Однією з найбільш відомих фінансових установ на Закарпатті у 1920 – 1930 роках був «Підкарпатський банк». Цими днями минуло 105 років з часу його заснування. Чеський фінансовий капітал переважав тоді у торгівлі, банківській справі, проникав у всі сфери економічного життя краю. Винятком були фінансові установи де переважав місцевий капітал, серед них і «Підкарпатський Банк». Серед його засновників, керівників та співробітників були відомі люди, іменами яких нині названі вулиці Ужгорода та інших закарпатських міст: Августин Волошин, Костянтин Грабар, Юлій та Михайло Бращайки, Василь Гренджа-Донський, Степан Клочурак, Вікентій Шандор та інші. Це акційне товариство, створили для того, щоб допомогти мешканцям нашого краю розвиватися, заснувати власну справу, придбати землю і т. д.. Статутний капітал установи склав 5 мільйонів чеських корун. Це були кошти місцевих акціонерів, а переважав капітал наших земляків емігрантів із Сполучених Штатів Америки.
У фондосховищах, бібліотеці та в експозиціях Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького зберігаються та експонуються унікальні музейні предмети та фотоілюстрації, які розповідають про історію цієї банківської установи. У експозиції «Закарпаття між двома світовими війнами» виставлено оригінальний експонат – «Звернення засновників (фундаторів) Акціонерного товариства «Підкарпатський банк» до акціонерів про загальні установчі збори на 10 год. 24 травня 1920 року. Звернення було надруковане як додаток до газети «Наука». Серед засновників записані Августин Волошин, Василь Тегзе, Василь Іванчов, Костянтин Грабар, Адальберт Малхер, Емиліан Невицький, Юлій Бращайко, Іван Фленько та Василь Такач.
Ще один надзвичайно цінний історичний експонат, який можуть побачити відвідувачі це акція «Підкарпатського банку» 1920 року на 500 корун, яка належала Августину Волошину. Згідно звітів за 1922 та 1926 роки головою правління банку був Августин Волошин а виконавчим директором – Костянтин Грабар. Банк мав свої філіали в Мукачеві (1921), Хусті (1922), Ясінях (1921), Михайловцях (1921) та Пряшеві і представництво в США (AMERIGAN FOREIGN EXCHANGE BANK OF MC. KESPORT. PA.)
Вклади банку зросли від 2 193 782 у 1920 році до 27 554 011 корун у 1926 році, тобто більше ніж в 10 разів. Кредитний портфель складав у 1926 році 33 270 992 коруни. У 1926 році до Підкарпатського банку приєдналася ще одна фінансова установа з місцевим капіталом – Руський народний банк.
Підкарпатський банк відігравав важливу роль у фінансовій системі краю того часу, сприяючи розвитку місцевої економіки та підтримуючи підприємництво в регіоні. Брав активну участь у створенні Крайового дружественного Союзу (1925) який до 1938 був верховним органом, ревізійно-організаційним і кредитним центром для всіх видів кооперації. Наприкінці 1937 до складу союзу входили 93 споживчі товариства. Банк був ініціатором створення та кредитором багатьох підприємств та акційних товариств. Зокрема фабрики дзвонів “Акорд”, фабрики з виробництва свічок “Геліос”, господарчих товариств “Явор” та «Пчола» і багатьох інших. Банк надав кредит у 700 000 корун авторам художнього фільму “Корятович”, який знімали у нашому краї у 1922 році
Багато коштів банк вкладав у нерухомість та операції з нерухомістю. У часи розбудови району Галагов банк придбав увесь Великий Галагов, тобто землі між нинішніми вулицями Митною, Загорською та Собранецькою, з метою наступного перепродажу невеликими ділянками під житлову забудову. Також банківською установою були придбані дві добротні будівлі у центрі Ужгорода, одна в Мукачеві та збудовано будівлю філіалу в Хусті. Балансова вартість цих будівель на 1926 рік складала 1 000 858 корун.
У 1930-х роках банк зазнав труднощів через світову економічну кризу, що охопила і Чехословаччину. У результаті фінансових проблем він об'єднався з Легіо-банком (банком Чехословацького легіону). Після рішення Віденського арбітражу у листопаді 1938 року всі державні установи Підкарпатської Русі і багато недержавних евакуювали з Ужгорода, який зайняли угорські війська. Евакуаційним комісаром Підкарпатського банку був призначений Микола Бабота. 3 лютого 1939 року в офіційному органі Карпатської України "Урядовий вісник" було оголошено, що акціонерне товариство "Подкарпатський банк" перевезено до Сваляви та змінює назву на "Підкарпатський банк"
Станом на січень 1939 року на рахунку в банку було 34 688 чеських корун, надісланих благодійниками з усього світу для підтримки Карпатської Січі. Однак це не допомогло армії відстояти Карпатську Україну, разом з якою, власне, зник і сам “Підкарпатський банк”. Про останні роки діяльності установи розповіла у статті на «Про Захід» Тетяна Літераті.
Запрошуємо відвідати наш музей оглянути експозиції та виставки, які постійно оновлюються та доповнюються. А у експозиціях «Закарпаття між двома світовими війнами» та «Меморіальний музей-кімната Августина Волошина» знайти оригінальні експонати, які розповідають про історію «Підкарпатського банку».
Михайло Джахман,
завідувач відділу новітньої історії та Меморільного музею-кімнати А. Волошина
