16 лютого, напередодні 130 річчя від дня народження о. Всеволода (Андрія) Коломацького, у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулася публічна наукова лекція «Церковний зодчий о. Всеволод (Андрій) Коломацький», яку провів старший науковий співробітник відділу історії та краєзнавства, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри археології, етнології та культурології ФІМВ УжНУ Юрій Данилець. Захід відкрила завідувачка відділу історії та краєзнавства Валерія Русин. Після хвилини мовчання присутні почули цікаві факти про походження священника, його родовід, романтичні сюжети біографії, участь в Першій світовій війні та білому русі. Лектор розповів про причини переїзду на Підкарпатську Русь, про захоплення церковною архітектурою та іконописом, будівництво та проєктування значної кількості православних храмів. Зверталася увага на русофільські та монархічні погляди діяча.
Отець Всеволод (Андрій) Коломацький народився 8 (20) лютого 1896 р. в с. Саражинці Бердичівського повіту Київської губернії (нині Погребищенський район, Вінницька область) в родині церковного псаломщика. Ю. Данильцю вдалося прослідкувати родовід Коломацьких до прапрадіда – Єфимія Коломацького, який народився в другій половині 18 ст. З діда-прадіда Коломацькі мали відношення до церкви, належали до церковного причту. Лектор зупинився на здобутті освіти В. Коломацьким, його військовій кар’єрі, чисельних пораненнях на полях Першої світової та громадянської війни. Переїхавши до Чехословаччини В. Коломацький продовжує служити у війську, а в 1924 р. різко змінює свою долю – стає священником. Присутні почули про трагічні сторінки супружної долі священника, про прийняття ним чернецтва і т.д.
Найбільше о. Всеволод (Андрій) Коломацький запам’ятався як церковний зодчий, котрий збудував та спроєктував десятки храмів на Закарпатті, в Словаччині та Чехії. В нашому краї він має безпосереднє відношення до спорудження церков в Руському, Ракошині, Червеньові, Барбові, Ужгороді, Домбоках, Білках, Мукачеві (єпархіальний будинок), Гукливому, Сваляві, Великих Лучках, Тереблі, Канорі, Чопівцях, Стеблівці. Переїхавши до Праги він продовжує свою роботу та зводить в період 1933-1942 рр. храми в Ржимицях, Худобині, Стременічко, Оломоуці, Долні Коуце, Тршебічі, Челеховицях. Проєктує та розписує церкви в Вілемові і Штепанові.
