До Дня Державного Прапора України відвідувачі Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького 22 – 24 серпня мають змогу оглянути прапори військових підрозділів, які були передані військовими та зібрані музейниками протягом російсько-української війни. Загалом є 20 прапорів. У збірці переважають бойові стяги закарпатських підрозділів.
На окрему увагу заслуговує переданий до музею військовими 128 ОГШБр, обгорілий у боях під Дебальцево, Державний Прапор України. На багатьох прапорах є підписи захисників. Представлені також прапори 68-го окремого батальйону «Закарпатські шаркані» 101-ї бригади ТрО, 26-го окремого полку Національної гвардії України, 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128-ї ОГШБр, 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія», Чопського прикордонного загону «Межа безпеки – ми», 711-ї окремої бригади розмінування Державної спеціальної служби транспорту, 3-ї ОШБр (окрема штурмова бригада) Збройних сил України, Прикордонного Зведеного Загону «Мукачево – 2», окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ» ЗСУ, ДРБ (добровільно-розвідувального батальйону) «Сонечко», підрозділу «Азов» НГУ.
Державний Прапор України – це не просто полотнище синього та жовтого кольорів. Це символ честі, мужності й нескореності українського народу. Синє небо над головою і золота пшениця під ногами – два кольори, які злилися в єдиний образ свободи та миру. Наш прапор бачив радощі перемоги і сльози випробувань, він майорів над Майданом, поруч із захисниками на фронті, над українськими містами й селами, які виборюють право жити у вільній державі. Він уособлює незламну силу духу, доблесть воїнів і славу предків, які боролися за незалежність. Кожен із нас, піднімаючи погляд на синьо-жовте знамено, відчуває гордість за свою країну та відповідальність перед її майбутнім. Адже прапор – це наш спільний оберіг, наша честь і гідність, символ єдності й віри в перемогу.
Військовий Прапор – це святиня українського воїнства, знак мужності, стійкості та відданості Батьківщині. З ним солдати йдуть у бій, захищають рідну землю та присягають на вірність народові України. На ньому – честь і слава військових частин, кров і подвиг героїв, що віддали життя за свободу. Військовий прапор завжди поруч із захисниками: у найгарячіших боях, під час урочистих присяг, у хвилини радості перемоги та скорботи за полеглими. З покоління в покоління передається повага до цієї святині. Бо втратити прапор – означає втратити честь, а зберегти його високо піднятим – означає утвердити силу та нескореність українського війська. Військовий прапор – це не лише символ, а й жива пам’ять про доблесть і незламність українських воїнів.
Слава Україні! Героям слава!
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії
та Меморільного музею-кімнати А. Волошина
