Метою введення такого свята, є, як сказано в самому указі – зміцнення єдності і злагоди Українського народу, утвердження української національної та громадянської ідентичності, сприяння вільному розвитку культурного розмаїття корінних народів і національних меншин (спільнот) України, засвідчення поваги до їх внеску у відстоювання державного суверенітету і незалежності України, у збройну боротьбу з державою-агресором, а тому було ухвалене рішення установити в Україні День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття і відзначати його щорічно 21 травня. Раніше президент України Володимир Зеленський провів зустріч з представниками національних спільнот і корінних народів України та оголосив про запровадження в Україні Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття.
«Зустрівся з представниками національних спільнот і корінних народів України. Вдячний всім за єдність у захисті нашої держави і нашої спільної незалежності у війні, на фронті, де є представники всіх наших народів – усі громади України. Вдячний за той внутрішній мир в Україні, який характеризує нашу державу й допомагає вистояти в цей час», – написав він.
В контексті історії та сьогодення Закарпаття відзначення такого явища є особливо актуальним і разом з тим не новим. Так, ще 27 вересня 2024 року в Ужгороді, Закарпаття, відбулося яскраве святкування культурного різноманіття. Перша спільна виставка "Минуле та сьогодення національних меншин (громад) Закарпаття" об’єднала ромів, угорців, євреїв, вірменів та румунів, щоб продемонструвати їхній багатий спадок.
Спільна виставка, організована Групою місцевих ініціатив національних громад та Закарпатською обласною військовою адміністрацією, представила багатий культурний спадок різних етнічних груп регіону. Завдяки традиційним ремеслам, фотографії та артефактам учасники надали погляд на своє минуле та сучасність.
Але насправді традиція свят, що повязані з культурним різноманіттям Закарпаття, проводяться в області доволі давно. Зокрема Тетяна Сергієнко (голова громадської організації «Закарпатське обласне товариство чеської культури»), стверджує, що ще від початку 1990-х років започатковано проведення обласних свят національних культур. До участі у цих святах залучаються кращі колективи художньої самодіяльності, аматорські колективи, організовуються виставки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва тощо В області створюються усі можливості, щоб кожна національність нашого краю плекала свою культуру, дбала про її збагачення і розвиток. Що і не дивно, адже Закарпаття – одна з найбільш багатонаціональних областей України. Угорці, румуни, словаки, поляки, росіяни, німці, євреї, вірмени, роми, болгари, греки та представники інших національностей і народностей проживають, працюють, навчаються, творять та беруть активну участь у житті й розвитку регіону. Для задоволення культурних та духовних потреб національних меншин в Закарпатській області працюють Центр культур національних меншин Закарпаття, Центри словацької, німецької, румунської культур, Берегівський освітньо-культурний центр національних меншин тощо.
Загалом така ситуація є цілком виправданою, адже на Закарпатті збереглися давні народні традиції, які стали символами регіону. Карпатські весілля, наприклад, відображають багатство та колорит звичаїв українського народу, відзначаючи важливі події в житті сім'ї та спільноти. Народні ремесла, такі як різьблення на дереві та гончарство, не лише передають унікальний естетичний досвід, а й відображають спосіб життя і взаємозв'язок людей із природою. Багата музична спадщина кобзарів та бандуристів, з історією, що сягає далеко у минуле, є важливим елементом культурного життя регіону, який надихає та об'єднує людей.
Все це дуже добре відчувається і в Ужгородському замку, зокрема в експозиції «Народні музичні інструменти та одяг Закарпаття» (другий поверх палацу), яка репрезентує народні музичні інструменти Закарпаття 19-20 ст.: ідіофони, мембранофони, хордофони і аерофони (ударні, мембранні, струнн і, духові). Також тут представлено багатство і розмаїтість вбрання локально етнографічних груп населення Закарпаття, високі художні смаки і талант угорців та румунів краю. Найбільш повно репрезентований комплекс барвистого вбрання закарпатських гуцулів (Рахівський район). Інший яскравий комплекс народного вбрання краю - це одяг долин річок Боржави, Ріки, Тереблі і Тересви. Бойківський одяг представлений в основному зразками Міжгірського і Воловецького районів. Південно-західна частина Закарпаття представлена зразками з Перечинщини, пвдня Ужт ородського, Мукачівського, Свалявського районів.
Для усіх тих хто бажає, ознайомитися з усім багатством культурної спадщини Закарпаття, є чудова можливість подорожувати областю, адже на сьогоднішній день, це один з найпривабливіших регіонів нашої країни для туризму.
В ЗОКМ ім. Т. Легоцького таке культурне розмаїття нашого краю відчувається також сповна, починаючи від змістовного наповнення всіх наших експозицій (куди ми щиро запрошуємо всіх наших читачів та гостей област), завершуючи багатонаціональним складом штату співробітників музею, які завжди співпрацють в злагоді, ефективно презентуючи роботу музею, що в свою чергу дає змогу і ефективно зберігати багатоманітну культурну спадщину Закарпаття.
Фото: Експозиція «Народні музичні інструменти та одяг Закарпаття» ЗОКМ ім. Т. Легоцького.
Лесів М., зав. відділу науково-освітньої роботи.
.jpg)
