«Слов’янська писемність – душа всіх слов’янських націй»

    24 травня народи різних країн відзначають День слов’янської писемності та культури. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства.


    Писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу. Після прийняття християнства почали активно будувати церкви. В той же час служби велися все ще на незрозумілій для більшості слов’ян мові (латинь), що і спонукало Кирила до створення азбуки для слов’янських народів. У 863 р. він створює Глаголицю, якою написані найдавніші слов’янські пам’ятки. Вона налічувала 39 літер.

    В ХІ ст. Глаголицю витісняє Кирилиця. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи, чим підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий рівень.


    24 травня в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького працівники науково-освітнього відділу провели пізнавальний, тематичний урок «Слов’янська писемність – душа всіх слов’янських народів» для дітей, які вимушено перебувають на Закарпатті, втікаючи від військових дій. Зав. відділу Марія Марич розповідала дітям, що таке звукова мова, яким було перше письмо, перші книги та як виник перший папір. Основна увага була приділена розповіді про Кирила і його брата Мефодія, їх неоціненний внесок у розвиток слов’янської мови та про Нестора-літописця, якого по праву вважають батьком української історії й словесності.

    На уроці були присутні діти та їх сім’ї з багатьох областей України, які вимушено перебувають на Закарпатті, втікаючи від військових дій і якими займаються волонтери із «Sinema Speis». Вони могли також взяти участь у майстер-класі з розпису пером та зробити малюнок-оберіг на руці.

    Мова служить єдиним засобом вираження думок і почуттів, засобом спілкування між людьми, це вона поєднує спільноту людей в націю і сприяє єдності її культури та звичаїв.

    На завершення заходу діти познайомилися з історією Закарпаття та історією Ужгородського замку. Вони отримали величезне задоволення, багато позитивних емоцій і ще довго будуть ділитися своїми чудовими враженнями щодо набутих знань.