Підписання меморандуму про співпрацю: нові можливості та перспективи

 Сьогодні між Закарпатським ОКМ ім. Т. Легоцького та Ужанським національним природним парком було підписано МЕМОРАНДУМ

про співпрацю та партнерство.
Під час зустрічі між директорами були обговорені питання важливості збереження природи та культури регіону. Зі слів директорки музею Ольги Шумовської: «Ми завжди прагнемо знайти нові способи залучення відвідувачів до природи через мистецтво та історію.Спільні ініціативи з національними парками можуть стати чудовою можливістю для цього».
Ярослав Шукаль - директор Ужанського національного природного парку національних інтересів: «І ми зацікавлені в тому, щоб підвищити рівень освітньої роботи, адже екологічне виховання сьогодні є найбільшим. Ми готові обмінюватися досвідом і ресурсами».
Після короткої сторони перейшли до обговорення деталей майбутнього співробітництва. Підписаний двома сторонами меморандуму передбачає:
* Спільні екскурсії та виставки, що об'єднують природні експонати музею та інформацію про біорізноманіття, яку пропонує національний парк.
* Розробку програми, в якій поєднуються наукові дані та культурні аспекти.
* Проведення наукових конференцій та майстер-класів для обміну досвідом між фахівцями та відвідувачами.
«Цей меморандум – крок до зміцнення зв’язків між нашими установами. Вважаю, що ми можемо здійснити багато корисних ініціатив», – зазначила Ольга Шумовська, підписуючи документ.
Ярослав Шукаль також оголосив: «Це відмінна можливість для обох сторінок. Ми можемо зібрати більше інформації про природу, а ви — більше залучити людей до природних наук».
Після підписання меморандуму завідувач сектору природи Руслана Джахман та науковий співробітник Олександра Кость провели директору національного парку пану Ярославу Шукалю екскурсію по природним експозиціям музею.
Під час екскурсії сторони обговорювали можливості інтеграції екологічних програм парку з освітніми ініціативами музею. Було пропонуємо провести виїзні лекції на території парку, що дозволить поєднувати теоретичні знання з практичним досвідом.
Зустріч завершив позитивну атмосферу, обидва керівників зазначили, що це стане початком великої і важливої ​​справи для нашої природи та розвитку освітніх програм збереження.
Адміністрація музею

Давні фортифікації Ужгородського замку

 27 березня відбулася тематична екскурсія «Таємниці фортифікаційних укріплень Ужгородського замку». Ужгородський замок найбільш популярний та відвідуваний туристичний об'єкт Ужгорода. Сотні тисячі відвідувачів, які бажають доторкнутися до нашої історії, радо замість древня фортеця щороку. І що вперше бачать туристи підходячи до замку? Їх зустрічають можливі приземісті фортифікаційні укріплення та величні бастіони. Про бастіонну системуукріплень та ще давніші оборонні укріплення фортеці для членів Асоціації фахового туристичного супроводу Закарпаття пояснює Михайло Джахман – завідувач відділу Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького.

Наукові дослідження доводять, що замок, який зберіг основні риси до наших днів будувався і перебудовувався в кількох етапах протягом ХІV – ХVІІІ ст. Спочатку в ХІV – ХV ст. у романському стилі були зведені з каменю східне та західне крила палацу, які між собою з'єднувалися фортечними стінами. Ці споруди були обнесені сухим ровом та земляним насипом.
Останні суттєві перетворення родиною Другетів у замковому палаці (внутрішньому замку) були здійснені у кін. ХVІ – середині ХVІІ ст. У 1590-их роках перебудовано замковий палац, зведено можливі вежі в усіх чотирьох кутах та з’єднано житловими приміщеннями східне, західне та південне крила палацу. Тогочасну перебудову замку пов'язують із одним із найбільших землевласників Північно-Східної Угорщини – Ужанським та Земплинським наджупаном Іштваном В Другетом.
Бастіонні регулярні замки, до яких унікальний ужгородський і які збереглися до нашого часу, становлять велику науково-культурну цінність насамперед як пам’ятки історії та архітектури. Зовнішні фортифікаційні споруди бастіонного типу Ужгородського замку мають форму неправильного чотирикутника, а після добудови в кінці ХVІІ ст. п'ятого клиноподібного бастіону конфігурація стає наближеною до неправильного п'ятикутника. Південно-східний і південно-західний бастіони побудовані на взірець укріплень новоіталійської школи. Дві інші бастіони мають різні розміри, конфігурацію й просторовий уклад, що ускладнює з'ясування, за якою системою їх побудовано. Причиною цього є, імовірно, особливості рельєфу Замкової гори.
Це масштабне будівництво пов'язують з іменем Дєрдя IV Другета (1633-1661). Дєрдь IV–вихідець з гуменської гілки роду Другетів, єдиний син Яноша Х Другета та Анни Якушич-Другет. Він успадкував титул наджупана Ужанського комітату. У війнах з турками був обраний командувачем Кошицького та Земплинського дворянського ополчення. Помер у молодому віці 9 жовтня 1661 р.
Клиноподібний бастіон звелів для північно-східної сторони, яка практично не прострілювалася артилерією з кутових бастіонів. Біля бастіону видно замурований вихід з дати на поперечині: 1653.
Кладка стін – бутова кам'яна. Для спорудження укріплень використано переважно андезит та базальт, які виглядали в кар'єрах в околицях замку. Тесаний камінь пісковик (білий вапняк) застосований для карнизу, обрамлення воріт, бійниця та ін. д. Кладка виконана на вапняному розчині. У відновлювальних роботах у кладці застосовували і червону повнотілу цеглу. Зовні стіни бастіону зведені під кутом – внизу до верху звучать. Внутрішня частина стіни вертикальна. Таким чином збільшена міцність укріплень. Товщина фортечних стін у верхній частині у середньому становить 2,1 – 1,7 м, але переважно 1,9 м. Найтовстіша частина фортечної стіни біля в'їзної брами – 2,1 м, а найтонша між північно-східним бастіоном та палацом – приблизно 1 м.
погано на значущість таких пам'яток, вони залишаються не дослідженими, маловивченими і не реставрованими у повному об'ємі. Як підказує світовий досвід музеєфікації подібних об’єктів є найкращим рішенням для їх та збереження подальшого використання. На практиці процесу музеєфікації потрібне комплексне наукове дослідження фізичного стану замку з подальшим проведенням консерваційно-реставраційних робіт, реконструкцією первісного природного та культурно-історичного навколишнього середовища, відновленням типових художньо-архітектурних елементів об’єкта, організацією деяких умов екскурсійно-туристичного огляду.
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії та Меморіального музею-кімнати Августина Волошина

Публікуємо деталі краєзнавчої зустрічі, що відбудеться завтра о 15:00 в Ужгородському замку🏰 Долучайтесь, буде цікаво і пізнавально!

 



Лекція «Інноваційні та комунікаційні технології музею в соціокультурному просторі»

 Сьогодні у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбулася зустріч зі студентами Академії культури та мистецтв, а саме першокурсниками напряму «Хореографія».

Під час лекції говорили про те, як сучасні музеї використовують інноваційні технології для залучення аудиторії, які існують комунікаційні стратегії, як вибудовується взаємодія з відвідувачами різних вікових категорій. Окрему увагу приділили концепції «Життя в моменті» – створенню яскравих музейних вражень та інтерактивних форматів роботи.
Лекція стала не лише навчальною, а й практичною – під час обговорення учасники запропонували цікаві ідеї виставок, виступів і проєктів, які можуть доповнити майбутні заходи музею.
Дякуємо за активну участь та сподіваємося на подальшу співпрацю!
🤝✨
Горкій І. В. - завідувач відділу маркетингу та розвитку музею

Щира подяка справжнім патріотам України та Закарпаття від музею

 Протягом останнього місяця військовослужбовці з різних підрозділів та волонтери передали до Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького предмети, які після наукової атрибуції доповнять експозицію «За Україну, за її волю», присвячену російсько-українській війні та музейну збірку. Вони стануть матеріальним свідченням страшної війни для майбутніх поколінь, будуть розповідати про військовослюжбовців, які взяли участь у захисті нашої країни.

Офіцер медичної служби, лікар медичного пункту 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128-ї ОГШБР Ерік Глеба передав пластиковий контейнер для транспортування артилерійських боєприпасів 155 мм. Військовослужбовець Олександр Волосянський передав шеврон 68-го батальйону «Закарпатські шаркані» 101-ї окремої бригади територіальної оборони.
Зарядний картуз (мішок) для заряду 155-мм снаряду гаубиці AS – 90 (Великобританія), контейнер для капсулів (запалів) для 155 мм артилерійських снарядів до гаубиці AS-90. KZ-984/ 01-24/ 1003M та гільзи від підствольного гранатомета до АК – 74 передано військовослужбовцем 3-ї ОШБр через Віктора Мазура вчителя історії Ужгородського ЗОШ І – ІІІ №9, методиста Закарпатського обласного центру дитячої та юнацької творчості.
Меморіальний предмет музей отримав від Софії Драбюк. Це підсвічник з гільзи автоматичного гранатомета, який передав у табір «Строкаті єноти» військовослужбовець, поет Максим Кривцов, позивний «Далі», автор збірки «Вірші з бійниці». Він був ментором в цьому таборі. Загинув 7 січня 2024 року. Свічку власноруч виготовила Софія Драбюк.
Співробітники Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького дякують Еріку Глебі, Олександру Волосянському та іншим військовослужбовцям, які в непростій бойовій обстановці, в короткі миті перепочинку, не забувають про музеї та збереження пам'яті для майбутніх поколінь. Вдячні волонтерам, патріотам, друзям та партнерам нашого музею за постійне поповнення музейної збірки. Музейні предмети вкрай важливі для документування історії воєн, адже вони значно розширюють та поглиблюють наші знання про ці події. А наш обов'язок як музейників зберегти та розповісти історію цієї війни, передати цю пам'ять нащадкам, а громадян – постійно підтримувати наших військових.
Михайло Джахман
завідувач відділу новітньої історії
та Меморільного музею-кімнати А. Волошина

Колаборація освіти та культури: фотосесія в музеї

 Сьогодні у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбулася цікава співпраця з молоддю. Після лекції «Просування національного мистецького продукту та мистецький менеджмент» в ході жвавих обговорень дійшли до питання просування послуг музею.

Однією з найцікавіших для студентів виявилася послуга проведення фото- та відеозйомок у залах експозицій та на території музею. Саме тому було прийнято рішення провести тематичну фотосесію, яка не лише допомогла студентці отримати практичний досвід, а й стала частиною стратегії популяризації музею. Незабаром покажемо вам готові фото.
📷
Результат:
▫️
студентка отримала якісні фото в цікавих локації та практичний досвід роботи у культурному просторі
▫️
музей – нові матеріали для просування цієї послуги
📍
Вартість послуги – 2000 грн (робоча група до 3 осіб).
💡
Якщо у вас більша команда (наприклад, весільна фотосесія), кожен додатковий учасник оплачує вхідну плату за відвідування музею.
🎥
Якщо вам потрібна унікальна локація для зйомок, де історія переплітається із сучасністю – наш музей ідеально підходить! Деталі можна уточнити в адміністрації.
Щоб замовити послуги напишіть нам листа на офіційну пошту zamokung@gmail.com
Збережіть важливі моменти в атмосфері історії!
💙
Горкій І. В. - завідувач відділу маркетингу та розвитку музею
Модель та студентка академії: Савко Олександра

Сергій Жадан в Закарпатськму ОКМ ім.Т.Легоцького


 

Колаборація освіти та культури: фотосесія в музеї

 Сьогодні у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького відбулася цікава співпраця з молоддю. Після лекції «Просування національного мистецького продукту та мистецький менеджмент» в ході жвавих обговорень дійшли до питання просування послуг музею.

Однією з найцікавіших для студентів виявилася послуга проведення фото- та відеозйомок у залах експозицій та на території музею. Саме тому було прийнято рішення провести тематичну фотосесію, яка не лише допомогла студентці отримати практичний досвід, а й стала частиною стратегії популяризації музею. Незабаром покажемо вам готові фото.
📷
Результат:
▫️
студентка отримала якісні фото в цікавих локації та практичний досвід роботи у культурному просторі
▫️
музей – нові матеріали для просування цієї послуги
📍
Вартість послуги – 2000 грн (робоча група до 3 осіб).
💡
Якщо у вас більша команда (наприклад, весільна фотосесія), кожен додатковий учасник оплачує вхідну плату за відвідування музею.
🎥
Якщо вам потрібна унікальна локація для зйомок, де історія переплітається із сучасністю – наш музей ідеально підходить! Деталі можна уточнити в адміністрації.
Щоб замовити послуги напишіть нам листа на офіційну пошту zamokung@gmail.com
Збережіть важливі моменти в атмосфері історії!
💙
Горкій І. В. - завідувач відділу маркетингу та розвитку музею
Модель та студентка академії: Савко Олександра

ПОПОВНЕННЯ МУЗЕЮ АНТИКВАРОМ

  До поповнення антикваром Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоького не вперше долучилися музейні благодійники і меценати, серед яких Володимир Мага і Юрій Христенко. 26 березня ми отримали в дарунок 2 антикварні стільці кінця ХІХ століття у доброму стані збереженості, які не потребують реставрації. Стільці мають гарні вигнуті ніжки, їх каркаси виготовлені з міцного дерева. Для оббивки використано щільний, вишуканий жакард з рослинним орнаментом на світлому тлі. Вироби з такого міцного, тканого полотна здатні прослужити довгі роки, практично не змінюючи свій первісний вигляд

Хочеться внести розкіш у музейний інтер'єр, тому наукові співробітники вже роздумовують, як доповнити цими чудовими предметами вжитку наші експозиції.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства

Запрошуємо на роботу

 


Рубрика «Мій улюблений експонат» ( до 80-річного ювілею створення музею)


 

Про що розповідають експонати?

 Щороку 24 березня в усьому світі Всесвітній День боротьби з туберкульозом. В Україні цей день також визначено як Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом. Сам 24 березня 1882 року доктор Роберт Кох оголосив про те, що він відкритий бактерію, що захворів на туберкульоз. Завдяки цьому з'явилася можливість розробити методику діагностики та лікування цієї недуги.

Перші згадки про активну боротьбу з туберкульозом (внароди – сухоти, гиртига, хвороба грудей) в нашому краї відносяться до 1920-их років, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини. В експозиції Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького «Закарпаття між двома світовими війнами» виставлено оригінальний музейний предмет, який є матеріальним підтвердженням цих слів. Відповідно до інвентарного опису – це «кружка» (кухоль) для жертв «Ліги Масарика боротьби з туберкульозом», яка діяла по всій території Чехословаччини. Боротьба з туберкульозом у ті часи набула загальнонаціональних масштабів, бо вважалося, що кожен сьомий житель республіки в 1919 році був заражений цією недугою. Надзвичайно багато хворих було серед дітей. Статистичні дані цього періоду свідчать, що померлих від туберкульозу було більше, ніж уперше захворілих. У звіті про діяльність мукачівського відділення Товариства Чсл. «Червоного Хреста» міститься інформація про «кружкові» збори пожертв. протягом 3 травня 1925 року в 50 кружках, розміщених у різних частинах міста, було зібрано понад 1700 крон. Відділення «Червоного Хреста» в Ужгороді було відкрито 18 січня 1920 року, а в Мукачеві в квітні цього року.
Відома журналістка Тетяна Літераті у статті «Втрачений Ужгород: Дім народного здоров’я» наводить цікаві факти про захворювання на туберкульоз у нашому краї. Так в ті часи навіть в Ужгородській гімназії в певні роки було до 50-ти хворих на цю недугу. «Дім народного здоров’я» (центр спостереження за здоров’ям населення) у 1930-х роках запровадив щорічний огляд учнів ужгородських навчальних закладів. Для діагностики почали використовувати рентген-апарати.
«Масарікова ліга боротьби з туберкульозом» спільно з Товариством Чсл. «Червоного Хреста», який очолювала дочка президента Чехословацької Республіки Томаша Масарика Аліса Масарик у ті роки відкрили в краю 18 амбулаторій, куди могли бачити хворі. Ці організації спільно проводили велику просвітницьку роботу, особливо серед молоді, яку намагалися привчити до гігієни. У місцевій пресі була масштабна інформаційна кампанія. В експозиції музею можемо побачити профільні медичні видання та короткі, в яких весь час нагадували і хворим, і здоровим, що туберкульоз – хвороба небезпечна, але виліковна, якщо на неї вчасно звернути увагу. Ця інформація актуальна і зараз, тож слідкуйте за своїм здоров'ям і зверніться до лікарів вчасно.
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії,
Меморіального музею-кімнати А. Волошина

Практика студентів біологічного факультету в музеї

 Студентки 4-го курсу біологічного факультету за напрямом підготовки «Біологія» Олександра Кость та Вікторія Станинець пройшли другу частину виробничої практики, яка тривала з 24 лютого по 23 березня. Під керівництвом завідувачки сектору природи Руслани Джахман вони продовжували знайомитися з роботою музею, зокрема сектору природи. Цього разу вони довідалися про сучасні методи залучення молоді до музею і взяли участь у проведенні квесту для дітей. Руслана Василівна розповіла, як підготувати завдання для квесту так, щоб вони були нескладні, але давали певні знання, як розробити маршрут, тощо. Також завідувачка сектору природи показала їм інтерактивні стенди, які були виготовлені спільно з Інститутом еколого-релігійних студій за підтримки Союзу охорони природи та біорізноманіття Німеччини і вони дуже вдало доповнюють експозицію «Природа Закарпаття».

Основна увага була приділена створенню спільної з Зоологічним музеєм УжНУ виставки «А що там у гнізді?». Практикантки мали можливість побачити всі етапи підготовки: оформлення документації, відбір експонатів у фондах, чистка експонатів, складання тексту та етикетажу. Окрім цього вони збирали природній матеріал, фарбували підставки та викладали експонати у вітрини.
Під час практики студентки працювали у відділі фондів з інвентарними книгами «Зоологія». Вони вносили інформацію про музейний предмет в електронну базу і таким чином досліджували зоологічну колекцію в музеї.
Приємно відмітити, що одна зі студенток Олександра Кость стала частиною колективу Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького і вивчає музейну справу як старший науковий співробітник сектору природи.
Руслана Джахман,
завідувачка сектору природи

Запрошуємо

 


Семінар "Знищена природа: Як війна впливає на екосистеми України"

 Сьогодні у Закарпатському краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького відбувся семінар, присвячений екологічним наслідкам війни в Україні. Захід, організований у співпраці з Біологічним факультетом УжНУ, приурочений до Міжнародного дня води та Міжнародного дня лісів.

Що обговорювали?
🔹
Природні території на лінії фронту
Олександр Ходосовцев, доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету, розповів про руйнування Національного природного парку "Кам’янська Січ". Бойові дії та військова техніка не лише знищують ландшафти, а й призводять до забруднення ґрунтів і води важкими металами та вибуховими речовинами.
🔹
Підрив Каховської ГЕС та його наслідки
Михайло Муленко, в.о. завідувача сектору охорони природи Національного заповідника "Хортиця", детально проаналізував екологічні втрати після підриву дамби. Одним із найбільш постраждалих місць є загальногеологічний заказник "Дніпровські пороги" – територія, що після десятиліть затоплення знову опинилася на поверхні, але в дуже деградованому стані.
🔹
Що буде з дном колишнього Каховського водосховища?
Анна Куземко, докторка біологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, пояснила, як змінюється рослинність після катастрофи.
Чому це важливо?
✅
Війна нищить природу не менше, ніж міста та інфраструктуру. Втрата лісів, водойм і степів вплине на клімат, сільське господарство та здоров'я людей ще десятиліттями.
✅
Наслідки підриву Каховської ГЕС – не лише зникнення водосховища, а й загибель річкових екосистем, забруднення води та зміни у ґрунтах, що можуть зробити території непридатними для життя.
✅
Відновлення природи потребує комплексного підходу: наукових досліджень, державної політики та міжнародної підтримки.
Цей семінар – ще один важливий крок у документуванні екологічних злочинів війни та пошуку рішень для майбутнього відновлення довкілля України. Війна змінює нашу природу прямо зараз, але вже сьогодні ми маємо думати про те, як її врятувати.
Кость Олександра,
ст.науковий співробітник сектору Природи

Відкриття виставки «А що там у гнізді?

 До Всесвітнього дня Землі 20 березня у Закарпатському ОКМ ім.

Т. Легоцького відкрили виставку «А що там у гнізді?». Пташине гніздо – місце, в якому птах відкладає та висиджує свої, а в деяких випадках чужі яйця і вирощує пташенят завжди приваблювало увагу людей. Їх завжди цікавило, що там відбувається. На виставці можна побачити пташині гнізда із фондів Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Т. Легоцького, зокрема гніздо-рукавичку ремеза – майстра будівельної справи серед птахів. Також гніздо горлиці садової, виготовлене з металічного дроту, кулясті гнізда співочих птахів тощо. Для молодших відвідувачів презентовано гру «Юний птахознайко», яку музей отримав у подарунок від Українського товариства охорони птахів.
Пташині кладки презентував Зоологічний музей УжНУ. Тут представлено яйце рідкісного сипа білоголового, білі в червону крапочку яйця синиці великою, блакитні – співочого дрозда та інших видів птахів. Доповнюють виставку фото пташенят та малюнки Ігоря Землянських
Відвідувачів привітала директор музею Ольга Шумовська. Вона подякувала ЗСУ за можливість працювати і розвивати музей. Завідувач Зоологічного музею Арпад Крон розповів про колекції зоомузею і відмітив, що це дуже хороша ідея створювати спільні виставки, оскільки у Закарпатському ОКМ більше відвідувачів і це гарна можливість популяризувати свої експонати.
Оскільки Ігор Землянських не зміг приїхати на виставку, то його роботи презентував Олександр Бобко видавець і коородинатор громадської ініціативи «Пернаті друзі». Про ідею створення виставки розповіла авторка, завідувачка сектору музею Руслана Джахман.
Запрошуємо оглянути виставку, яка буде тривати два місяці і пам’ятайте про те, що в природі в гніздовий період у гнізда заглядати не можна. Свою цікавість можна задовільнити в музеї або онлайн, оскільки науковці для своїх досліджень вже встановлюють у деяких гніздах камери відеоспостереження.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи

Участь у журі конкурсу «Голос душі»

 Упродовж 17-21 березня 2025 року відділом екології та природоохоронної роботи КЗПО „ПАДІЮН” проведено обласний етап Міжнародного конкурсу еколого-валеологічної спрямованості. Його темою цьогоріч була «Голос душі». Основною метою конкурсу є формування екологічної культури, мислення, розвитку спостережливості, виховання любові до природи, вивчення флори й фауни рідного краю.

Журі, до складу якого входила і завідувачка сектору природи Руслана Джахман, оцінювали роботи у двох номінаціях: «Природні об’єкти очима дітей» (прикраси або аксесуари) та «Екологічна сумка з мотивами природних об’єктів» . Експерти відзначили високий рівень всіх робіт і фантазію учасників та відібрали найкращі вироби, які будуть надіслані на фінальний етап до Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді в місто Київ.
Руслана Джахман,
завідувач сектору природи

Міжнародна музейна співпраця розширюється

  Цей тиждень у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького виявився напрочуд насиченим. Це і просвітницькі та патріотично-виховні заходи до відзначення 86-річниці Карпатської України, літературний вечір “Поетичне слово рідної землі”, прийом делегацій з державних установ, візит музеєзнавців з Угорщини.

19 березня до нашого музею навідалися директор угорського музею Мігая Мункачі у м. Бекешчобо, відомий археолог, музеєзнавець, доктор Габор Бачмегі разом із археологом Мати Фюлепом у супроводі директора Угорського дому ім. Мігая Мункачі в Мукачеві Йосипа Торпої і менеджерки Культурного центру Аніти Пфайфер. Перший візит угорських музейників до Ужгородського замку, знайомство з музейними експозиціями, особливо з виставками, де представлені археологічні артефакти, викликали жвавий інтерес у них. Директор музею Ольга Шумовська коротко ознайомила присутніх не тільки з історією міста і краю, але й із становленням самого музейного закладу, до 80-річчя заснування якого активно готуються музейники. На прохання гостей Ольга Юріївна детально розповіла про проведення археологічних розкопок середньовічної церкви Св. Юрія на території замку, наукове представлення знайдених предметів у експозиціях і виставках. Угорських спеціалістів цікавили і кількість відвідувачів музею, і фінансова діяльність, і активність закладу у такий важкий час, який переживає Україна.
Пан Габор Бачмегі, даруючи нашому музею добірку наукових і науково-популярних видань про історію музею М. Мункачі, археологічні розвідки музейних археологів у Карпатському басейні, запевнив у готовності до співпраці музейників.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства

До Всесвітнього дня поезії співробітники Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького декламують вірші Федора Потушняка із збірки «Можливості»


 

До Всесвітнього дня поезії


 

Вшанування пам'яті Ласло Пушкаша через призму світського та церковного живопису

  У рамках міжнародної співпраці музеїів завідувач відділу історії та краєзнавства Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Валерія Русин 18 березня ц.р. була запрошена на урочисте відкриття тимчасової виставки “Прагнення до святого” у Греко-католицькому музеї у м. Ніредьгаза в Угорщині. Подія присвячена вшануванню пам'яті греко-католицького священника, художника Ласло Пушкаша (1941-2023).

Ласло Пушкаш, народжений в м. Ужгород, у 1960-70-і роки був одіозною фігурою у художньому житті краю. Вивчав не тільки світське мистецтво, але й сакральне, досліджував історію греко-католицької церкви на Закарпатті. Вже проживаючи з родиною в Угорщині, закінчив Римо-католицьку богословську академію імені Петра Пазманя, в 1993 році був рукопокладений на священника Мукачівської греко-католицької єпархії. Був не тільки визначним художником, педагогом, але й багато зробив у справі беатифікації Олександра Хіри, Петра Павла Ороса та інших священномучеників Мукачівської греко-католицької єпархії.
Урочисто звучали церковні хорали у виконанні хору ім. Святого Атанаса протягом усієї церемонії відкриття. Кількість робіт - а це і композиції для мозаїки, ескізи стінних розписів, ікони, оригінальні світські полотна, - вражає. Тому багатогранна творчість Ласло Пушкаша розділена на три частини і представлена на даній виставці у кількох аспектах. На цьому наголосила у своєму вітальному слові куратор виставки – донька Ласло Пушкаша, доктор Янкани Бернадетт Пушкаш, історик мистецтва. Як підкреслила у своєму виступі директор музею доктор Ірен Сабо, для того, щоб мати змогу представити якомога більше робіт, одну з кімнат четвертого поверху Греко-католицького музею, яка функціонувала як склад, навіть переобладнали під виставковий простір.
Одним із особливих експонатів тимчасової виставки є ікона-релікварій із зображенням Блаженного Теодора Ромжі, якому Ласло Пушкаш присвятив не тільки іконописні зображення, але й видання його біографії, яке побачило світ на семи мовах.
На другому поверсі глядачі можуть побачити коротку добірку світських робіт художника. Тут ми споглядаємо мотиви Ужгорода і Закарпаття: Ужгородський замок, Карпати, копиці, народне вбрання. Ласло Пушкаш малював народний костюм, танці, побут Закарпаття, але це не прості сцени з життя. Кожна з них має зміст, дещо критичний до системи, суворий, розписаний відповідно до власних внутрішніх правил, - згадувала на відкритті виставки донька Ласло Пушкаша. У третій частині виставки представлені ікони.
Меморіальна виставка у Греко-католицькому музеї в м. Ніредьгаза діятиме до середини грудня 2025 року.
Валерія Русин,
завідувач відділу історії та краєзнавства музею

Делегація Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відвідала ЗОКМ ім. Т. Легоцького

 19 березня Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького приймав у себе особливих гостей – делегацію Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Для відвідувачів було організовано оглядову екскурсію, під час якої вони мали змогу познайомитися з багатою історією та культурною спадщиною нашого краю.

Під час екскурсії представники Міністерства юстиції ознайомилися з найцікавішими експонатами музею, серед яких старовинні артефакти, рідкісні документи та унікальні витвори мистецтва. Особливе враження справила експозиція, присвячена історії Закарпаття.
Колектив музею висловлює щиру подяку делегації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за інтерес до історико-культурної спадщини нашого краю. Такі зустрічі є надзвичайно важливими, адже вони сприяють налагодженню діалогу між державними установами та культурними закладами, допомагають популяризувати історію та традиції нашого народу.
Ми переконані, що подібні візити зміцнюють взаєморозуміння та створюють нові можливості для співпраці. ЗОКМ ім. Т. Легоцького завжди відкритий до нових ініціатив та готовий і надалі працювати разом задля збереження культурної спадщини та розвитку освіти в Україні.
Лесів Михайло,
завідувач відділу нуково-освітньої роботи.