В експозиції меморіальної кімнати-музею Президента Карпатської України Августина Волошина представлений цікавий експонат — лист від знайомого (Арх. -15390). Лист був вилучений у Августина Волошина представниками СМЕРШу в Празі під час арешту 15 травня 1945р. Тоді серед вилучених документів були візитки, лікарські рецепти, аркуші з особистими нотатками, кілька фотознімків і цей лист. Всього було 20 архівних матеріалів. Ці документи були передані краєзнавчому музею 15 липня 1999р. на офіційній передачі службою безпеки України в Закарпатській області. Вони стали одними з перших безцінних експонатів при створенні експозиції меморіальної кімнати-музею.
Лист написаний на одному аркуші паперу 12 квітня 1937р. жителем села Есень Іваном Бушко. Автор листа, мабуть, добре знав родину Августина Волошина. Зміст листа носить приватний характер і стосується дружини Ірини Петрик-Волошинної. Лист написаний через рік після її смерті 13 березня 1936р. Іван Бушко повідомляє Августину Волошину про три сни, в яких він бачив люблячу його дружину Ірину.
Текст повідомлення в листі був дуже дорогим для Августина Волошина, оскільки через 8 років після написання він носив його з собою. Лист був складений вчетверо і на згинах в окремих місцях пошкоджений.
Ось, що пише в листі Іван Бушко адресату:
12 квітня 1937р.
Слава Ісусу Христу!
Заявляю славному Великому Мужови, що Ваша Пані три рази явилася мені у сні, а все по півночі.
На Різдво Христове 7 січня 1937р. по півночі, у прекрасному вбранні на біло, лише опасок чорний і просила аби удати…
2-й раз на Благовіщення Пресвятої Богородиці, у краснім саду, указивала вночи, пошла згори з якої сонце сходить рано (блискає) так світло ударило в очі.т
Третій раз 11 квітня з’явилася у Келечині, на цвинтарі і указивала де спочиває славного мужа няньку. На фарі в Келечині, воскликнула: «пом’яни» пом’яни мого мужа, що жиє у краснім саду і наровних листах, при великій воді.
Вічна їй пам’ять блаженний покій
Бушко Іван
Есень(Чоп)
