2 вересня у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбувся перший день навчання в межах проєкту з оцифрування та документування музейних колекцій.
Проєкт реалізується Лабораторією моніторингу української спадщини НеМо у співпраці з Міністерством культури України та за підтримки ЮНЕСКО. Його мета — посилити спроможність українських музеїв самостійно оцифровувати свої колекції та працювати з цифровими даними.
Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького є одним із 12 музеїв, які дотичні до проєкту.
До навчання також долучилися представники інших музеїв Закарпаття. Учасники опановували сучасні методики фотографування, освітлення, позиціонування, постобробки та контролю якості цифрових зображень.
Практична частина охопила роботу з різними типами музейних предметів — від пласких об’єктів і текстилю до 3D-об’єктів, блискучих та прозорих матеріалів. Особливу увагу приділили правильній передачі форми, фактури й деталей предметів.
Особливо цінним для нас стало те, що до навчання на наше запрошення долучилися й колеги з інших закладів культури Закарпаття.
Мукачівський історичний музей представив адміністратор музею Андрій Ігорович Криволап. Від Хуста участь у навчанні взяли начальниця управління культури, молоді і спорту Ольга Омелянівна Шпірь та її колеги-музейники.
Організаторами та спікерами навчання, які детально познайомили учасників зі специфікою оцифрування музейних колекцій, виступили фахівці у сфері музейної оцифровки: Наталія Дзюбенко — кандидатка біологічних наук, музейниця, координаторка оцифрування та співпраці з музеями, завідувачка відділу прикладної музеології Державного природознавчого музею Національної академії наук України; Аліна Задорожня — фахівчиня з музейних фондів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; та Віталій Грабар — фотограф-координатор. Завдяки їхньому професійному досвіду учасники мали змогу отримати ґрунтовні практичні знання та розібрати всі основні етапи роботи — від підготовки музейного предмета до отримання якісного цифрового зображення.
Для нас надзвичайно важливо, що сучасні підходи до збереження та цифрового представлення культурної спадщини об’єднують музейні команди регіону. Адже цифровізація сьогодні — це не лише про нові технології, а насамперед про створення якісної цифрової документації, збереження інформації про музейні предмети та відкриття нових можливостей для їхнього дослідження, представлення й популяризації.
Щиро дякуємо організаторам проєкту та нашим колегам за участь, відкритість до нового досвіду й готовність до професійного обміну. Переконані, що такі навчання є важливим кроком до формування сучасної музейної спільноти, яка спільними зусиллями працює над збереженням української культурної спадщини.
Попереду — другий день навчання та практична робота. А сам процес і результати нашого оцифрування ми обов’язково покажемо вам згодом.
Гасинець Неллі,
ст. науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи
