незламності, сили духу та відданості Україні.

Наталія Сачавська,

завідувачка наукової бібліотеки

Символ солідарності: делегація Посольства США відвідала Ужгородський замок у четверту річницю повномасштабного вторгнення

 24 лютого, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького відвідали представники Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні. Цього дня Ужгородський замок став місцем важливої зустрічі, що поєднала історичну пам’ять із сучасним міжнародним діалогом.

До складу делегації увійшли радник Посла з питань преси, освіти та культури Джонас Стюарт, заступниця аташе з питань культури Леслі Гібсон та координатор грантових проєктів Олександр Денисов. Оглядову екскурсію експозиційними залами провела директорка музею Ольга Шумовська.

Під час візиту делегація ознайомилася не лише з багатовіковою історією краю, а й із тимчасовою виставкою «Філателія як літопис російсько-української війни», відкритою цього дня та присвяченою подіям сучасної боротьби України, відображеним у поштовій мініатюрі. Окрему зацікавленість гостей викликали експоновані на території замкового комплексу артефакти сучасної війни, зокрема знищений автомобіль швидкої допомоги та стовп з острова Зміїного — символи незламності українського спротиву.

Після завершення екскурсії сторони мали можливість у неформальній атмосфері обговорити перспективи подальшої співпраці. Для колективу музею особливо важливо, що візит американської делегації відбувся саме у день четвертої річниці повномасштабного вторгнення, що є свідченням підтримки України в цей символічний для держави час.

Висловлюємо щиру вдячність представникам Посольства США в Україні за візит, увагу до історико-культурної спадщини Закарпаття та підтримку в надзвичайно важливий для країни день.

Неллі Гасинець,

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Краєзнавчий музей ім. Т.Легоцького – практикоорієнтований простір для майбутніх фахівців

 Цього тижня здобувачі вищої освіти (бакалаври) спеціальності «Філософія», що навчаються на факультеті суспільних наук Ужгородського національного університету розпочали практику на базі Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького. Цю можливість вони отримали в результаті домовленостей керівництва музею (директор Ольга Шумовська), факультету суспільних наук УжНУ (декан Василь Левкулич) і кафедри філософії (завідувач Юрій Остапець) та підписаного нещодавно ними договору про співпрацю між установами.

Відповідальна за практику доцентка кафедри філософії Уляна Мараєва під час зустрічі з очільницею музею висловила подяку за можливість практичного вишколу студентів у стінах Ужгородського замку й виразила впевненість у тому, що здобутий практичний досвід неабияк знадобиться молоді для опанування ними професійних компетентностей. У свою чергу Ольга Шумовська підтвердила готовність установи сприяти такій можливості, адже музейний простір є чудовим практикоорієнтованим майданчиком для розширення професійних горизонтів майбутніх фахівців із різних спеціальностей.

Під кураторством досвідченої музеєзнавиці та мистецтвознавиці, завідуючої відділом історії та краєзнавства Валерії Русин студенти пізнаватимуть музейний простір із його багатими колекціями, що якнайкраще сприятиме формуванню у них цілісного уявлення про музей як соціокультурну, світоглядну й освітню інституцію та поглибить їхні знання з філософії мистецтва. Програмою студентської практики в краєзнавчому музеї також передбачено ознайомлення з основними напрямами музейної діяльності, роботою відділів і секторів, експозиціями, що презентують культурно-мистецьку мозаїку музейних зібрань тощо. Практиканти залучатимуться і до участі в культурно-просвітницьких та науково-популярних заходах, які систематично презентуються працівники краєзнавчого музею.

Завдяки насиченій програмі практики студенти також навчатимуться розвивати навички філософського осмислення й критичної інтерпретації культурної спадщини, аналізувати світоглядні ідеї, набудуть первинного досвіду професійної активності у гуманітарній сфері, формуючи здатність застосовувати філософські методи аналізу до музейних об’єктів та інтерпретації історико-культурного багатства краю. У перспективі отримані знання допоможуть і підготовці бакалаврів до вступу в магістратуру зі спеціальності «Філософія», зокрема в царині історії мистецтва.

Маріан Токар,

провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства

24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького долучився до заходів із вшанування пам’яті загиблих захисників і захисниць України.

 Цього дня працівники музею відвідали Пагорб Слави в Ужгороді, де разом із представниками обласної та міської влади, військовослужбовцями, ветеранами, родинами полеглих і громадськістю взяли участь у жалобних заходах. Разом із колективом музею була присутня директорка музею Ольга Шумовська, яка також запалила свічку в пам’ять про загиблих військових. Присутні вшанували пам’ять воїнів хвилиною мовчання, поклали квіти до меморіалу та запалили свічки як символ вдячності, скорботи й глибокої шани тим, хто віддав життя за незалежність і територіальну цілісність України.

Після цього колектив музею приєднався до спільної міжконфесійної молитви, що відбулася в атріумі Закарпатської обласної ради з нагоди четвертої річниці повномасштабної війни. У заході взяли участь представники різних християнських конфесій, органів державної влади та місцевого самоврядування, військові, родини загиблих і громадськість. Молитва була звершена за упокій душ полеглих воїнів та за мир і перемогу України.

Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького вшановує пам’ять усіх, хто загинув у боротьбі за свободу держави, та висловлює підтримку українським військовим, які продовжують захищати країну. Збереження історичної пам’яті про ці події є нашим спільним моральним обов’язком перед нинішніми й майбутніми поколіннями.

Неллі Гасинець,

провідний екскурсовод відділу науково-освітньої роботи

Філателія як літопис російсько-української війни

 Під такою у Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького до четвертих роковин російсько-української війни відкрили тимчасову виставку. Відкриття розпочали хвилиною мовчання за всіма хто загинув у цій страшній війні. Директорка музею Ольга Шумовська наголосила на тому, що сьогодні ми відкриваємо не просто виставку, ми відкриваємо портал у людські долі, закарбовані на маленьких клаптиках паперу. Відмітила важливість таких виставок, адже робота музею під час війни – це не просто збереження культурної спадщини. Музей сьогодні – активний учасник боротьби за наше майбутнє.

Завідувач відділу новітньої історії, Меморіального музею-кімнати А. Волошина Михайло Джахман розповів про історію марки та поштової листівки, про філателію періоду російсько-української війни та експонати, представлені на виставці. Колекціонер-філателіст Володимир Бубняк ознайомив присутніх зі своїм зібранням, зокрема з тими марками, що представлені на виставці. Для музею він передав поштовий блок «Мечем і волею», присвячений роковинам війни, який сьогодні погасили.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році поштова марка набула нового змісту. Вона стала не лише засобом оплати за кореспонденцію, а й потужним символом національного спротиву, солідарності та віри в перемогу. Тематичні випуски Укрпошти, присвячені російсько-українській війні, отримали широкий міжнародний розголос і перетворилися на культурні артефакти воєнного часу, що фіксують події, емоції та настрої суспільства.

Тимчасова виставка презентує офіційні поштові випуски та філателістичні матеріали, які відображають героїчний спротив українського народу, діяльність волонтерського руху, підтримку міжнародної спільноти, а також вшанування пам’яті загиблих захисників і захисниць України. Філателія поєднує документальність і символізм. Вона містить конкретні дати, назви, образи героїв або місць, але водночас через метафору й художнє рішення передає атмосферу часу – біль втрат, гнів спротиву, віру в перемогу.

Філателістичні випуски, присвячені подіям на острові Зміїний, зокрема образу прикордонного стовпа, що експонується у Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького, демонструють, як реальний артефакт трансформується у загальнонаціональний символ. Через їх тиражування цей символ поширюється світом, перетинає кордони, потрапляє до приватних колекцій, архівів і музейних фондів і стає частиною глобального свідчення про боротьбу України.

Тимчасова виставка покликана продемонструвати, як філателія перетворюється на документ епохи: емоційний, символічний і водночас історично цінний. В умовах війни, що триває, вона має особливе значення: сприяє осмисленню сучасних подій, збереженню історичної правди та консолідації суспільства. «Філателія як літопис російсько-української війни» – це не лише експозиція марок, поштових листівок та конвертів, а й простір пам’яті, вдячності та віри в перемогу України.

Музейне зібрання філателії постійно доповнюється. Днями Ірина Пітула подарувала музею марки та конверти філателістичних серій «Українська мрія» та «Русскій воєнний корабль … всьо». Деякі з них сьогодні представлені для огляду відвідувачам.

Запрошуємо всіх відвідати Ужгородський замок, оглянути музейні експозиції, в тому числі й тимчасову виставку «Філателія як літопис російсько-української війни», яка буде діяти до 13 березня.

Михайло Джахман,

завідувач відділу новітньої історії,

Меморіального музею-кімнати А. Волошина

Сьогодні, в четверту річницю, колектив ЗОКМ ім. Т. Легоцького, за підтримки Департаменту культури Закарпатської ОДА, долучився до ініціативи Національного Конгресу українських асоціацій Італії, по створенню проєкту під назвою «День тиші».

 В межах проєкту, наш музей, разом з іншими колегами, створив невелике відео-презентацію, що демонструє наш заклад, як установу, що активно займається фіксуванням реалій сьогоднішньої російсько-української війни та розповідає своїм відвідувачам правду про всі злочини рф в Україні, А що найголовніше, наш музей оберігає пам'ять про всіх воїнів, що нажаль загинули в ході бойових дій.

Ці матеріали вже стали частиною міжнародного проєку, який має на меті розповісти про кожну область України та зберегти голос нашої культури у світі, зокрема і в Італії.

І саме сьогодні, о 12:00 відбулась презентація матеріалів про наш музей, тож колектив закладу зібрався разом, для того щоб вчергове вшанувати пам'ять усіх загиблих воїнів ЗСУ та взяти участь в їх презентації. Спочатку ми переглянули звернення до закарпатців від Святослава Шевченка – президента Асоціації Світанок, а згодом і відео про наш музей.

Сподіваємось, що голос нашого музею, стане яскравою частиною цього проекту і допоможе нагадати всьому світу про повномасштабну страшну війну, яка вже четвертий рік поспіль іде в Україні, а головне допоможе також заявити і про рішучість та незламність нашого народу!

Ділимось з вами нашим відео:

https://youtu.be/N09GLlCqCLw?si=Y-

JV79nkOCrtBuY9

https://www.facebook.com/share/g/1CK4opERcj/?mibextid=wwXIfr

«Війна і музеї: що ми втратили і що зберегли»

 23 лютого, напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького провів онлайн-зустріч за участі музеїв, які зазнали втрат і випробувань унаслідок війни.

До професійного діалогу долучилися представники:

• Національного заповідника «Хортиця» (м. Запоріжжя),

•Одеського літературного музею,

•Харківського історичного музею,

•Музею історії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та •Донецького обласного краєзнавчого музею.

Участь у розмові взяли ті колеги, які мали безпекову можливість приєднатися до обговорення.

Під час зустрічі йшлося про руйнування музейної інфраструктури, пошкодження та втрати об’єктів культурної спадщини, складнощі з евакуацією фондів і документуванням збитків. Учасники поділилися досвідом оперативного реагування на загрози, створення тимчасових безпечних сховищ, налагодження співпраці з органами влади та міжнародними партнерами. Окремо обговорили трансформацію музейної діяльності: оновлення експозицій із урахуванням воєнного контексту, переосмислення наративів, розвиток онлайн-форматів і роботу з відвідувачами в умовах постійних безпекових обмежень.

Музеї сьогодні — це не лише простори збереження культурної спадщини. Це місця пам’яті, підтримки, осмислення подій і фіксації досвіду, який переживає країна.

Особливо болісною стала тема перших днів повномасштабної війни. Деякі наші колеги були змушені працювати в надзвичайно складних умовах — під обстрілами, без належного зв’язку та забезпечення, інколи місяцями не залишаючи робочих місць. Вони власноруч пакували, переносили, ховали й евакуйовували фонди, рятували експонати, як могли, часто ризикуючи власним життям. Саме завдяки їхній самовідданості вдалося зберегти значну частину національної спадщини. Це — справжній професійний і громадянський подвиг.

На жаль, музейна спільнота зазнала і непоправних втрат. Ми втратили колег через бомбардування та окупацію окремих територій. Є серед нас і ті, хто став до лав Збройних Сил України та віддав життя, захищаючи державу. Світла пам’ять кожному з них.

Переконані: внесок музейників у збереження культурної спадщини під час війни — це подвиг, який держава зобов’язана оцінити на найвищому рівні. Адже йдеться не лише про експонати — йдеться про збереження нашої історичної пам’яті, ідентичності та правди.

Дякуємо всім учасникам зустрічі за відвертість, професійну солідарність і готовність ділитися досвідом. Консолідація музейної спільноти сьогодні — це запорука того, що ми збережемо наше минуле і матимемо міцну основу для майбутнього.

Разом — зберігаємо. Разом — фіксуємо. Разом — вистоїмо і відбудуємо.

Надія Роуканич,

ст.науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи