9 серпня щорічно по всьому світу відзначають день корінних народів. Затвердили його у 1994 р. резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, щоб віддати шану корінним народам, які суттєво примножують культурну світову спадщину.
Корінні народи світу – це етнічні спільноти, які сформувалися у межах певної держави, є носіями самобутньої мови та автентичних знань. У цей день ми не тільки наголошуємо на культурному різноманітті корінних народів, а також пам’ятаємо, скільки труднощів випало на їхньому шляху: від бідності до дискримінаційних процесів. 1 липня 2021 р. законом України «Про корінні народи України» корінними народами України визнано кримських татар, караїмів та кримчаків. Кримські татари є одним з найчисельніших корінних народів України, які проживають у Криму та степовій Україні починаючи з 11 ст. У середині 15 ст. було утворено Кримськотатарське ханство, яке тісно пов’язувалося не тільки з історією ісламського світу, а й Річчю Посполитою, Великим Князівством Литовським і козацькою Гетьманщиною. Щодо караїмів, є дві поширені версії їх походження: 1) послідовники караїмізму мігрували з Близького Сходу й Візантії й утворили у Криму окрему етнічну спільноту; 2) караїми були нащадками хозарів, половців та інших кочових тюрків, які прийняли юдаїзм, 3) караїми – це переважно євреї, які перебували в складі Золотої Орди і перейняли тюркську мову. Перші караїмські некрополі в Криму було зведено у 13 ст., один з відомих – Чуфут-Кале. Караїмські громади були і в Галичі, Луцьку, Харкові, в Києві сучасний Будинок актора колись був молитовним домом караїмів. Найменшим корінним народом Криму є кримчаки, які сформувалися як окремий народ в 14-16 ст. на основі єврейського населення.
Україна як демократична держава одним із важливих завдань ставить захист прав та свобод корінних народів, які впродовж всієї історії відстоювали свою ідентичність. Актуальність цієї теми важко заперечити, у міжнародному медіапросторі піднімають питання про утиски, депортації, знищення мов, що дає можливість вкотре наголосити на злочинах проти корінних народів України.
Три корінні народи України мають спільне трагічне минуле:
–Окупація Криму 1783 р. Внаслідок асиміляційних дій Російської імперії у XX ст. кількість караїмів суттєво зменшилася, становила лише 800 представників із етносу);
–окупація Криму 1941 р. Восени 1941 р. німецька влада розстріляла частину кримчаків, 80% населення народ втратив;
–депортація кримських татар 1944 р. За перші роки заслання кримськотатарський народ втратив 46,2% від всієї чисельності.
Батьківщиною цих трьох корінних народів є Крим, але через окупацію півострова Росією у 2014 р. корінні народи постійно зазнають тиску з боку окупаційної влади: системно переслідують тих, хто виступає проти співпраці та асиміляційних процесів з РФ. У жовтні 2020 р. у сфабрикованій справі «Хізбут-Тахрір» фігурувало 70 кримських татар, яких незаконно судили в різних містах: Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та ін. У 2022 р. з початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України, за повідомленнями кримської організації «КримSOS», російська влада розпочала переслідування кримських татар через їхню залученість до кримськотатарського підрозділу Сил оборони України – батальйону ім. Н. Челебіджіхана. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Р. Чубаров на брифінгу у національному інформаційному агентстві «Укрінформ» зауважив: «На жаль, наш окупований Крим став плацдармом для війни, саме з нього нині здійснюються ракетні обстріли України, злітають літаки-винищувачі, у наших прибережних водах ходять російські кораблі, які атакують українські землі. Це трагедія для нашого народу.» Російська пропаганда роками розповсюджує фейки про покращення рівня життя корінних народів після окупації Криму, покриваючи факти розшуків у їхніх будинках та масових викрадень людей. Російський ворог ставить за мету знищення культурних цінностей України, одним з ключових питань національної безпеки України є й збереження мови.
«Окупаційна адміністрація вживає заходів щодо нівелювання правового статусу української мови та мов корінних народів та асиміляції населення, одним із головних інструментів якої є освіта», – зазначив Уповноважений із захисту державної мови Т. Кремінь.
У 2023 р. до Дня корінних народів світу на платформах Суспільного Мовлення відбулася прем’єра документального просвітницького проєкту «Мій Крим» та за ініціативи Кримськотатарського ресурсного Центру провели благодійний концерт. Цьогоріч у Києві організовують фестиваль у Національному ботанічному саду ім. М. Гришка, який поєднає елементи творчості корінних народів. Також тут планують проведення панельної дискусії на тему: «Збереження пам’яті: спадок корінних народів України».
Отож, сьогодні ми повинні бути солідарними з представниками корінних народів, розповідати їхню багатовікову історію та героїчну боротьбу сьогодення. Корінні народи України вступають до лав ЗСУ, демонструють єдність з українським народом та відстоюють прагнення до перемоги над російськими окупантами. Віримо, що найближчим часом корінні народи України зможуть вільно жити на своїй землі, у мирі та безпеці, зберігаючи традиції і культуру.
Іванна Бабинець,
старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи.
Список використаних джерел та літератури:
1.Корінні народи України: важливість визнання на державному рівні, повернення в Крим і страх згадувати своє минуле.[Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.google.com/.../808831-korinni-narodi-ukraini.../ (Дата звернення:08.08.2025).
2. Міжнародний день корінних народів світу. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uinp.gov.ua/.../mizhnarodnyy-den-korinnyh-narodiv... (Дата звернення:08.08.2025).
3.Міжнародний день корінних народів світу: унікальність культур і наслідки агресії рф. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dess.gov.ua/korinni-narody-unikalnist-kultur-i.../ (Дата звернення:08.08.2025).
4.У Києві відбудеться захід до Міжнародного дня корінних народів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://voicecrimea.com.ua/.../51fe5a6f-1957-4085-a78f.../
Дата звернення: 08.08.2025).
