Мова — душа кожної національності,
її святиня, її національний скарб.
У мові — наша давня й нова культура,
ознака нашого національного самоусвідомлення…
І поки живе мова — житиме й народ як нація.
Не стане мови — не стане й національності.
Рідна мова — важливий елемент культурної та національної свідомості людини. Мова — це не просто засіб спілкування, а й історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження й розвитку нашої матеріальної та духовної спадщини.
Міжнародний день рідної мови (International Mother Language Day) — свято, засноване 26 жовтня 1999 року на Генеральній конференції ЮНЕСКО. Тоді було проголошено підтримку мовного й культурного різноманіття та багатомовності. Датою відзначення обрали 21 лютого — на згадку про події 1952 року в Бангладеш, коли влада жорстоко придушила акцію студентів, які протестували проти заборони бенгальської мови.
У світі налічується близько 6 тисяч мов. Кожна з них самобутня, розкриває менталітет і традиції народу, формує свідомість людини. Знання мов допомагає розширити світогляд, глибше пізнати культуру інших країн.
За дослідженнями вчених, історія української мови сягає глибокої давнини. Народ плекав її в піснях, легендах, переказах, передаючи з роду в рід, щоб вона не загинула. Для нас рідна мова — це не лише безцінна спадщина, що об’єднує народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, адже все створене нею увійшло до скарбниці загальнолюдської культури.
З нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови, який святкують 21 лютого, у науковій бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького оформлено тематичну виставку «Мова — духовний скарб нації». На виставці представлені видання з граматики та правопису української мови, наукові розвідки й історичні матеріали, що знайомлять з історією походження української мови, окреслюють непростий шлях її розвитку та сучасні тенденції.
Наталія Сачавська,
завідувачка бібліотеки
