7 вересня 2026 року в Ужгородському науковому ліцеї відбулася надзвичайно важлива історико-просвітницька подія – науково-практична конференція до 100-річчя від дня загибелі Симона Петлюри «Симон Петлюра – фронтмен Української революції». Постать Петлюри ще за його життя стала символом боротьби за українську державність та незалежність, залишивши глибокий слід у нашій історії. Проте протягом багатьох десятиліть радянська пропаганда жорстоко та цинічно малювала його «ворогом», «бандитом» і «погромником». Сьогодні, в час сучасної російсько-української війни, ми осмислюємо його спадщину не крізь призму кремлівських фейків, а як лідера нації, чиї уроки є надзвичайно актуальними.
Почесним гостем заходу став Василь Міщанин – доктор історичних наук, професор кафедри модерної історії України та зарубіжних країн факультету історії та міжнародних відносин УжНУ, старший науковий співробітник відділу новітньої історії, «Меморіального музею-кімнати імені Августина Волошина» Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.
Разом із учителями історії Світланою Іваниш та Людмилою Матьовкою, а також учнями 10-11 класів, учасники конференції детально розібрали постать Отамана та спростували поширені радянські й російські міфи довкола його життя і діяльності.
Учениці ліцею підготували глибокі та цікаві виступи, розкривши маловідомі факти з біографії діяча. «Дореволюційний портрет: Петлюра як журналіст, критик і мислитель» висвітлила Евеліна Галас. Роль С. Петлюри на чолі війська і держави в огні революції розкрила Юлія Ігнатик. Зокрема, вона вказала на формування перших українських військових частин, повалення Гетьманату, прихід до влади Директорії та складні військові кампанії 1919–1920 років. Олександра Янчишин та Ольга Зем’янська висвітлили період Паризької еміграції та трагічний фінал Симона Петлюри. Вони проаналізували політичне вбивство Петлюри 25 травня 1926 року на вулиці Расін у Парижі, коли сім пострілів анархіста Шварцбарда обірвали життя лідера. Особливу увагу приділили судовому процесу у Франції, під час якого радянська пропаганда реалізувала масштабну спецоперацію, цинічно перетворивши вбивцю на «жертву».
Руйнування радянських міфів про Петлюру і «петлюрівщину» у завершальній доповіді висвітлив професор Василь Міщанин. Він аргументовано спростував тавра «погромника» й обґрунтував, чому поняття «петлюрівець» у ХХ столітті стало справжнім синонімом українського державника.
Учасники конференції підкреслили, що на відміну від багатьох тогочасних політиків, С. Петлюра чітко усвідомлював вирішальну роль армії та зброї для збереження держави. Його вислів: «Не забуваймо про меч. Учімося міцніше тримати його в руках» став пророчим заповітом для сучасних поколінь українців. Окрім того, Отаман ще століття тому розцінював Україну як невід’ємну частину європейського політичного та культурного контексту.
Пам’ятаємо свою історію, шануємо борців за незалежність та гартуємо дух для нових перемог! Дякуємо організаторам, доповідачам та слухачам за збереження національної пам’яті.
