Анонс кінофестивалю

🎥 17 серпня в Ужгороді розпочнеться міжнародний кінофестиваль «Кіно cусідів». Цьогоріч у програмі фестивалю представлені...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Вівторок, 15 серпня 2023 р.

Новий експонат нашого музею

⚔️ НОВИЙ ЕКСПОНАТ ІЗ КОЛЕКЦІЇ ТИВОДАРА ЛЕГОЦЬКОГО - В ЕКСПОЗИЦІЇ «ХОЛОДНА ТА ВОГНЕПАЛЬНА ЗБРОЯ XVI – ПОЧАТКУ ХХ...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Вівторок, 15 серпня 2023 р.

Подарунок музею

Калман Вішкольц подарував нашому музею історичні реконструкції - макети Невицького замку (станом на XXI ст.), гармати та...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Вівторок, 15 серпня 2023 р.

Анонс

Відзначмо Міжнародну ніч кажанів разом! Ви знаєте, чим унікальні кажани? Яку користь вони приносять довкіллю? Чому та...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Субота, 12 серпня 2023 р.

Лекція «Таємниці Ужгородського замку. Чому, як і коли була побудована бастіонна система укріплень»

11 серпня у конференц-залі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького відбулася лекція «Таємниці...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Пʼятниця, 11 серпня 2023 р.

Анонс

11 серпня о 15 год. у конференц-залі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького відбудеться лекція...

Опубліковано Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Четвер, 10 серпня 2023 р.

Екскурсії для дітей із деокупованих територій

    На звернення Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА, 8 та 9 липня 2023 року було проведено ряд екскурсій, на безоплатній основі,  працівниками Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького для дітей із деокупованих територій Дніпропетровської та Запорізької областей, які тимчасово перебувають на території Закарпаття. Наші гості мали можливість ознайомитися з культурою та різноманіттям Закарпаття,  дізнатися про найцікавіші історичні події нашого краю, про життя колишніх володарів замку та відомих людей, що проживали у нашому регіоні.

КОТИКИ В ПРИРОДІ

Кіт лісовий. Закарпатський ОКМ ім. Т. Легоцького

    Вони живуть поряд із нами, можуть бути різного кольору, з різними звичками, деколи шкодять, але здебільшого дарують нам радість і позитивні емоції. З давніх-давен котики були  в пошані в людини і є членами сім’ї, але, на жаль,  деколи вони опиняються на вулиці й стають нікому не потрібними. Саме для привернення уваги до жорстокого поводження з кицьками, міжнародний фонд Animal Welfare у 2002 році запропонував відзначати 8 серпня День кота. Ми сподіваємося, що з вашими кішками все добре і в них кожен день свято, тож пропонуємо познайомитися з дикими представниками  родини котячих.  

    Кіт лісовий схожий на домашнього кота, але значно більший за розмірами. Він  важить до 7 кг, довжина тіла сягає до метра і має коротший хвіст з 3-4 темними смугами та чорним  кінчиком. Веде прихований спосіб життя, не любить компанію і лише на період розмноження шукає собі другу половинку. Після парування пара розпадається, а дітьми потім займається мама. В Україні і на Закарпатті живе підвид лісового кота – кіт лісовий європейський. Віддає перевагу не дуже густим листяним або змішаним ділянкам,  може спостерігатися і на окраїнах хвойних лісів. В гори піднімається до 1750-1850 м. Котики активні вночі, полюють на мишей, полівок, зайців. Рідше живляться птахами, рептиліями та комахами. 

Рись євразійська. Закарпатський ОКМ ім. Т. Легоцького

    Чисельність лісового кота дуже низька. В Україні, за даними на 2015 рік, обліковується від 800 до  1100 особин, найбільше – в Карпатах та на Поліссі. Основними причинами зменшення їх кількості є зменшення площ лісів, рекреаційне й господарське навантаження на екосистему, кліматичні фактори, а також гібридизація. Лісові коти можуть паруватися з домашніми, які втікають, або деколи господарі й самі залишають їх у лісі. Комусь набридають домашні улюбленці, хтось проти стерилізації кішок і викидають новонароджених кошенят. На жаль, таких безвідповідальних людей дуже багато. В результаті цього втрачається чистокровна популяція лісового кота. 

    Ще одним  представником з родини котячих, який мешкає в дикій природі, є рись звичайна або євразійська. Вона більша за лісового кота і теж є рідкісним хижаком. Основною її здобиччю  в Карпатах є козуля, живиться також дрібними ссавцями та птахами. За ніч може з’їсти 1,5-2 кг м’яса, а якщо дуже голодна, то й 4 кілограми.

    Рись має низьку щільність популяції. Її індивідуальний простір площею в сотні кілометрів і може перекриватися тільки з ділянкою протилежної статі. На відміну від лісового кота, самець деякий час допомагає самці «виховувати» малих. Разом із мамою рисенята перебувають приблизно рік, а потім вони стають самостійними і шукають свою територію.  

    Згідно даних науковців (Башта А.-Т. В., Потіш Л. А., 2007 р.) чисельність рисі в Закарпатській області коливається в межах 110-167 особин. 

    Обидві тварини деколи  потрапляють в об’єктиви фотопасток,  які зоологи використовують для збору інформації про лісових мешканців. Вони уникають  людей, тож в природі зустрічаються зрідка, а самі  в гості   можуть зайти  тільки вночі, коли люди сплять.  Побачити їх можна в музеї, тож запрошуємо вас відвідати Закарпатський ОКМ ім. Т. Легоцького і знайти самостійно рись та кота лісового в експозиції «Природа Закарпаття».

Руслана Джахман старший науковий

співробітник сектору природи

відділу історії та краєзнавства

Ромські діти з Миколаєва, Запоріжжя, Харкова, Кіровоградщини та Ужгорода

🏛️ До Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Т.Легоцького на екскурсію завітали ромські діти з Миколаєва,...

Опубліковано Департамент культури Закарпатської ОДА Пʼятниця, 4 серпня 2023 р.

Літні спостереження за птахами в парку «Підзамковий»

    Які птахи живуть поряд із нами? Чим вони займаються влітку? Відповіді на ці питання шукали учасники літнього табору «Main Point Camp» разом зі старшою науковою співробітницею сектору природи відділу історії та краєзнавства Русланою Джахман. 2 серпня вона провела для них екскурсію найстарішим в Ужгороді парком «Підзамковий». Біля могутнього 400-літнього платана, який міг бути висаджений володарями ужгородського замку, вона розповіла діткам трохи про сам парк та про    птахів, яких у ньому можна зустріти. Юні дослідники дізналися, що тут, окрім горобців, дроздів, синичок, весною можна побачити навіть пташенят сірої сови. Серпокрильці чорні вже відлетіли в теплі краї, у синочок підростає малеча другої кладки, а мартини «перевдягаються» в зимове оперення. У кожного птаха свої клопоти.

 

    Після короткого вступного слова    дітки отримали біноклі, які для спостереження надали колеги з Інституту еколого-релігійних студій, і тут почалося найцікавіше. Кожен хотів першим побачити пташку, але від галасу птахи замаскувалися високо в кронах дерев і помітити їх там було досить складно. Зберігати тишу й не налякати птахів – основне правило в бьордвочінгу. Як тільки дітки затихли й зосередилися на спостереженнях, то одразу й отримали результат. Спочатку вони слухали спів птахів і почули синичок та дрозда чорного, а потім вже й побачили їх. Протягом години бьордвочери    відзначили синицю велику, горихвістку чорну, самця чорного дрозда, голуба сизого, ворону сіру та ластівку міську в польоті, підкоришника звичайного та плиску білу та знайшли пусте гніздо горихвістки чорної.

 

    Під час екскурсії Руслана Василівна ще показала мобільні застосунки, якими можна користуватися для визначення птахів, розповіла про смакові вподобання пернатих та небезпеку, яка чатує на них у місті, а дітки ділилися своїми знаннями і досвідом підгодівлі пташок.

    Дітям сподобався бьордвочінг. Це цікаве хобі, яке поєднує активний відпочинок та можливість отримати нові знання про наших пернатих сусідів.