Сьогодні, 7 лютого, виповнилося б 90 років Михайлу Тиводару – етнологу, педагогу вищої школи, професору Ужгородського національного університету. Народився він у селі Бедевля, що на Тячівщині. У 1953 р. став студентом історичного факультету УжДУ, який закінчив у 1958 р. Тут серед його викладачів був і Федір Потушняк, який прививав своїм студентам любов до рідного краю, звичаїв і традицій народу, його культури й історії. Він відіграв вирішальну роль у формуванні наукових уподобань студента Тиводара. Згодом на пам'ять про свого вчителя Михайло Петрович випустив монографію «Життя і наукові пошуки Федора Потушняка». Окрім інформації про біографію дослідника, його наукові пошуки й дослідження, книга містить і залаштункову історію університету того часу. По завершенню навчання М. Тиводар одержав направлення на роботу в Дубівську середню школу Тячівського району.
А з 20 вересня 1966 р. й до останнього дня життя (20 жовтня 2017-ого) Михайло Петрович трудився на історичному факультеті (нині – факультет історії та міжнародних відносин) на різних посадах: викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри. В університеті він викладав як нормативні курси: «Історія первісного суспільства», «Етнографія» («Етнологія»), «Новітня історія країн Азії та Африки», «Історія і практика етноконфліктології», так і спеціальні курси: «Етнографія слов’янських народів», «Народні промисли і ремесла України кінця ХІХ – ХХ ст.», «Метрологія східнослов’янських народів», «Основи етнодержавознавства», «Етнічна історія населення Українських Карпат в ІІ тис. до н. е. – першій половині ІІ тис. н. е.», «Етнографія Закарпаття».
Його наукова діяльність багата на дослідження й публікації: понад 100 наукових статей, розвідок та кілька монографій. Автор єдиного в Україні підручника «Етнологія». Серед його напрацювань зокрема (деякі з них у співавторстві): «Гуцульщина: історико-етнографічне дослідження», «Історія Ужгорода», «Традиційне скотарство Українських Карпат другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.: історико-етнологічне дослідження», «Закарпаття: народознавчі роздуми», «Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат», «Мала енциклопедія українського народознавства» тощо. Був дослідник і серед організаторів та учасників численних конференцій, які проводилися в нашому краї, зокрема до річниць Ф. Потушняка, І. Панькевича тощо. Публікував вчений свої наукові розвідки і в «Науковому збірнику Закарпатського краєзнавчого музею» (зараз – Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького). Його етнографічні й етнологічні напрацювання зберігаються і в бібліотеці музею.
Михайло Тиводар виховав не одне покоління студентів-істориків і запам’ятався не тільки як висококваліфікований, а й як вимогливий викладач. А його наукові доробки і по сьогодні користуються заслуженою увагою.
Василина Палинчак-Кутузова,
завідувач сектору етнографії
