Таємниці Ужгородського замку. Коли і як зникли три птахи з герба Другетів

1. Дерев`яний міст та вхід до палацу Ужгородського замку

    У самому центрі древнього Ужгорода височіє Замкова гора, на вершині якої знаходиться могутній, суворий, овіяний легендами Ужгородський замок. Ця найдавніша та найцінніша історико-архітектурна пам'ятка міста є його візитівкою. Замок має давню та цікаву історію, до наших днів зберігся у чудовому стані, чим притягує до себе сотні тисяч туристів щороку. І це не дивно, адже саме замок став тим ядром навколо якого почало розростатися місто.

2. Головний вхід до палацу Ужгородського замку. 2019 р.

   Протягом майже чотирьох століть історія Ужгорода і угорської держави була тісно пов’язана з родом графів Другетів. Першим до Угорського королівства прибув Філіп І Другет, який на початку ХІV ст. отримав від короля Карла Роберта у якості гонору Ужгородський замок та належну до нього територію, а у 1322 – 1327 роках обіймав посаду королівського палатина (першого міністра). За час володарювання у краї, Другети збудували, а точніше докорінно перебудували Невицький та Ужгородський замки. Багато для розбудови замку та міста зробили такі представники цього роду: Іштван V (? – 1599), Дєрьдь ІІІ (1583 – 1620), Янош Х (1611 – 1645) та Дєрдь IV (1633 – 1661).

3. Малюнок герба Другетів зроблений Тиводаром Легоцьким

   Наукові дослідження, а саме обстеження замку спеціалістами Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління у 1968 – 69 років, доводять, що замок, який зберіг основні риси до наших днів, будувався і перебудовувався у кілька етапів протягом ХІV – ХVІІ ст. Спочатку у ХІV – ХV  ст. були зведені з каменю східне та західне крило палацу, які між собою з'єднувалися фортечними стінами. Ці споруди були обнесені сухим ровом та земляним насипом із частоколом. Зведені вони були у романському стилі.

4. Фрагмент плану Ужгородського замку. 1760-ті роки

   Останні суттєві перетворення замку родиною Другетів були здійснені у кін. ХVІ – середині ХVІІ ст.. У кінці ХVІ ст. перебудовано палац Ужгородського замку, зведено могутні вежі в усіх чотирьох кутах та з'єднано житловими приміщеннями східне та західне крила палацу. Тогочасну перебудову замку пов'язують із одним з найбільших землевласників Північно-Східної Угорщини – Ужанським та Земплинським наджупаном Іштваном V Другетом. Він десь між 1580 – 1588-им роком вигнав силою з Ужгорода вдову Міклоша Другета з дочками і захопив їх володіння. (фото 1).

5. В`їзна брама палацу Ужгородського замку. 1930-ті роки

   Для спорудження замку-палацу використано переважно андезит та базальт, які видобували у кар'єрах в околицях Ужгорода. Тесаний камінь пісковик використовували для обрамлення вікон, дверей і т. д. Кладка стін виконана на вапняному розчині. У стінах, товщина яких сягає 2.5 м., були заховані таємні переходи та сходи. Ними можна було таємно переміщатися всередині споруд та виходити за межі фортеці. Деякі збереглися до наших днів. Перекриття приміщень переважно склепінчасті. Їх кладка виконана із цегли, яку вже починаючи з ХVІ ст. застосовують у будівництві. У частині споруди перекриття було облаштоване по масивних дубових балках, і саме вони зазнали найбільшої руйнації під час масштабної пожежі в 1728 році.

6. В`їзна брама палацу Ужгородського замку. 1968 р.

   Потрапити у палац можна було через єдині ворота, які закривалися підйомним мостом. Вхід, як і частина вікон та дверей, був прикрашений білокам'яним порталом у стилі ренесансу. На обрамленні головних воріт палацу (внутрішнього замку) є викарбувана дата 1598 (у деяких джерелах 1592). Тобто до цього часу були завершені основні будівельні роботи. Над воротами у стіну було замуровано камінь з висіченим гербом родини Другетів. (фото 2)

7. В`їзна брама палацу Ужгородського замку. 1970-1980-ті роки

   У 1884 році відомий краєзнавець, засновник музейної справи на Закарпатті Тиводар Легоцький в угорському науковому журналі «Турул» подав інформацію про старий родинний герб Другетів, який зберігся над головним входом до замкового палацу. Геральдичний щит розміщувався над карнизом, практично стояв на ньому. Вчений не тільки подав досить детальний опис герба, але і зробив точний його малюнок. Це була майже квадратної форми кам'яна плита з майстерно витесаним рельєфним зображенням. У обрамленні  декоративної  смужки (облямівки) знаходиться центральна композиція, розділена навпіл стрічкою з трьома пряжками. У верхній частині зображені чотири птахи, у нижній – три. Повернуті всі вони у праву геральдичну сторону У голові композиції рослинний орнамент із декоративного стилізованого листя. Композиційно герб нагадує інші відомі нам герби та гербові печатки роду Другетів ХVІ – ХVІІ ст.. Т. Легоцький зазначає, що вже на той час кам'яна плита була потріскана, а нижня частина майже повністю втрачена. (фото 3)

   На сьогоднішній день триває дискусія, які птахи зображені на гербі Другетів: шпаки чи дрозди. Цікаво, що при описі герба науковець кілька разів вживав слово птахи не вказуючи їх видову назву. А в дужках один раз, можливо як припущення написано «seregéli», що з угорської мови перекладається як шпак. Не заглиблюючись у дослідження цього питання хочеться зазначити, що чорний дрізд є рідкісною фігурою у європейській геральдиці. Найчастіше його застосовували у територіальній геральдиці Франції і рідше на родових гербах. А от шпак є негеральдичною фігурою і використовується переважно у територіальній геральдиці. (фото 4)

   У ХІV ст. невеликих птахів у геральдиці називали мерлетами. Пов'язували їх появу з хрестоносцями, які розміщували на своїх гербах невеликих пташок символізуючи тим самим їх мандрівний спосіб життя. Нерідко птахів зображували без лапок та дзьобів, що символізувало поранення та втрату кінцівок. Поступово із закінченням епохи хрестових походів у дворянських родових гербах мерлети перестають використовувати.

   На світлині 1930-их років ще чітко видно вцілілу верхню частину старовинного герба з чотирма птахами та пряжками внизу. Нижня частина геральдичного щита вже була втрачена на той час. Можливо, причиною цього стало встановлення металевого піддашка над кам'яним карнизом. Нагадаємо, що на той час у замку діяла Ужгородська духовна семінарія Мукачівської греко-католицької єпархії (1778 – 1945). (фото 5)

   А от на знімку 1968 року на місці геральдичного щита бачимо тільки велику вирву у стіні. Точно не відомо коли протягом трьох десятиліть було остаточно втрачено чи демонтовано старий герб Другетів, який служив стражем замкових воріт майже три століття. (фото 6) У ході реставраційних робіт було зроблено реконструкцію, але на жаль, не зовсім точну. Було відтворено тільки верхню частину геральдичного щита із чотирма птахами та стилізованим листям. (фото 7) Маємо надію, що в майбутньому на основі малюнку Т. Легоцького над в'їзною брамою палацу буде відтворено повний герб Другетів. 


Михайло Джахман – завідувач відділу
експозиційної та науково-методичної роботи