18 травня, до Міжнародного дня музею, у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відкрилася виставка «Барви замкової гори». Митці, які входять до Закарпатської організації Національної спілки художників України, представили свої художні твори, на яких зображений Ужгородський замок та його околиці. Виставку доповнили картини із фондів музею, серед яких і акварельна робота орнітолога, натураліста Олександра Грабаря. Він був одним із тих, хто стояв у витоків створення Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.
 |
| Олександр Грабар і його колекція птахів |
17 серпня цього року ми будемо відзначати 140-річчя від дня його народження. Народився він у Будапешті, а через деякий час його сім’я переїхала до Ужгорода і тут він вступив до Ужгородської королівської католицької гімназії імені Другетів. З 1902 по 1906 рік навчався на філософському факультеті в Будапешті. У 1909 році отримує диплом вчителя природознавства й географії. Деякий час подорожує, а в 1910 році повертається до Ужгорода. З 1911 року працює в своїй рідній гімназії аж до її закриття.
 |
| Гагара чорношия. Експонат із природничої колекції гімназії. |
З музейною справою Олександр Грабар пов’язаний з молодих років. Ще під час навчався захопився птахами, виготовляв опудала й дарував їх природничому музею своєї рідної гімназії. Про це неодноразово повідомлялося у гімназійних звітах. Так, у щорічнику за 1909-1910 навчальний рік є інформація про те, що він передав для гімназії рожевого шпака. По закінченні університету майбутньому педагогу пропонували посаду помічника завідувача зоологічного відділу в Національному музеї Будапешта, але він відмовився й повернувся до Ужгорода. Його птахи експонувалися у Земському музеї Підкарпатської Русі, який знаходився у будівлі жупанату (зараз там художній музей ім. Й. Бокшая). Згодом вони стали частиною орнітологічної колекції краєзнавчого музею. Із 1925 до 1944 року він був завідувачем природничого музею в гімназії, в якому на 1938 рік налічувалося понад 3000 предметів.
 |
| Опудала, виготовлені Олександром Грабарем, зберігаються в Зоологічному музеї УжНУ |
У червні 1945 року в Ужгороді був створений Народний Музей Закарпатської України. Спочатку він знаходився у тій же будівлі, де й колись був Земський музей. Директором було призначено Коломійця І. Г., а заступником – Олександра Грабаря. На цій посаді він перебував недовго і, як свідчить запис у його трудовій книжці, вже з грудня 1945 року очолив відділ природи. У деяких звітах, складених першим директором, Олександр Грабар фігурує як завідувач краєзнавчого відділу. Очевидно так ще називали відділ природи. Так його назвала й Баранова Р. у статті про музей, яка була надрукована в «Закарпатській правді» від 15 лютого 1948 року. У річному звіті Петра Сови (другий директор музею) за 1947 у структурі музею вже чітко вказаний відділ природи.
 |
| Олександр Грабар на бастіоні Ужгородського замку |
Через рік музей було реорганізовано в Історико-краєзнавчий музей республіканського значення. Олександр Грабар залишається на своїй посаді і працює над створенням виставки «Природні багатства, флора і фауна Закарпаття». Розробляє тематико-експозиційний план та збирає експонати. Одна з перших експозицій музею була відкрита 18 серпня 1946 року. У «Закарпатській правді» за 21 серпня 1946 рік є замітка про виставку, в якій вказано, що експонати розміщені в 10 залах. Першого ж дня виставку відвідало понад 100 чоловік. За півтора місяці її оглянули більше 2000 відвідувачів, залишивши хороші відгуки про неї.
 |
| Тематико-експозиційний план природничої експозиції. 1949 р. |
Працюючи в музеї, Олександр Олександрович займався також і науковою роботою. Він збирав та описував експонати, продовжував свої дослідження в області орнітології, розробляв тексти тематичних екскурсій та лекції на природничу тематику. Допомагав також відчистити скульптуру Геракла, яка в 1947 році була встановлена на замковому подвір’ї.
 |
| Інвентарна картка на експонат, складена Олександром Грабарем |
Характеризуючи наукових співробітників, Іван Коломієць зауважив, що всі мають вищу освіту, але не мають музейного досвіду. Олександра Грабаря відзначив як фахівця, що цілком відповідає своєму призначенню. «Добре знає свою справу, допоміг музею зібрати значну колекцію фауни, флори, зразків природних багатств. Склав наукову характеристику флори і фауни Закарпаття. Обстежив та взяв на облік пам’ятники природи», – писав він у звіті про стан Ужгородського музею в 1946 році.
Майже до самої смерті працював Олександр Грабар в музеї. 30 червня після хвороби він помер, залишивши для нас унікальну колекцію опудал птахів. Декілька експонатів є в краєзнавчому музеї, а більша частина зберігається в Зоологічному музеї УжНУ. Окрім птахів він збирав комах, виготовляв вологі препарати, а також багато малював. У музейній бібліотеці зберігаються оригінальні журнали, в яких він публікувався, зокрема й часописи «Подкарпатська Русь» за 1931 рік, в яких була надрукована головна його праця «Птаство Підкарпатської Русі».