Щорічно в останню суботу травня в Україні відзначають професійне свято – День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження України. Свято встановлене згідно з Указом Президента України «Про день працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження» від 25 травня 1999 року. Видавнича справа – творчо-виробнича сфера, пов'язана з створенням і масовим поширенням інформаційних продуктів. До них належать книги, брошури, газети, журнали та інші друковані видання.
Значна роль у процесі культурного збагачення суспільства відводиться видавцям. Завдяки їх роботі всі верстви населення держави отримують доступ до цінностей національної та світової літератури. Щоб вшанувати працю професіоналів цієї сфери, в Україні було встановлено професійне свято. Це свято тих людей, хто за родом діяльності задіяний у створенні друкованої продукції – редактори, видавці, ілюстратори, коректори, дизайнери, менеджери, розповсюджувачі та інші.
У бібліотеці Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького зберігається велика кількість друкованих видань 1920 – 1930-их років. Із входженням Закарпаття до складу Чехословацької республіки найбільші позитивні зміни відбулися в галузі культури, у формуванні самосвідомості українців та інших етнічних груп. Уряд Чехословаччини вперше в історії краю створив реальні умови для розвитку національних культур українців, угорців, румунів, євреїв і т. д., кожна етнічна група, зростаючи культурно, беручи активну участь у громадському і політичному житті, змогла вільно визначитися, хто вона така, куди належить, яке її минуле, які шляхи подальшого розвитку. На початку 1920-их рр. у краї створюються нові політичні партії, виникають культурно-освітні товариства та громадські організації. На зламі 1920 – 1930-их рр. у Чехословаччині була проведена освітня реформа. Празький уряд розгорнув широку роботу з піднесення освітнього рівня населення краю. Навчання в школах велося чеською, українською (русинською), угорською ті іншими мовами. Всі ці процеси сприяли бурхливому розвитку видавничої справи у нашому краї. У цей час діяли відомі та маловідомі видавництва та друкарні, які видавали книги, підручники, журнали, різноманітні брошури, газети тощо. Це були друкарня акціонерного товариства «УНІО», друкарня Г. Міравчика, друкарня Ю. Фелдешія, друкарня О. О. Василіян, друкарні «ŠKOLNAJA POMOŠČ» (Школьная помощь), «NOVINA» (Новіна), «Свобода», «Вікторія», Державна друкарня в Ужгороді; видавництва товариства «Просвіти» та «Тиса» та інші. Більшість з них знаходилася в Ужгороді та Мукачеві. На світлинах можна побачити деякі їх видання.