Археологія є однією з історичних дисциплін, яка вивчає наше минуле за численними артефактами, які отримані у тому числі і в ході проведених розкопок, різноманітних експертиз та досліджень. І як і кожна професія, ця теж має своє професійне свято. День археолога відзначається 15-го серпня. Про дату і походження цього цікавого професійного свята ходить багато легенд. Хтось говорить про те, що ще до Другої Світової війни, на якихось розкопках у хлопців-археологів душа просила свята та 15-го серпня вирішили відсвяткувати День народження Буцефала, жеребця Олександра Македонського, день, який потім неофіційно став у археологів їх професійним Днем. Хтось прив’язує цей день до початку деяких легендарних експедицій або археологічних відкриттів.
Але серпень відомий в археології не тільки професійним святом. Саме цей місяць вважається часом відкриття могильника епохи здобуття угорцями батьківщини біля с. Соломоново. До Дня археолога та з нагоди річниці відкриття знахідок в Соломонові відділ історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького запланував провести захід, метою якого було поєднати ці дві події. Тому напередодні професійного свята археологів у музеї було проведено цікаву й пізнавальну лекцію про предмети, знайдені в могильнику, зокрема меч, та його вивчення з використанням новітніх методів і технологій.
За даними Й. Гoмпела, що ґрунтуються на листі одного із дослідників могильника, колишнього директора Ужгородської королівської гімназії Еде Сібера, пам’ятка була відкрита у 1875 році під час будівництва залізниці Шаторолйоуйгей – Чоп (насправді будівництво було завершене у 1872 році). Дізнавшись про знахідку, Е. Сібер прибув до Соломонова і на захід від села, на невеликому підвищенні, де робітники знайшли кістки, провів розкопки. На підставі цих даних у літературі за фахом твердо вкоренилася думка, що соломонівські знахідки були знайдені у 1875 році. Однак Т. Легоцький писав, що дослідження могильника в Соломонові відбулося не в 1875 році, а в 1883 році. Причому він знає, що директор Ужгородської гімназії розкопав тут один курган. Йосип Кобаль вказує, що огляд тогочасної преси дав можливість встановити, що розкопки в Соломонові проводилися у серпні 1880 року Еде Сібером та викладачем ужгородської гімназії Іваном Зейканом. Ними було знайдено чимало предметів, серед яких кілька наконечників, дротиків, ніж, стремено, прикраси кінської збруї, пряжки, ґудзики та інше. Отже, соломонівський могильник можливо і був відкритий у 1872 році, але його розкопки проводилися у другій половині серпня 1880 року.
Більш детально про це відкриття розповів слухачам Бейло Балог, здобувач вищої освіти кафедри історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. Він проводив археометалургійне дослідження меча 10 століття з с. Соломоново і ознайомив присутніх із метою та попередніми результатами проведеного обстеження. Увага доповідача була зосереджена на демонстрації особливостей соломонівського меча, визначенні його типу відповідно до прийнятих серед археологів типологій, порівнянні із найбільш наближеними аналогами того ж періоду, знайденими в Угорщині, Польщі та Чехії. Пан Бейло наголосив також на тому, що проведення археометалургійного дослідження дозволяє встановити склад і структуру меча, технологію його виготовлення та приблизно датувати час, коли було викувано предмет.
Після завершення лекції на доповідача посипався шквал питань від зацікавлених слухачів. Їх цікавило все – від того, чим відрізняються технології виготовлення цього меча від подібних до питань вузькоспеціалізованих, зокрема, як саме визначається ширина леза і що могло вплинути на її визначення.
Насамкінець виступила директорка музею Ольга Шумовська, яка від імені колективу музею та присутніх гостей подякувала Бейлу Балогу за цікаву й змістовну розповідь. Вона відзначила, що такі лекції, як і саме проведення дослідження із використанням новітніх технологій, є надзвичайно важливими і цікавими. Це дозволяє отримати нові знання про предмети, які знаходяться у музейних фондах, та відкрити їх як для науки, так і для відвідувачів, із нової, раніше прихованої сторони. Керівниця закладу також наголосила, що в скарбниці музею є чимало предметів, які чекають на свого дослідника, і запросила лектора до їх вивчення.
Варто сказати, що у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Т. Легоцького вперше було проведено рентгенівські дослідження археологічних знахідок та експозиційних предметів. У рамках археометалургійного дослідження було зроблено рентгенівські знімки меча та шаблі, з прямим опроміненням, з використанням різних режимів. Ми дякуємо пану Бейлі за новий цікавий досвід та знання, отримати які стало можливим завдяки такому методу.
Василина Палинчак-Кутузова,
провідний науковий співробітник
відділу історії та краєзнавства
